FacebookПідписатися на RSS

вишиванка 2вишиванка 2

Конспект відкритого уроку

Тема:Словники й довідкова література. Електронні словники. Роль Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті.

Мета: Розширити відомості про роль словників й довідкової літератури; удосконалювати вміння користуватися словниками, довідковою літературою та Інтернетом з пізнавальною метою; сприяти підвищенню мовної культури учнів, розвивати увагу та пам'ять учнів; поповнювати їх лексичний запас;виховувати любов та повагу до рідного слова.

Міжпредметні зв’язки: комп’ютерні технології, правознавство, економіка, історія, медицина, спорт – термінологія; географія, власні географічні й астрономічні назви.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

Обладнання: персональні комп’ютери з можливістю виходу в Інтернет, виставка (презентація Power Point ) український словників та електронна виставка (презентація Power Point ) , відео матеріал, виставка словників, роздатковий матеріал (картки з завданнями для самостійної роботи)

Хід уроку

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля…

М. Рильський

І. Організаційний момент.

II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Слово вчителя.

Темою нашого сьогоднішнього уроку є Словники й довідкова література. Електронні словники. Роль Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті. А епіграфом виступають слова Максима Рильського. (Вчитель зачитує слова).

Нашою метою є повторити відомості про роль словників й довідкової літератури,та типи. Ми також пригадаємо, як користуватися паперовими словниками та розглянемо електронні та Інтернет – носії та спробуємо розкрити проблемні питання.

• Роль словників у сьогоденні

• Роль Інтернету у мовній освіті

Сьогодні у нас урок комбінований з вашим виробничим навчанням допоможе нам ваш майстер виробничого навчання, а також наша творча група учнів, які допомагали створити цей урок.

Отже, записуємо в зошити тему та епіграф нашого уроку, та увага на екран цей відео ролик допоможе нам збагнути актуальність сьогоднішньої нашої теми.

Відео ролик № 1

Слово вчителя супроводжується презентацією. Учні записують терміни з дошки.

Словник – довідкове видання, що містить впорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень тощо) з короткими їх характеристиками або характеристиками позначених ним понять або з перекладом на іншу мову. (учні записують термін)

Розділ мовознавства,який вивчення принципи систематизації слів та фразеологічних зворотів, укладання їх у словники, називається лексикографією (від гр. lexikos - словесний, словниковий і grapho - пишу).

Повідомлення учнів супроводжується презентацією.

З 2007 року 5 жовтня ми відзначаємо День українського словника.

Доповідь учнів супроводжується електронною виставкою словників.

Учень Словники – то багатюща скарбниця,з якої ми черпаємо знання. Вони —наші добрі порадники, вірні друзі, помічники. Зверніть увагу на виставку українських мовних словників. Багатьма з них ви уже користувалися, деякі ,можливо, стануть відкриттям і новим стимулом до роботи.

Учениця Якщо ви задумались над написанням слова — до ваших послуг орфографічний словник. Виникають проблеми з перекладом слів з російської мови українською чи навпаки, або ж з інших мов — вам стане у нагоді словник - перекладач російсько-український або українсько-російський словник, англо-український та інш.. Складнощі з’являються в розборі за будовою — важко визначити корінь чи суфікс — беріть морфемний словник. Вирішити всі проблеми словотворчого розбору вам допоможе словотворчий словник. А у орфоепічному словнику ми знайдемо особливості і вимови, і написання, і транскрибовані слова. І наголоси можна перевірити.

Учень Хочеться особливу увагу звернути на новий чотиритомний тлумачний словник. Тут ви знайдете пояснення лексичних значень 42000 слів. А також словник іншомовних слів, теж нещодавно вийшов з друку, наповнився новими запозиченнями, і ось він — до наших послуг. А ось фразеологічний словник — справжня скарбниця народної мудрості він пояснить вам сталі вирази мови . І, нарешті, славетний «Словарь української мови» Бориса Грінченка, виданий у 1908 p., перевиданий у 1996 р. Олесь Гончар говорив, що в ньому зібрано все, що «на той час вродило квітчасте поле живої української мови.»

Дякуємо вам, що нагадали види словників

Бесіда за питаннями

Отже,

· Якими словниками ми можемо користуватись, які типи словників були названі у повідомлені і для чого ми їх можемо використати ?

· Коли святкується день українського словника?

