Контрольне читання мовчки
З ЧОГО ПОЧАЛОСЯ КІНОМИСТЕЦТВО?
Наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя було створено апарат, який знімав на плівку рухомі об’єкти. Назвали його кінематографом від грецьких слів «кінема» — рух і «графо» — пишу, тобто апарат, що «записує рух».
Із цього й почалось кіномистецтво, без якого зараз ми не можемо уявити свого життя.
Винахід «живої фотографії» приписують братам Люм’єр, а днем народження кінематографа вважають 28 грудня 1895 року, бо саме цього дня в Парижі талановиті винахідники продемонстрували свій перший фільм — вихід робітників із воріт фабрики. Проте мало хто знає, що насправді кінематограф майже на два роки старший, а батьком його слід вважати нашого з вами співвітчизника — Йосипа Андрійовича Тимченка.
Син кріпака з Харківщини уславився як талановитий винахідник, коли працював механіком університетських майстерень в Одесі, а згодом на судноремонтних заводах. Перший у світі фільм показав кавалеристів і метальників списів у русі, а глядацька аудиторія змогла намилуватися цим видовищем 9 січня 1894 року.
Утім, після демонстрації фільму цар Микола II заявив, що все це — нісенітниці й ніякого значення їм надавати не слід. На сором для російського царя, у Парижі до винаходу братів Люм’єр поставилися зовсім по-іншому.
Як же роблять фільми сьогодні, через більше ніж сто років із моменту зародження кіномистецтва? А ось як. Робота над фільмом починається зі сценарію — особливого виду художньої літератури. У сценарії детально розроблено зміст майбутнього кінофільму, визначено місце та час подій, свідками яких будуть глядачі, дано образи героїв, діалоги. Потім підбираються актори на ролі героїв фільму, готуються костюми, декорації.
На чолі колективу, який створює кінофільм, стоїть кінорежисер. Його завдання і права надзвичайно важкі й відповідальні. Він повинен глибоко й усебічно знати життя, уміти працювати з людьми, бути добре обізнаним у музиці, мистецтві.
Знімає фільм на плівку кінооператор. Він стежить за розподілом світла й тіні в кадрі, знаходить найбільш виразну «точку зору» кінокамери.
Хоч кінорежисер і кінооператор — господарі на знімальному майданчику, але глядач бачить лише акторів, які перевтілились у героїв фільму. Тому-то й успіх фільму, головним чином, залежить від акторів.
Ще багато людей беруть участь у створенні кінокартини: художник створює всю зовнішню обстановку дії, декоратор — декорації, гример гримує акторів, композитор пише музику. А є ще технічний персонал, без якого робота над фільмом неможлива.
Завдяки цим талановитим, працьовитим митцям ми можемо проводити свій вільний час у кінотеатрі або біля телевізора, отримуючи задоволення, переживаючи разом із героями, дізнаючись багато нового.
А чи цікаво вам знати, де саме в Україні роблять кіно? Так-от, найбільшим підприємством із виробництва художніх фільмів у нас у країні є Київська кіностудія імені О.П.Довженка, яку збудували ще 1928 року, а називалася вона тоді Київською кінофабрикою. 1930 року її перейменували на «Українофільм», з 1939 року підприємство називається вже кіностудією, якій 1957 року присвоєно ім’я Олександра Петровича Довженка — уже після смерті цього геніального кінорежисера й письменника, який започаткував мистецтво кіно в Радянському Союзі. Площа головного павільйону кіностудії — понад 3000 квадратних
метрів. Тривалий час цей знімальний майданчик був найбільшим у Європі.
Вам, напевно, також цікаво буде знати, коли з’явилися в нашій країні перші мультики для дітей. Сталося це ще 1927 року. Перший мультфільм для дітей народився в Києві, і створив його у своїй майстерні художник В.Дев’ятій. У мультфільмі йшлося про те, як полегшити дітям вивчення української мови. Згодом режисер В.Леванжовський поставив «Казку про солом’яного бичка», скориставшись для сценарію сюжетом популярної народної казки.
(538 сл.) (За кн. «Дитяча енциклопедія»)
Запитання до тексту «З чого почалося киномистецтво?».
1. Апарат, який знімав на плівку рухомі об’єкти, було створено:
А наприкінціXVIIст.;
Б наприкінціXVIIIст.;
В наприкінціXIXст.;
Г наприкінціXXст.
2. Апарат назвали:
А кінематографом;
Б кіномистецтвом;
В кінопробою;
Г кіносценарієм.
3. Назва «кінема» і «графо» означає:
А апарат, що «записує зображення»;
Б апарат, що «записує музику»;
В апарат, що «записує рух»;
Г апарат, що «записує звук».
4. Робота над фільмом починається з:
А написання сценарію;
Б підбору акторів;
В облаштування знімального майданчика;
Г створення декорації.
5. На чолі колективу, який створює кінофільм, стоїть:
А директор картини;
Б кіносценарист;
В кінорежисер;
Г кінооператор.
6. Знімає фільм на плівку:
А кінооператор;
Б кінорежисер;
В кіноактор;
Г директор.
7. Успіх фільму залежить від:
А акторів;
Б цікавого сценарію;
В вдалих кінопроб;
Г дорогих декорацій.
8. Зовнішню обстановку дії створює:
А директор;
Б монтажер;
В художник;
Г композитор.
9. Декорації до фільму створює:
А сценарист;
Б каскадер;
В візажист;
Г декоратор.
10. Акторів гримує:
А перукар;
Б гример;
В дизайнер;
Г художник.
11. Робота над фільмом неможлива ще без:
А знімальної групи;
Б технічного персоналу;
В бухгалтера;
Г акторів.
12. Даний текст має ознаки:
А художнього стилю;Б публіцистичного стилю;
В розмовно-побутового стилю;Г наукового стилю.