Хочу звернути вашу увагу на ще один інтерв’ю з директором українського мовно – інформаційного фонду Національної академії наук України Володимиром Широковим

Відео № 2

· Як можна використати Інтернет, якщо під рукою немає необхідного словника?

· Та про які словники ви почули у відео-репортажі?

Повідомлення учнів щодо електронних словників.

Слово вчителя

Учні отримали завдання завчасно підготувати повідомлення про найбільш уживані лінгвістичні портали за даними посиланнями (або іншими):

· Тлумачний словник slovnyk.net http://www.slovnyk.net

· Онлайн перекладач на <МЕТА> http://translate.meta.ua

· Різні види словників на порталі http://slovopedia.org.ua/

· Словник іншомовних слів http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?action=alpha&Qry=%C5

Слово вчителя

Нагадаю, що повідомлення учнів повинно було слідувати такому плану

План повідомлення

1. Назва порталу.

2. Які словники представлені на порталі?

3. Зручність використання.

4. Особиста думка щодо електронних словників.

Будьте уважні, бо вам доведеться працювати з цими Інтернет - ресурсами

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру

Інструкція вчителя

Зараз будь ласка розсядьтесь за комп’ютери та мої помічники роздадуть вам картку з завданням, вам треба виконати завдання за допомогою Інтернет ресурсів, про які доповідали нам учні та записати в зошити. Консультанти завжди прийдуть вам на допомогу.

Словникова робота (Самостійна робота учнів з електронними словниками, виконуючи завдання на картках, записують відповіді у зошит)

V. Систематизація й узагальнення

(узагальнююча бесіда з учнями) Відповіді учнів на проблемні запитання.

Слово вчителя

Роль Інтернету для мовної й мовленнєвої освіти важко переоцінити: корис­тувачу ПК відкривається безліч можливостей, стає доступною необмежена кількість інформації. У наш час усі розуміють, що Інтернет володіє коло­сальними інформаційними можливостями і не менш вражаючими послугами.

Але я хочу звернути вашу увагу на те, що спілкування в мережі дуже часто спотворюється навмисними помилками. Пам’ятайте, що грамотне письмо, пра­вильне мовлення — важливі фактори освіченості людини. Академік Щерба писав: «Безграмотне писання читати трудно, ніби їдеш у таратайці мерзлою дорогою». Тож прагніть, щоб ваше писання не викликало таких асоціацій.

VI. Підсумок уроку, виставлення оцінок, рецензія відповідей.

VII. Домашнє завдання

Твір-роздум «Словники — музеї слів»

wym-Презентація

Словники за ґратами

Олександр Авраменко. Мова [за лаштунками]

вишиванка 2вишиванка 2

Система практичних завдань

Вправа 1.

Прочитайте тексти. Визначте, до яких стилів мовлення вони належать. Доведіть свою думку, наводячи стильові риси.

Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура - це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови. Належачи до певного соціуму, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизникам культуру, стає її користувачем і носієм. Чим міцніші зв'язки людини з культурою народу, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота й інтернаціоналіста.

Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистос­ті. Мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літератур­ну мову як акумулятор людських знань.

Сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в царині духов­них вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються вираз­ні ознаки бездуховності...

Мовна неграмотність, невміння писати елементарний текст, пе­рекласти його з української мови на російську і навпаки чомусь пе­рестали сприйматись як плями на службовому мундирі.

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності, думки розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.

(За В. Русанівським)
Культура мовлення – це система вимог, регламентацій щодо вжи­вання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелек­ту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культу­ри мовлення є подолання «мовних стереотипів»: стереотипи мовлен­ня – це стереотипи мислення.

Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій.

Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспіль­ства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення.
(За В. Іванишиним і Я. Радевичем-Вінницьким)
Завдання:
1.Доберіть заголовки до кожного тексту.

2.Висловіть свої думки про значення культури мовлення.

3.Як ви підвищуєте власну культуру мовлення?

Вправа2.
Розгляньте пам’ятку «Шляхи підвищення особистої культури мовлення». Дайте відповідь на питання:

1) Які найбільш ефективні, на вашу думку, шляхи підвищення культури мовлення?

2) Які методи підвищення власної культури мовлення ви використовуєте, а про які дізналися вперше?

3) Як ви розумієте вислів «навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу»?

Пам’ятка «Шляхи підвищення особистої культури мовлення».

Ø Виробляти стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і само­аналізу.

Ø Не говорити квапливо, без пауз, «ковтаючи» слова.

Ø Частіше «заглядати у словник» (М. Рильський), правопис, по­сібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова.

5

Ø Читати вголос (особливо прозові тексти), із дотриманням усіх
аспектів нормативності.

Ø Заучувати напам'ять художні твори, причому не тільки віршо­вані.

Ø Оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ді­лового мовлення.

Ø Привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо.

Ø Виробити звичку читання з «олівцем у руках» – жоден цікавий
і вартісний вираз не повинен бути втрачений.

Вправа 3.


Прочитайте тексти. Дайте відповіді на поставлені нижче запитання.
1) Мовлення є сукупністю мовленнєвих дій, кожна з яких має мету, що випливає із загальної цілі спілкування. У мовленні реалізуються всі мовні засоби та виражальні можливості. Водночас мова збагачується через мовлення. Стилістика вивчає мову й мовлення, а саме займається відбором виражальних мовних засобів для їх функціонування в мовленні. Одним з критеріїв доцільного відбору є правильність, тобто дотримання мовних норм. Це питання належить до культури мовлення. Отже, стилістика тісно пов’язана з культурою мовлення, і спільне в цих науках – дослідження правильності й нормативності мовлення.

2) Стилістика як наука розглядає виражальні мовні засоби і стилі мовлення. У залежності від предмету дослідження виділяють стилістику мови й стилістику мовлення.
3) Стилістика мови вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису. Стилістика мови включає поняття синонімії (лексичної, морфемної, граматичної – морфологічної й синтаксичної). Емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ – теж невід’ємний компонент стилістики, невіддільний від явища синонімії, оскільки емоційно-експресивні елементи характерні для окремих синонімічних варіантів як засоби вираження їх стилістичної функції. Наприклад, іменник губи – стилістично-нейтральне слово. Зате його синонім уста має відтінок урочистості й вживається здебільшого в художньому стилі.

4) Стилістика мовлення охоплює функціональні стилі мовлення (науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, художній і розмовний), загальні ознаки стилю:

функцію висловлювання (спілкування, повідомлення);

завдання мовлення, мовленнєву ситуацію, тему і форму висловлювання;
стильові риси (образність – відсутність образності, емоційність – нульова емоційність);

мовні засоби (фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні) (За М.І.Пентилюк)
Запитання:

1. Які особливості мовлення вивчає стилістика, а які – культура мовлення?

2. Чим відрізняється стилістика мови від стилістики мовлення? А що в них спільного?

3. Як емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ співвідноситься з поняттям синонімії?

4. Як ви вважаєте, яким чином відсутність образності й нульова емоційність можуть охарактеризувати функціональний стиль?

Вправа 4.


Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Як впливають на стиль тексту виділені слова? Доберіть до виділених слів нейтральні синоніми й запишіть їх.
З якого твору взятий цей уривок?

В давніх літописах наших єсть одно оповідання,

Що зворушує у серці найсвятіші почування.

Не блищить воно красою слів гучних і мальовничих,

Не вихвалює героїв та їх вчинків войовничих.

Ні, про інше щось говорить те старе оповідання.

Між рядками слів таїться в нім якесь пророкування.
І воно живить надію. Певну віру в ідеали тим,
котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали… (М.Вороний) 6

Вправа 5.


Прочитайте прислів’я і приказки. Поясніть їх значення. Які вимоги щодо культури мовлення закладені у цих прислів’ях і приказках? За допомогою яких засобів у них досягається емоційна виразність?

1.Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. 2. Рана від меча загоїться, а від лихого слова – ніколи. 3. Впік мене тим словом, не треба й вогню. 4.Гостре словечко коле сердечко. 5. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 6. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.7.Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, і один язик, щоб менше говорив.8.Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 9. Дурний язик попереду розуму біжить. 10. Дурний язик – голові не приятель.


Вправа 6.

Прочитайте текст. Визначіть, до якого стилю він належить. Випишіть емоційно забарвлені слова.

МАМИНІ КАЗКИ
Ялюбив довгі зимові вечори. За вікном завивала хур­товина, мороз мурував дивовижні узори на шибках, а в хаті було затишно й тепло.
Ми з сестрою вилазили на піч, лягали черевцями на черінь, підпираючи долонями личка. А мати сиділа, звісивши ноги донизу, і тихим, задумливим голосом оповідала казки.