Цикл уроків з теми "Просте речення. Головні і другорядні члени речення"
Урок № 11 Порядок слів у реченні. Логічний наголос. РМ. Підготовка до контрольного усного переказу
Мета: ознайомити учнів із прямим і зворотним порядком слів, логічним наголосом як засобами підвищення точності та виразності мовлення, навчити правильно інтонувати речення різних видів; розвивати мислення, увагу, пам’ять, вміння висловлювати думки на запропоновану тему; виховувати свідому громадянську позицію.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Фронтальне опитування.
— Які мовні одиниці вивчаються в розділі «Синтаксис»?
— У чому полягає різниця між реченням і словосполученням?
— Пригадайте, що називається реченням.
— Якими бувають речення за метою висловлювання? За емоційним забарвленням?
— Як поділяють речення за кількістю граматичних основ?
— Які речення називаються складними?
II. Оголошення теми й мети уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Проблемне завдання.
- Прочитайте подане речення, наголошуючи щоразу інший його член та з іншою інтонацією. Який ви можете зробити висновок? Спробуйте змінити порядок слів у реченні. Чи зміниться його зміст? Свою відповідь аргументуйте.
Ви добре знаєте цю людину (. ? !)
IV. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Слово вчителя. Опрацювання теоретичного матеріалунаст..30-31
2. Робота з підручником.
Виконання вправи 37 (прочитати діалог з правильною інтонацією)
Виконання вправи 38 (записати, визначити інверсію)
2. Лінгвістичне спостереження.
Порівняйте подані речення. Чи однаковий зміст речень? Чим відрізняються подані речення? На яке слово в кожному з речень падає логічний наголос?
Восени айстри цвітуть у садах. Дуби шумлять за вікнами.
Восени в садах цвітуть айстри. За вікнами шумлять дуби.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Тренувальна вправа.
- Укажіть у реченнях «відоме» та «нове».
«Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства».
2. Творче завдання.
- Перебудуйте й запишіть речення, замінюючи прямий порядок слів на зворотний. Чи міняється при цьому зміст речень? Як саме? Визначте в кожному реченні слово, на яке падає логічний наголос.
Весна слала по землі свій зелений килим. (Г. Тютюнник) Птах затріпотів крильми спросоння, зашепотіла трава про щось у сні.(М. Стельмах) Місяць оббризкував блідим сяйвом зарошені
дерева і шляхи. (С. Крижанівський) Темний гай уже красується в зеленім убранні.
3. Підготовка до к/усного переказу.
Болото
Повітря задзижчало від татарських стріл. З-за пагорба на козака посунули ординці. Козак повернув до броду. Берегом теж сунула татарва. Ворогів було не менше сотні. Не можна було дозволити узяти себе в коло.
Розвернувши коня, Омелько помчав у степ. Озирнувшись побачив, що орда чорним поясом розповзається з трьох сторін. Лише дорога до степового озера була йому відкрита. Дорога погана, у вибоїнах, у баюрі. Береги озера поросли височенними очеретами.
Прихилившись до гриви, Омелько майже ліг на коня. А позаду, все ближче й ближче чувся тупіт копит і гортанні вигуки татар.
Одна за одною дві стріли черконули по Омельковій шапці. Наступна бритвою різонула по шабельному ременю. Шабелька заметлялася при боці на однім ремінці. Ще одна стріла вп’ялася в приклад мушкета.
Несподівано кінь з усього розгону завалився на землю. Омелько не встиг і зрозуміти, що сталося, як уже був на землі. Хоч і була земля м’яка, а так гепнувся, що аж джмелі загули в голові.
Звівшись на ноги, Омелько, кульгаючи, побіг до високого очерету. Тільки б добігти до води!
Земля позаду стугонить від копит, гортанні крики затоплюють простір. Вже не біжить Омелько, а бреде по коліна у болотяних водоростях, жаб та в’юнів полохаючи, зганяючи вгору дрібне птаство.
Як почала вода підійматися вище пояса, висмикнув козак кривого турецького кинджала й вирізав найтовщу очеретину. Пробив всі колінця, щосили продув, знову продув, аж голова запаморочилась. Вгледівши три найвищі кущі очерету, побрів до них.
Тієї ж миті впав на нього тупіт сотень копит, свист і ревище людоловського табуна.
Омелько пірнув між трьома кущами очерету. Ревище враз стишилося. Затуливши правицею носа, козак затиснув в устах очеретину. Лівицею вчепився у підводні стебла очерету. Мушкет за спиною тягнув на дно. Одяг, намокаючи, ставав все важчим.
Як же бридко лежати у каламутній воді, як же важко через ту рурку дихати! Думав про татар і про п’явок. П’явка – вона й є п’явка, крові насмокчеться й відпаде. А татарва? Що вона робитиме? В болото татари не полізуть, бо не вміють плавати. Проте вони знають, що Омелько в очеретах. Що ж робитимуть? Підпалять очерет.
За якусь мить козак відчув, що починає дерти в горлі. Дим розривав легені, стискав горло, різким болем пронизував скроні. Не знати як, але очеретину не випускав.
Омелько почав читати усі молитви, які знав. Тільки б дочекатися, поки сонце сяде! Для татар ніч – найнебезпечніша. Не будуть вони біля спаленого болота пильнувати одного козака.
Омелько відчув, що починає засинати. На голову наче хтось поклав теплий лантух. Отямився від того, що над ним розпливається світла пляма. Це був довгожданий місяць.
Козак звівся на задубілі ноги. Тільки тепер, коли очерет вигорів до самої води, стало видно, яке велике те болото. Татарви не було. Омелько поплентався до берега.
За пагорбом заіржав кінь. Козак перехрестився й свиснув. Все ближче й ближче тупіт копит. На тлі крайнеба вималювався обрис коня. Незважаючи на важенний мокрий одяг, мушкет і розбухлі пудові чоботи, Омелько легкою пір’їнкою злетів на коня. Цмокнув губами, і кінь пішов бадьорою риссю. (За Ю.Логвином; 475 сл.)
· Пояснити лексичне значення слів мушкет (ручна вогнепальна зброя з гнотовим затвором), скроня (бокова частина черепа від вуха до лоба), рись (швидка хода коня, середня між галопом і ступою); розкрити значення фразеологізму у голові джмелі загули.
· Дібрати синоніми до слів баюра, рурка (трубка), лантух, крайнебо.
· Скласти план тексту (орієнтовний: І. Напад ординців. 1. Вороги сунули з-за пагорба. 2. Татарва була й на березі річки. 3. Ворогів було не менше сотні. ІІ. Козак повернув у степ. 1. Погоня. 2. Дорога до озерця. 3. Вибоїни й баюра. 4. Високі очерети на березі. ІІІ. Татарські стріли. ІV. Кінь завалився на землю. V. Тільки б добігти до води! VІ. Рурка з очеретини. VІІ. Козак пірнув між кущами очерету. 1. Затулив носа. 2. Затиснув очеретину. 3. Зброя й мокрий одяг тягнули на дно. VІІІ. Думав про п’явок і про татар. ІХ. Підпалили очерет. Х. У чеканні ночі. ХІ. Вигоріле болото. ХІІ. Вірний кінь).
· Складений план перебудувати на план стислого переказу (орієнтовний: І. Погоня в степу. ІІ. Дорога до озерця. ІІІ. Кінь завалився на землю. ІV. У болоті. 1.Очеретина. 2. Між кущами очерету. 3.Зброя й мокрий одяг. 4. Горить очерет. 5. У чеканні ночі. ІV. Вигоріле болото. V. Вірний кінь).
VI. Підсумки уроку
Гра «Хто швидше?». Закінчіть подані речення.
-Синтаксис — це… - Словосполучення вживають для…- Слова в словосполученні пов’язані за… — Речення — це… — Інверсія — це…
VII. Домашнє завдання п. 5, вправа 44(2), підготувати усний переказ.
Урок № 12 Синтаксичний розбір речення. Самостійна робота
Мета: повторити основні пунктограми в простому реченні; закріпити теоретичні знання й практичні навики з теми; розвивати вміння виконувати синтаксичний розбір простого речення за поданим алгоритмом; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.
Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Фронтальне опитування.
-Які пунктограми, що вживаються у простому реченні, вам відомі?
-Які бувають речення за метою висловлювання?
- Які бувають речення за емоційним забарвленням?
-Які ознаки простого речення вам відомі?
II. Оголошення теми й мети уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
IV. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Слово вчителя. Опрацювання теоретичного матеріалунаст..28-29
Синтаксичний аналіз простого речення
1. Знайдіть граматичну основу речення.
2. Визначте, яким є речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне).
3. Назвіть, окличне чи неокличне речення.
4. Розберіть речення за його членами (визначення підмета і присудка, другорядних членів — спочатку тих, що входять до групи підмета, потім тих, що в групі присудка); визначте, чим виражений кожен із членів.
5. Проаналізуйте будову речення:
а) двоскладне чи односкладне, тип односкладного; б) непоширене чи поширене;
в) повне чи неповне.
6. Назвіть, якщо в реченні є, однорідні або відокремлені члени речення, звертання та інші ускладнюючі компоненти.
7. Поясніть пунктограми у реченніЗросла берізка високо на мурі, стоїть, мов квола сирота в зажурі.
2. Робота з підручником. Виконання вправи 42 (змінити порядок слів у реч., вик. синт. розб)
3. Практична робота
-Перепишіть речення, виконати синтакс. розбір
1.Забути () себе дурити.2.Жити мені без праці () значить не жити!3.Добро і лихо () світло й темнота.4.Життя без книги () хата без вікна.5.Ненависть і любов () неначе крила (3 творівД. Павличка).6.Ці квіти () спогади про світлі дні (Б. Олійник).7.Вік прожити () не ниву пройти гомінливу (А. Малишко).8.Яке то щастя () свій народ у світлі бачити (Д. Павличко).9.І кожен фініш() це, по суті, старт (Л. Костенко).10.Була ти () наче золота царівна у зорянім вінку на темних косах (Леся Українка).11.П’ятдесят () це полудень віку.12.Він () учень нашого класу.13.Кохати () нові землі відкривати () нюанси нові і відтінки нові (І. Драч). 7.Не заздрю нищим і духовно вбогим і хитро ситим в со..ній тишині V. Самостійна робота
-Записати речення, виконати синтаксичний розбір речень Виписати 4 СС, розібрати за будовою
1.Ро..плелись ро..хлипались ро..пались наче коси вересневі дні.2.Моя п..чаль тебе не пон..волить а тільки радісний ро..будит.. щем.3.Я пр..горнусь до тебе серцем і неб..сами пл..чима пагорбів рідних і доріг поясами.4.Ти пахн..ш як листя в..сняне як дитинство моє полотняне як тепла малинова сте..ка як мам..на срібна с..режка.5.Нема щ..та ні рем..ня ні списа нема шолома ні м..ча-булата (3 творів Д. Павличка).6.В нас гуляє квіт..нь у полі насуває зливу поволі ро..сіває зерна рясні промітає сте..ку в..сні. 7.Верни до мене пам’яте моя нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою
VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання п.4, вправа 35
Урок №13 Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета
Мета: поглибити знання учнів про поділ членів речення на головні та другорядні, граматичну основу; ознайомити зі способами вираження підмета; формувати вміння знаходити в реченні граматичну основу, складати речення, у яких би підмет виражався різними способами; виховувати старанність.
Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.
I. Актуалізація опорних знань учнів
1.Аналіз к.р.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Практична робота.
- Зробіть синтаксичний розбір речення. Що ви знаєте про головні та другорядні члени складного речення?
Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. (М. Коцюбинський)
II. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Вступне слово вчителя.