І я переживав за безталанного Йвана, якого всі кривдили, вважали дурником. І дуже тішився, що він виявився і не дурним, і не безталанним, а виходив переможцем з великих випробувань. Я захоплювався маленьким Котигорошком, який визволяв народ рідний з лютої зміячої неволі. І сміявся щасливо, коли казка незмінно приводила до радісної розв'язки.

Ой, який же мудрий і людяний наш народ! Він знає в серці своєму, що ніколи не можуть перемогти зло і ненависть, що завжди в кінці битви життєвої перемагає

правда й любов, як би глибоко вона не була захована слугами мороку у в'язниці, як
би міцно не кували її в залізні кайдани!

Ті чарівні казкові ідеї незримо лягли в моє дитяче серце, день за днем формуючи свідомість. І за те людяне, ясне, що друзям моїм припадає до серця при зустрічі зі мною, велика дяка тобі, Мати. (За О. Бердником)


Вправа 7.


Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Уставте, де потрібно, пропущені букви.
Він прокинувся увеч.рі довго пив чай а коли зовсім .темніло став .биратися у свою п’яту вила.ку. (Л.Первомайський). На півночі купчилися цілі башти й фортеці з хмар там завмерли н.наче хвилі бавовняного моря перед тим як затопити з.млю (Ю.Яновський). А потім і .астя і горе обірвались так раптом (Леся Українка ). Ліс іще дрімає а з синім небом щось дієт.ся воно то .блідне наче від жаху то .палахне сяйвом немов од радощів (М.Коцюбинський). Оксані радість мати одрізала з полотна хустку а порошком пофарбувала в ч.рвоний колір (А.Шиян). Пригаду.ш. як у школі задачка як прав.ло має одну відпові.ь тільки до неї пр..ходять або корот.ою або довшою дорогою (Є.Гуцало). Мати украд.ки висушує кін.цями хустини зволож.ні очі й наче виправдовуєт.ся Ось пов.черяємо і я наспіваю тобі кол.скових (В.Скуратівський). Лаврін не пог.няв волів він забув і про воли і про мішки й тільки д.вився на Мелашку ( І.Нечуй-Левицький).


Вправа 8.

Складіть висловлювання в публіцистичному стилі на тему «Молодь і культура мовлення», розширивши тезу Олеся Гончара: «Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу — це справа честі всіх нас, і старших, і молодших,це природній обов’язок перед незалежною, вільною Україною».


Вправа 9.


Уважно прочитайте текст. У якому стилі він оформлений? Доведіть свою думку. Визначіть тему й основну думку прочитаного. Доберіть у якості заголовку одне речення з тексту.
З того, як говорить людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова,
7
багат­шою на лексичний запас, розмаїтішою епітетами, мета­форами, влучними порівняннями, барвистішою вживанням прислів’їв, приказок і приповідок. У природі не буває людей, що визначились би високим інтелектом і водночас при­мітивною, як у первісного дикуна, мовою.

Боротьба за чистоту й високу мовну культуру — це бо­ротьба за культуру взагалі.

Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повір'ях мові, людському слову! У народі вірили колись, що словом можна скарби в землі знаходити, хвороби та всякі недуги лікувати, від лихої людини та звіра оборонитись. «Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом»,— запевняє на­родна мудрість. Та про тих, хто не стежить за своєю мовою, у народі кажуть: «Не тямить голова, що язик лепече».

Правильно й чисто говорити рідною мовою може кож­ний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників. Це — не тільки ознака, але й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людини розумово чи фізично (За Б.Антоненком-Давидовичем).
Стисло перекажіть прочитаний текст.

Поміркуйте над запитанням:

Чи тотожні поняття «правильне мовлення» й «красиве, комунікативно доцільне мовлення»? Яке поняття ширше?


Вправа 10.


Розгляньте схему. Зробіть висновок про рівні володіння мовою.

ВИЩИЙ РІВЕНЬ стилістична норма регламентує відбір мовних засобів залежно від ситуації комунікативно доцільне, красиве, емоційне, виразне мовлення ____________________________________ НИЖЧИЙ РІВЕНЬ мовна норма – закріплені практикою зразкового використання загальноприйняті правила. чисте, правильне мовлення

Чи можливо досягти вищого рівня, не знаючи мовних норм? Аргументуйте свою відповідь.


Вправа 11.