Ми повинні навчитись правильно будувати висловлювання, знаходити в реченнях головні та другорядні члени; розвивати уважність, логічне мислення.
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
ІV. Формування вмінь та навичок
1.Слово вчителя (ст.34 -35)
2. Робота з підручником. Виконання вправи 47 (списати, підкреслити грамат.основу)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Робота з підручником. Виконання вправи 57 (скласти речення з поданими підметами)
2. Творча робота.
- Подані сполучення слів уведіть у речення так, щоб вони виступали в ролі підметів. Визначте їх вид та спосіб вираження. Підкресліть у складених реченнях граматичні основи.
Пекти раків, степ та воля, Запорозька Січ, гурт козаків, Богдан Хмельницький, задирати носа, дінь-дзінь, «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине».
3. Пошукове завдання.
Запишіть, добираючи з довідки й вставляючи замість крапок пропущені підмети. Поясніть, як їх добирати.
У Спасівці жив славний козацький … Судаків. Серед тихої ночі залунав церковний … на тривогу. (А. Чайковський) Там випасалися … (І. Ле) Якось … довго радилися, ходили чогось поза табором, дивилися на верхівки дерев. (Ю. Збанацький) Одного разу … задала нам письмову роботу. … не раз стрибав у мріях. (А. Дімаров) … розповіді про старовину завжди цікаво. (Із журналу) Надвечір … була виконана. (Із журналу)
Д о в і д к а: слухати, рід, Галина Іванівна, табуни коней, уся робота, дзвін, я, дід і онук.
VI. Підсумки уроку.
Заключна бесіда.
— Якою була мета уроку?
— Чи досягли ми її?
— Над чим вам хотілося б попрацювати додатково?
2. Гра «Склади слово».
І Т О Р У
Д М К П
Е П И Д С
VI. Домашнє завдання п.6, вправа 50
Урок № 13 Присудок. Простий і складений присудок
Мета: поглибити знання учнів про види присудків, ознайомити зі способами вираження простих та складених присудків, розвивати вміння знаходити їх у реченні,визначати види присудків, розрізняти простий, складений дієслівний і складений іменний присудки; виховувати відповідальність.
Тип уроку: комбінований.
I. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда
— Який головний член речення називається підметом?
— Які підмети бувають за будовою?
— Чи залежить підмет від присудка?
— Який головний член речення називається присудком?
— Якими частинами мови можуть виражатися присудки?
3.Проблемні питання й завдання.
Перепишіть речення, підкресліть підмет і присудок кожного речення. Чи завжди це легко зробити?
Дурний язик голові не приятель. Добрий чоловік надійніший кам’яного мосту. Брехати — не ціпом махати. Голова без розуму, як ліхтар без свічки. Вік звікувати — не в гостях побувати. (Нар.творч.) Буду я навчатись мови золотої у роси-веснянки, у гори крутої. (А. Малишко) Тоді Іван Половець наказав приготувати кулемети. (Ю. Яновський) Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра. (О. Десняк)
II. Оголошення теми й мети уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
IV. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст..37-39
2. Робота з підручником. Виконання вправи 53 (усно, знайти складені присудки)
Виконання вправи 54 (списати речення, підкреслити граматичну основу)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Робота з підручником. Виконання вправи 56 (підкреслити присудки з інфінітивом)
2. Робота біля дошки.
- Визначте граматичні основи речень. Укажіть види присудків. Якою частиною мови вони виражені?
Женя повертався додому ранком. Я так люблю сіяти. Достигають яблука ранети. Рання осінь віти золотить. Один кінь у нас звався Мурай. Цієї ночі Черниш не міг заснути. Так, була моя пісня палка.
3. Творче реконструювання.
У поданих реченнях замініть прості дієслівні присудки на складені іменні. Дослідіть, чи зміниться значення речень при їх перебудові.
Лежить великий шлях. Після дощу поле зазеленіло. Навесні довші дні. У видолинку густа трава. Мій дід і прадід чумакували. Моя мама вчителювала.
4. Синтаксична вікторина «Хто швидше?». Якомога швидше знайдіть і підкресліть головні члени в поданих реченнях.
Мовчання — не завжди згода. Праця — багатство людини. Вік прожити — не поле перейти. 5. Дослідження-аналіз.
Виразно прочитайте уривки з поетичних творів. Зверніть увагу на виділені присудки. З’ясуйте, до простих чи складених вони належать.
Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі… Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені. Усі, хто про безсмертя мріє, хай схиляться до споришу.
VІ. Підсумки уроку. Інтерактивна вправа «Рефлексія».
— Що мені вдалося на уроці, а що ні?
VІІ. Домашнє завдання п.7, вправа 55
Урок № 14 Узгодження підмета і присудка. Тире між підметом і присудком
Мета: закріпити знання про головні члени речення; ознайомити учнів з особливостями узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом; поглибити знання учнів щодо вживання тире між підметом і присудком; розвивати увагу, пам’ять, мислення, вміння й навички правильно ставити розділові знаки, обґрунтовувати їх уживання за допомогою вивчених правил; формувати вміння знаходити й виправляти помилки; удосконалювати культуру мовлення учнів, уміння використовувати різні синтаксичні конструкції для висловлення думок; виховувати самостійність.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бліц-опитування.
— За якими ознаками характеризують головні члени речення?
— Чим виражається підмет? Наведіть приклади.
— На які види поділяють присудки? Наведіть приклади.
— Які члени речення належать до головних?
— Що називається підметом? Які види підмета вам відомі? Чим вони виражаються?
— Що називається присудком? Які види присудків ви знаєте?
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Завдання учням.
Перепишіть речення, підкресліть граматичну основу, укажіть види підметів та присудків і способи їх вираження.
Починав жевріти схід сонця. (І. Нечуй-Левицький) Ми готувалися переходити лінію фронту. (О. Гончар) Дівчина і хлопець ішли швидко. (Б. Грінченко) На безмежнім просторі степу загубилося двійко дітей. (Ю. Яновський) З книгою жити — з добром дружити. (Нар. творч.) Ми — правда і совість. (Гр. Тютюнник) Руки твої роботящі — ось твоє щастя. (О. Підсуха)
II. Оголошення теми й мети уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Проблемне завдання.
З’ясуйте, чому в реченні перший присудок ужито в однині, а другий — у множині, хоч обидва вони стосуються того самого підмета.
Біля прилавка стояло двоє селян і переказували продавцеві, напевно, останні новини. (П.Панч)
IV. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст..41,43-44
2. Робота з підручником. Виконання вправи 60 (списати, розкрити дужки)
Виконання вправи 65 (списати речення, поставити тире)
3. Проблемне завдання.
- Запишіть речення. Укажіть спосіб вираження підмета. З’ясуйте правила узгодження підмета й присудка.
Вийняв я три карбованці та й укинув йому в руку. Ми бачимо його обличчя, добре і мужнє. Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку. Багато верхівців скакали обабіч шляху прямо по хлібах.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Робота в групах.
1 група. Спишіть речення, розкриваючи дужки й добираючи присудок у потрібній формі. Підмети й присудки підкресліть.
І за його знаком з вулиці (увійти) шестеро солдатів. Петро з батьком (говорити) про погоду. Більшість (сприйняти) цю новину схвально. (Милувати) і (заспокоювати) око бійців цей шмат рівнинного простору. (Зітхнути) десятки грудей. ТЮГ (театр юного глядача) (розглянути) питання репертуару.
2 група. Складіть речення з поданими підметами.
Група учнів, чимало питань, кілька дівчат, частина з них, багато хлопців, група спортсменів.
2. Робота біля дошки й у зошитах.
- Запишіть речення, розкриваючи дужки й добираючи присудок у потрібній формі.
Більшість школярів (виконала, виконали) завдання швидко й правильно. Колона танків (наблизилась, наблизились) до лісу. На галявині (росло, росли) вісім берізок. Я з матір’ю (приготувала, приготували) смачний пиріг. Хто з нас (піде, підуть) відвідати хворого? Вся молодь (зібралися, зібралася) в сільському клубі.
3. Творче завдання.
-Складіть і запишіть речення, використовуючи подані словосполучення як присудки. Визначте їх вид.
Рада була зустрітися, повинен зрозуміти, вирішила відпочити, намагатися скласти, почали розучувати, стали слухати, поспішав зробити, необхідно розпочати.
4. Творче конструювання.
- Прочитайте речення. Пропустіть, де можна, дієслово-зв’язку, замість неї поставте тире. Прослідкуйте, чи змінюється при цьому зміст речення, його інтонація.
І хай людей таких багато, але нас більше! Ми є народ! (В. Сосюра) Ми є українські горобці, як оселедці, в нас чуби. (І. Драч) Я був син краси і голубої мрії, я був автор ненаписаних поем. (В. Симоненко) Ти знаєш, що ти є людина. (В. Симоненко) Двадцять три плюс шість становить двадцять дев’ять.
5. Пунктуаційний практикум.
-Запишіть речення, вставляючи, де треба, тире. Свій вибір обґрунтуйте. Знайдіть у поданих реченнях підмет і присудок.
Ми світу молодість, ми правота людини, єдине серце в нас. (М. Рильський) Уже народ одна суцільна рана. (В. Симоненко) Вона моє щастя, безсмертя моє. (Д. Павличко) Чужа душа то, кажуть, темний ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа то тихе море сліз. (Л. Костенко) Ти вся любов. Ти чистота, довірливість благословенна. (М. Вінграновський) Століття зморшка на чолі Землі. (І. Драч)
VІ. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Сьогоднішній урок мені сподобався (не сподобався), тому що…
Інтерактивна вправа «Рефлексія».
— Якими знаннями ви збагатилися на уроці?
— Що нового хотіли б довідатися ще?
— Які види роботи на уроці вам цікаві?
VІІ. Домашнє завдання п.8,9, вправа 66,68
Урок № 15 Означення. РМ. Контрольне читання тексту мовчки
Мета: поглибити знання учнів про означення як другорядний член речення; ознайомити з матеріалом про узгоджене й неузгоджене означення; розвивати вміння визначати вид означень у реченнях, трансформувати узгоджені означення в неузгоджені та навпаки, удосконалити навички доречного вживання означення як в усному, так і в писемному мовленні, розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення; виховувати любов до рідного слова.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
I. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Які члени речення називаються другорядними?
— Що таке додаток?
— На які питання він відповідає?
— Якими частинами мови виражений додаток? Наведіть приклади.
— Наведіть приклад речення з додатком, вираженим неозначеною формою дієслова.
— Якими частинами мови найчастіше виражається означення?
— Як ви вважаєте, чи бувають узгоджені та неузгоджені означення поширеними?
II. Оголошення теми й мети уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Проблемне завдання.
- Виразно прочитайте речення. Від яких членів речення і яке питання треба поставити до виділених слів, щоб не спотворювати змісту речень? Укажіть ужиті в реченнях означення.
Тут розгорнулися санітарні взводи двох батальйонів. Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі. Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває.
IV. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст..46-47
2. Робота з підручником. Виконання вправи 75 (усно, постав. пит. у СС, з 3-ма скласти реч.)
Виконання вправи 76 (списати речення, підкреслити означення узг. і неузг.)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Гра «Добери антонім».
- Допишіть пропущені в другій частині прислів’їв антонімічні означення.
З рівних дерев будують хати, а … — у печі палять. З малої хмари …дощ буває. Білі ручки … роботи не люблять. Щире слово — теплий промінь, … слово — гострий ніж у серце. Порожня бочка гучить, а … мовчить. Передні колеса кінь везе, а … — самі котяться.