Зробіть спостереження за мовним матеріалом М.М.Коцюбинського. Як видно з авторського рукопису, взяті в дужки слова письменник, виправляючи текст, замінив синонімами. Пояс­ніть доцільність такої заміни.

1. По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сто­рін однаковим тоном (одним голосом), знялася ціла буря голосів. 2. Каруца впірнула (вкотилася) у хвилю ясного світла й покотилась берегом Пруту. 3. Чи варто було стіль­ки вчитись, щоб запорошити душу пилом (порохом) одвіч­них паперів? 4. Андрій підійшов до хати. Криза, похилена халупка (хатинка), з чорною стріхою і білими стінами, сто­яла поміж закинутих, з забитими
вікнами осель (хатинок).5. Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у при­браній (у чистій), немов на Великдень, хаті, в чистій одежі. 6. Тим часом рій згадок викликав у пам'яті давно забуті обличчя й події, колись пережиті почуття (емоції). 7.Во­на не могла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид (галюцинація). 8. При повній (абсолютній) тиші в повітрі густий гай легко затримав зібране за день тепло. 9. Піднявся з кушетки (з канапи) на розбитих, старечих ногах і підійшов до вікна (3 творів М. Коцюбинського).


Вправа 12.


Уважно прочитайте речення та словосполучення. У якій групі передані абсолютно однакові смислові значення між реченнями(або словосполученнями, а в якій значення трохи розрізняються? 8

а) Цим літом я відпочивав на Кримському узбережжі — У це літо я відпочивав на Кримському узбережжі; чужі нам погляди — чужі для нас погляди; питати матері — питати в матері, сяяти в небі — сяяти на небі; торкатися до столу — торкатися стола.

б) Вона згорблена від старості — Вона згорблена від того, що стара — Старість змушує її горбитись — Старість горбить її — Вона згорблена старістю — Вона згорблена через старість.


Вправа 13.


Прочитайте наведені конструкції й визначити, які з них знаходяться в синонімічних відношеннях, а які – у варіантних. Дослідіть, чим відрізняється структура поданих конструкцій. Випишіть в один стовпчик синонімічні конструкції, а в інший – варіантні.

Дивиться вовком – дивиться, як вовк; встань! — встать!; наказ про наступ — наказ наступати; я не читав книгу — я не читав книги; йти від міста — йти з міста; любити дитину — відчувати любов до дитини; висловити щиру подяку — щиро подякувати; кароокий хлопчик — хлопчик з карими очима; вибивати ковдру — вибивати пил з ковдри; відстань між ними зменшилась удвічі – відстань між ними скоротилась удвічі.


Вправа 14.

Знайдіть стилістичні помилки й відредагуйте наведені речення.

1. У прощавшогося хлопця був розгубившийся вигляд. 2. Опинившись у лісі, нам стало страшно. 3. Загубивши стежку, нас охопила розгубленість. 4. Переживаючий за свій клас учень має усі завдання виконувати відмінно. 5. На слідуючій неділі відбудеться засідання наукового гуртка, у ньому приймуть участь студенти нашої групи. Усі вони являються членами цього гуртка. 6. Я рахую, що ви вірно кажете. 7. Приведу кілька прикладів. 8. Відношення у колективі були дружні. 9. Всі ми маємо відношення до сучасних подій. 10. Не можу ще казати якісь попередні висновки.


Вправа 15.


Зробіть переклад українською мовою, дотримуючись норм сучасної української літературної мови.

1. Что касается моего обучения, то у мамы со мной не было никаких проблем. 2. Редакция получила много писем по этой теме. 3. Я живу на улице Богдана Хмельницкого. 4. Все, кого касается данная тема, должны выразить свое отношение к ней. 5. Данные по исследованию были подтверждены. 6. Статья напечатана в научном журнале.

Вправа 16.

Запишіть правильні конструкції замість наведених каль­кованих.

Напечатати звіт, ваше кінцеве рішення, даже дивно, а ми зі своєї сторони, перейти на іншу сторону, я до вас по справі, приносити збитки, пропуск на завод, вірна відповідь, відділ по міжнародним зв'язкам, напоминати про зустріч, неділю тому назад, я не сторонник сило­вих методів, у сім годин вечора, бувший мій колега, більша половина опитів, підписка на газети, при вашій допомозі, мій батько робочий.


Вправа 17.