Д о в і д к а: криві, великий, чорної, зле, повна, задні.
2. Дослідження-трансформація.
- У поданих реченнях за зразком замініть неузгоджені означення узгодженими. Доведіть, чи зміниться зміст речень після трансформації.
З р а з о к. Моральні цінності людства дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах. (О. Ханкевич) — Моральні людські цінності дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах.
Майстри села змальовували квіти, ягоди й плоди такими, якими бачили їх у природі. Українська вишивка — це своєрідний літопис життя. Поруділа, припала до землі трава лісу. У вишиванці закодовано потужний дух народу. На тлі налитої свинцем хмари відбився тьмяний диск сонця
3. Творча робота.
- Складіть речення, у яких подані слова й сполучення слів виступали б означеннями. Із побудованих речень випишіть складні словосполучення. Визначте головне слово. Укажіть вид словосполучення за способом вираження головного слова.
Батька, середнього росту, з карими очима, писати, у лінію, зі скла, дівчини, зі Львова, для малювання.
VІ. Контрольне читання мовчки. З чого почалося кіномистецтво ?
Запитання до тексту
1. Апарат, який знімав на плівку рухомі об’єкти, було створено:
А наприкінці XVII ст.; Б наприкінці XVIII ст. В наприкінці XIX ст.; Г наприкінці XX ст.
2. Апарат назвали:
А кінематографом; Б кіномистецтвом; В кінопробою; Г кіносценарієм.
3. Назва «кінема» і «графо» означає:
А апарат, що «записує зображення»; В апарат, що «записує рух»;
Б апарат, що «записує музику»; Г апарат, що «записує звук».
4. Робота над фільмом починається з:
А написання сценарію; В облаштування знімального майданчика;
Б підбору акторів; Г створення декорації.
5. На чолі колективу, який створює кінофільм, стоїть:
А директор картини; Б кіносценарист; В кінорежисер; Г кінооператор.
6. Знімає фільм на плівку:
А кінооператор; Б кінорежисер; В кіноактор; Г директор.
7. Успіх фільму залежить від:
А акторів; Б цікавого сценарію; В вдалих кінопроб; Г дорогих декорацій.
8. Зовнішню обстановку дії створює:
А директор; В художник;
Б монтажер; Г композитор.
9. Декорації до фільму створює:
А сценарист; В візажист;
Б каскадер; Г декоратор.
10. Акторів гримує:
А перукар; В дизайнер;
Б гример; Г художник.
11. Робота над фільмом неможлива ще без:
А знімальної групи; В бухгалтера;
Б технічного персоналу; Г акторів.
12. Даний текст має ознаки:
А художнього стилю; В розмовно-побутового стилю;
Б публіцистичного стилю; Г наукового стилю.
Відповідь: 1В; 2А; 3В; 4А; 5В; 6А; 7А; 8В; 9Г; 10Б; 11Б; 12Г.
VІІ. Підбиття підсумків уроку
Заключна бесіда.
— Що таке означення?
— На які види поділяються означення за способом вираження? Наведіть приклади.
— Яку стилістичну роль відіграють означення в художньому мовленні?
VІІІ. Домашнє завдання п.10, вправа 78, 79
Уроки №16-17 Прикладка як різновид означення. Написання через дефіс непоширених прикладок. Прикладки, що беруться в лапки
Мета: ознайомити учнів із прикладкою як різновидом означення, навчити використовувати їх у мовленні, сформувати навички написання непоширених прикладок через дефіс і прикладок, що беруться в лапки; сприяти мовленнєвому, естетичному розвиткові учня, розвивати вміння правильно писати прикладки відповідно до орфографічних норм; виховувати старанність.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Фронтальне опитування.
— Назвіть другорядні члени речення.
— Який член речення називається додатком? Означенням?
— Які бувають означення?
— Чим вони виражаються?
— Наведіть приклади узгоджених означень.
— Наведіть приклади неузгоджених означень.
2. Робота біля дошки (завдання на картці).
- Запишіть речення, вставляючи замість крапок пропущені літери. Підкресліть означення. Визначте узгоджені та неузгоджені означення.
Вони вийшли на галявину з в..сокими б..резами. (О. Донченко) Зорі теплої ночі тр..мтіли над в..рхівками т..поль, над степом. (Є. Гуцало) Золоті в..рболози ро..пл..ли свої коси. (Н. Кащук)
3. Перевірка домашнього завдання.
IІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
Завдання учням.
Прочитайте речення. Які питання і від яких членів речення можна поставити до виділених слів? Чи можуть ці залежні слова в реченні обійтися без головних, яким вони підпорядковані? А дід Мусій простує за внучам у тихий яр. (М. Рильський) Який я дідусь? Я солдат-ветеран. (П. Воронько)
IV. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст..50-52
2. Робота з підручником. Виконання вправи 82 (усно)
Виконання вправи 84 (виписати прикладки з означуваними словами)
3. Робота біля дошки
Виконання вправи 86 (списати, розкрити дужки)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1.Практична робота
- Прочитайте текст. Визначте його стильову і жанрову належність. Схарактеризуйте виділені слова (на які запитання відповідають, що означають, до яких слів належать). Пригадайте основні правила вживання великої літери в іменниках.
Переглядаючи творчий доробок майстрів народної творчості, живописців та графіків Житомирського Полісся, часто є нагода зустріти символ-знак тризуб у декоративних, графічних або живописних композиціях. Принаймні, згадаймо вже добре відомий у мистецьких колах декоративний твір «Князь Володимир» Олексія Макаренка, заслуженого майстра народної творчості України та першого лауреата премії імені Івана Огієнка, із так званого іконостасу «Реквієм. Україна», або у його подальших розписах-портретах
«Іван Мазепа», «Митрополит Іларіон», «Свіча», «Євангеліст». Творчий зір житомирського різьбяра Михайла Соломченка також занотовує сонцедайну сутність трисуття, доцільніше сказати, тризуба-трояна в жіночому образі настінної декоративної тарелі «Берегиня» і в десятках авторських стрічкових горизонтальних орнаментів для художньої різьби по дереву.