Зробіть переклад українською мовою наведені словосполучення. Запам’ятайте нормативні українські конструкції.
Сторониться его; насмешничать над ним; издеваться над ним; глумиться над ним; горевать о сыне; удивляюсь тебе; укорять его; благодарю его; печалиться об утерянном; причинить горе; обратиться за помощью; пренебрегать им; презирать его; был обязан ему успехом.


Вправа 18.


Поділіть слова на склади, визначте відкриті і закриті склади:
Ліс, день, звір; яма, сила, книжка; сорока, ялинка, серденько; материнка, забезпечити, високотемпературний, урізноманітнюватися, переконати, мова; витівки, зайчик, перстень, висота, пригода, листя, діждатися, синька, бджілка, везти,вишня, нижній, затріщати, перукарня, темно.


Вправа 19.


Перепишіть слова, поставивши в них наголос?
Книга, пергамент, олівець, засипати — засипати, книжки — книжки,
атлас — атлас, стіни — стіни, ніколи — ніколи, пісні — пісні, літа — літа; жита —
9
жита, первісний, мабуть, назавжди, деревце, також.


Вправа 20.


Поділіть слова на склади для переносу з рядка в рядок.
Пайок, сльоза, сиджу, бджола, віддзеркалити,знання, нововведення,лійка, лінійка, копійка.


Вправа 21.

Подані словосполучення з багатозначними словами призводить, призвести напишіть українською мовою, використавши подані в довідці дієслова.

а) Производить впечатление. Производить нове слова от корня. Производить следствие.
Производить предметы широкого потребления.

б) Произвести начисление. Произвести опустошение. Произвести ремонт. Произвести в чин.

Довідка: а)провадити, виробляти, справляти, утворювати; б)відремонтувати, нарахувати, надати, спустошити.


Вправа 22.


Запишіть подані висловлювання про мову. Букви, що позна­чають м'які приголосні звуки, підкресліть однією лінією, букви, що позначають пом'якшені звуки, – двома. Поясніть, чим позначається м’якість на письмі.

Українська мова має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить по­чуттєву нерозривність українського серця і української землі (Д. Павличко.)

Не тільки поет, прозаїк, драматург, але й фізик чи математик доконче повинен мати до своїх послуг багатий, гнучкий, точний і виразний мовний апарат. Треба працювати над культурою своєї мови, над її збагаченням, витонченням і загостренням (М. Рильський.)

Вправа 23.


Запишіть подані слова українською мовою.

Батальон, миллион, йот, летчик, майор, вечернему, Йоханнесбург, павильон, ерш, сегодня, Йошкар-Ола, ледниковй, ему, лен, бульон, йод, Аксенов, льновод, четырех, подъем, льда, медальон, деготь .

Вправа 24.


Утворіть присвійні прикметники з суфіксом -ин.

Русалка, ненька, креолка, вчителька, іспанка, нянька, рибалка, приятелька, Васька, кицька, Параска, Галька, тітка, вихователька.

Вправа 25.


За допомогою суфікса -ськ(ий) утворіть від іменників прикметники.
Поділля, товариш, Тернопіль, республіка, Прилуки, Ужгород, Карпати, Ніжин, Ірпінь, Запоріжжя, Познань, комсомол, Польща, Калуш, Калуга.

Вправа 26.


Зробіть переклад українською мовою й запишіть.

Бурятский, адвокатский, узбекский, харь­ковский, турецкий, пражский, ненецкий, скользко, тбилис­ский, низкий, Братск, Донецк, Брянск, вратарь, степь, туш, секретарь, накипь, плугатарь, сыпьте, лишь, роскошь.

Вправа 27.


Випишіть слова у дві колонки: у ліву – з апострофом, у праву – без нього.

В..єтнам, хутор..янин, об..єм, б..юст, б..є, лл..ється, Ілл..я, об..єкт, р..яно, об..єднання, напам..ять, астрахан..ський, ув..язнений, дит..ясла, духм..яні, ін..єкція, в..яжеться, Р..єпін, св..ятопис, п..ятсот, кров..ю, міл..йони, бур..як, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, інтерв..ю, ф..юзеляж, різьб..яр.

Вправа 28.


Зробіть переклад поданих слів українською мовою. Уведіть ці слова в речення та запишіть їх.

Мягкий, объединение, мяч, объявление, матерью, пять, память,соловьи, субъект, оловянный.

Вправа 29.


Випишіть слова у дві колонки: у ліву – з знаком м'якшення, у праву – без нього.