2. Тренувальна вправа.
Випишіть, розкриваючи дужки, у дві колонки словосполучення:
1 — які пишуться через дефіс; 2 — які пишуться окремо.
Трава (буркун), юнак (богатир), Серет (ріка), меч (риба), палац (музей), птах (орел), розбишака (вітер), пташка (горобенятко), хлопець (крем’язень), заєць (русак), Говерла (гора), Сидорчуки (сестри), озеро (Байкал), квіти (калачики), одуд (птах).
3. Творча робота
-Скласти 4 речення з прикладками, які пишуться через девіз та беруться в лапки.
VI. Підсумки уроку
Гра «Лінгвістичний волейбол».
(Ведучий, називаючи слово, перекидає м’ячик учням, які добирають прикладку, при цьому вказують на правила її написання.)
VII. Домашнє завдання п.11, вправи 87, 88
Урок №18 Другорядні члени речення. Додаток. Види обставин (за значенням)
Мета: закріпити відомості про другорядні члени речення, формувати вміння правильно їх уживати; ознайомити учнів зі способами вираження додатка; поглибити знання учнів про обставини як другорядний член речення; сформувати вміння визначати види обставин; розвивати логічне та образне мислення; удосконалювати навички правильно використовувати різні види обставин як в усному, так і в писемному мовленні; виховувати наполегливість у навчанні.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Які є головні члени речення?
— Як визначити підмет?
— Які способи вираження підмета вам відомі?
— Як виражається простий дієслівний присудок?
— Якими частинами мови виражається основна частина в складному іменному присудку?
— Які дієслова виступають у ролі зв’язок?
— У чому полягає особливість узгодження присудка з підметом. Наведіть приклади.
3. Робота біля дошки й у зошитах.
Запишіть речення. Вставте замість крапок пропущені букви чи знаки. Підкресліть головні члени речення. Укажіть способи їх вираження.
Карпо був ш..рокий у плечах, з бат..ківс..кими карими гострими очима, з блідуватим лицем. (І. Нечуй-Левицький) Починав ж..вріти схід сонця. (І. Нечуй-Левицький) Чимало води текло в Дунаї з того часу. (М. Коцюбинський) Добре ім..я — найкраще багатство. .
IІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
Мовний експеримент.
-Спробуйте розповісти про свої канікули, уживаючи речення, що складаються тільки з головних членів. Якого висновку можна дійти щодо ролі другорядних членів у мовленні?
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Опрацювання таблиці на ст..54-55, 57-58
2. Робота з підручником.
Виконання вправи 92 (списати, розставити знаки)
Виконання вправи 94 (підкреслити додатки у ф-мі інфінітива)
3. Інтелектуальна розминка.
-З’ясуйте, хто чи що в цих реченнях є діячем і кого чи чого стосується названа дія.
Ніч темна людей всіх потомлених скрила під чорні, широкії крила. (Леся Українка) Рідні пісні навівали на нього багато споминів. (О. Гончар) Його кашель чув увесь куток.
4. Гра «Знайди зайве речення».
-Укажіть речення, у якому немає додатка.
Темна хмара озвалася громом гучним. Золоті верболози розплели свої коси. Зайшов гарний хлопець. Ми пішли в ліс. Пастух пригнав із поля худобу.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Вибірково-розподільна робота.
-З’ясуйте, у яких словосполученнях у ролі залежних слів виступають іменники у формі: знахідного відмінка, інших непрямих відмінків. Яке словосполучення є «зайвим»?
Прямі додатки (виражені іменниками у формі знахідного відмінка)
Непрямі додатки (виражені іменниками у формі непрямих відмінків, окрім знахідного)
Запалити вогонь, сюжет твору, зображено квіти, архітектура палацу, зберегти риси архітектури, поєднання звуків, символ життя, будівництво парку, елемент пейзажу, зведено будинок, зображення рослинності, динаміка життя, талант художника, ухвалити рішення, причина явища, освітлений сяйвом, сучасники художника, здобувати освіту, прообраз героїні.
2. Робота з текстом.
-Прочитайте текст. Знайдіть обставини та визначте, що вони виражають і на які запитання відповідають.
Свято Покрова встановлене на честь Божої Матері. Вона зняла зі своєї голови білу хустку-покрову і розкинула її над людьми, що знаходилися в церкві. Ось ця її довга біла покрова (омофор) і стала своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди й миру між своїми і чужими землями. Особливо шанували Покрову запорізькі козаки. Вона була їхньою заступницею в далеких походах. Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Покрови. (За В. Супруненком)
3. Дослідження-відновлення.
- Відновіть прислів’я і приказки, вставивши замість крапок обставини з довідки. Дайте повну характеристику обставин, скориставшись поданим алгоритмом. Зробіть синтаксичний розбір четвертого речення. Дайте характеристику головним членам.
Добре діло твори… Доброму … добре. Добре … пам’ятається. Правда і … не втоне. Кривда людськая … вилазить. … не вмирають. (Нар. творч.)
Д о в і д к а: довго, сміло, в морі, боком, від щастя, скрізь. Алгоритм характер истики обставини
1. Виділити в реченні обставину (підкреслити її).
2. З’ясувати, з яким членом речення вона пов’язується й на яке запитання відповідає.
3. Визначити вид обставини (способу дії, міри й ступеня, місця, часу, умови, мети, причини, допусту).
4. Визначити спосіб вираження обставини.
4. Творче завдання.
Зі словами піч, верба, вінок, звичаї скласти речення так, щоб вони виступали різними членами речення, у тому числі й обставиною.
З р а з о к. Хліб — один із найдавніших і найважливіших символів української обрядовості. Люди вірили, що з хлібом у домі присутні добрі душі. Коровай — обрядовий весільний хліб. Несучи в новий дім хліб, гості бажали господарям достатку.
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання п.12,13, вправи 93, 103
Урок № 19 Порівняльний зворот. РМ. Складання діалогів
Мета: ознайомити учнів з порівняльним зворотом, його виражальними можливостями; узагальнити знання учнів про діалог як один із видів мовленнєвої діяльності; навчити складати й вести діалоги відповідно до ситуації спілкування, самостійно визначеної теми; формувати вміння виділяти порівняльні звороти розділовими знаками; розвивати логічне мислення, увагу, культуру усного й писемного мовлення; виховувати почуття толерантності
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Фронтальне опитування.
— Який зворот називається фразеологічним?
— Які ще звороти ви вивчали?
— Що називається дієприкметниковим зворотом.
— Який зворот називається дієприслівниковим?
— Яку синтаксичну роль виконує дієприкметниковий зворот?
— Яку синтаксичну роль виконує дієприслівниковий зворот?
— Що таке монолог, діалог, полілог?
— Чим відрізняється діалогічне мовлення від монологічного?
— Які ще види мовленнєвої діяльності ви знаєте? У чому полягають їх особливості?
IІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
Завдання учням.
-Яким членом є виділені слова в першому реченні? Чи однаковий зміст вкладається в ці слова в кожному з наступних речень?
Мамина усмішка як сонце. Мамина усмішка, як сонце, зігріє і звеселить душу. Метал був розпечений, як сонце. Любіть Україну, як сонце, любіть. (В. Сосюра)
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Опрацювання таблиці на ст..61-62
2. Робота з підручником.
Виконання вправи 108 (усно, знайти порівняльні звороти)
Виконання вправи 109 (виписати речення, де ставимо коми)
3. Завдання учням.
-Запишіть речення, знайдіть і підкресліть порівняльні звороти. Поясніть уживання коми при порівняльних зворотах.
Весняне сонце вже припікало, як улітку. Ліс гомонить, мов живий. (А. Малишко) І всі ми, як один, підняли вгору руки. (І. Франко) Все він робив не як люди. (Л. Глібов) Хлопець хороший, дар-ма що гарячий. (Ю. Смолич) Упав як підкошений. Він був неначе сонний.
(О. Корнійчук) Усе в нього не як у людей. Олег як син рибалки добре знав морські звичаї. V. V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Робота біля дошки й у зошитах.
-Запишіть речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть порівняльні звороти. Прочитайте речення, правильно інтонуючи. Виконайте синтаксичний розбір першого речення.
В..ршечок з ялинки волікся за бат..ком і лишав на снігу довгу, мов стеж..чка, смужку. (М. Коцюбинський) Неначе з тяжкого труда, в пилу с..рочка — аж руда. (А. Малишко) Г..сподиня ходит.. тепер, як паня. (Б. Лепкий) Цілу зиму сидів у к..рній хаті, наче ота насінинка, запхнута й зав..язана у торбинку. (Б. Харчук)
2. Робота в групах.
-Спишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені розділові знаки. Поясніть уживання коми при порівняльних зворотах-обставинах. 1 група: 1–3 речення; 2 група: 4–7 речення.
Ой річенько, голубонько! Як хвилечки твої пробігли дні щасливії і радощі мої! (Л. Глібов) Ставок блищить на сонці неначе дзеркало вправлене в срібні рами. (І. Нечуй-Левицький) Свіжий перший сніг укрив гори й долини ніби тонким дорогим полотном. (І. Нечуй-Левицький) Блискавки подібно рибі грали гаснучи в озерах. (В. Швець) Я зойкнув мов підрізаний. (І. Франко) Посипався як з решета наглий краплистий дощ. (За І. Нечуєм- Левицьким) Гарна дівчина немов у лузі калина. (Нар. творч.)
VI. Складання діалогу
1. Слово вчителя.
Діалогічне мовлення являє собою ланцюг реплік, які породжуються в процесі спілкування двох або кількох осіб, тому в діалогічному мовленні найбільш яскраво виявляється функція мовлення як засобу спілкування. Діалогічному мовленню властива граматична неповнота речень, використання неускладнених синтаксичних одиниць, еліптичних речень, пропущені компоненти яких допомагає відновити ситуація. Складниками усного діалогічного мовлення є міміка й жести, йому притаманне розмаїття інтонаційних відтінків. Для діалогів характерне прагнення до стиснення (конденсації) вислову.
2. Робота в парах.
-Складіть діалог за однією з поданих ситуацій.
Збираючись на день народження 1) до однокласниці (однокласника), учень радиться з матір’ю щодо вибору подарунка.
2) Учень у телефонній розмові з товаришем висловлює своє захоплення подарунком, який він отримав від своїх батьків на день народження.
3) До класу прийшов новий учень, родина якого нещодавно повернулася до України з Канади після тривалого службового відрядження батьків. Однокласник розповідає новачку про школу та його новий клас.
4) Учня, який приїхав погостювати до родичів у Німеччину, запросили на день народження його однолітки. Гості розпитують учня про життя, інтереси й захоплення сучасних українських школярів.
5) Ви подорожуєте по Великій Британії. Сьогодні вихідний. На афіші одного з кінотеатрів ви побачили рекламу українського фільму. Переконайте британських друзів подивитися український фільм, який ви бачили вдома.
6) «Літературне життя Харкова» — дві учениці обмінюються враженнями після відвідування літературного музею.
VII. Підсумки уроку
Лінгвістична гра «Закінчи речення».
— Двоскладне речення має…
— Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, замінимо його…
— За способом вираження присудки бувають…
— Складений іменний присудок виражається…
— Додаток може бути виражений…
— Означення бувають…
— Обставини за значенням поділяються на такі види: …
— Порівняльний зворот — це…
VIII. Домашнє завдання п.14, вправа 114
Коментарi