Чіл..не, област.., р..ясно, різ..бяр, ад..ютант, нян..ка, духм..яний, асфал..т, арф..яр,
10
Парас..чин, стан..мо, заховайс.., у куз..ні, прал..ня, гарнен..кий, тіт..ці, рибон..ки, брен..кати, їд..те, лял..ці.


Вправа 30.


Розкрийте дужки й утворіть з префіксами слова. Запишіть їх.

Без- (-язикий, -ядерний, -ініціативний);

з- (-юрмитись, -їхати,-обов'язаний, -ясований, -єдна­ний, -явитися, -їсти, );
під- (-юджувати, -їжджати, -язиковий, -йом);
об- (-їздити, -явити, -єднати, -ємний, -їстися);
від- (-їхати, -ємний, -ображений, -в'язати).

Вправа 31.


Замість рисок поставте, де треба, апостроф.

Полум/яніти, Амудар/я, різдв/яний, між/ярусний, присв/ята, безвітр/яний, Лук/яненко, бур/ячиння, Солов/йов, Валер/ян, сер/йозний, повітр/я, міжгір/я, пор/ядок, довір/я, забур/янений, вітр/як, валер/янка, б/язевий, сім/янин, роз/ятрений, трьох/етапний, трьох/ярусний, без/ядерний, необ/їжджений, пів/язика, арф/яр, возз/єднання, в/йокнути,дит/ясла, довір/я, Лук/янчук, кар/єра, всер/йоз, тр/юм, Гур/єв, підгір/я, матір/ю, Р/єпін, з матер/ями, бур/я, р/ясно, кур/йозний, забур/янений, вітр/як, Гур/ївка, р/яд, від/ємний, без/ідейний, з/організувати, дез/орієнтація, сан/інструк­тор, Із/яслав.


Вправа 32.


Запишіть подані слова орфографічно та поясніть наявність або відсутність у них апострофа.

[вjачеисла́ў], [мjа́та], [л'убо́вjу], [подв’íрjа], [бур'а́к], [пjа́тниц'а], [беиза́зикиĭ], [чотир'охjа́русниĭ], [беизгол'íвjа], [з’в’ір'а́чиĭ], [м’іжjеўропе́іс'киĭ], [звjаза́ти], [пjанки́ĭ], [зjі́деиниĭ], [мjа́ч], [погол'і́вjа], [морквjа́ниĭ], [з’іўjа́лиĭ], [розjа́реиниĭ], [ц'в’а́х], [р'а́сниĭ].

Вправа 33.


Зробіть переклад слів українською мовою і складіть з ними речення. Поясніть зміни в поданих словах.

Вратарь, сажень, степь, Сибирь, меньшинство, стул, карандаш, путь, секретарь, дробь, запорожский, французский.

Вправа 34.


На місці крапок поставте, де треба, знак м'якшення. Дослідіть, у яких випадках м'якість приголосного в українській мові не позначається.

Кіл...кіс...т..., сіл...с...кий, чукот...с...кий, міц...ніс...т..., діял...ніс...т..., від...ділен..., Кос…тя, с...міливіс...т..., щас...тя, с…вятковий, пал…ці, радіс…т..., віс…тю, Нас…тя,
з...ріліс…т..., Кол...с...кий, Іл...ля, всес...віт...ня.


Вправа 35.

1) Поставте іменники в давальному відмінку. В одну колонку запишіть слова без знака м'якшення, а в другу – із знаком м'якшення.

Спілка, дочка, донька, циганка, тітонька, фіалка, синька, калинонька, тіточка, рибалонька, сиротинка, білка, колиска, люлька, тарілка, сиротинонька, веселка, вчителька, футболка, бджілка, жилка, полька.

2) Запишіть слова, знявши риску, в дві колонки: з апострофом і без нього.

Зав/язь, круп/яний, крем/яний, знічев/я, зобов/язання, грав/юра, дерев/яний,мавп/ячий, кав/ярня, кров/яний, коров/ячий, львів/янин, надв/язати, напівкам/яний, поголів/я, пом/янути, слов/янський, п/ятитонка, солов/їний, безправ/я, брукв/яний, в/єтнамка, Св/ятослав, б/язевий, сім/янин, Б/єлград.

Вправа 36.


Прочитайте текст, запам’ятайте написання слів.

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України — стяг із двох рівно великих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України) ( З Конституції України). 11

Вправа 37.


Утворіть від іменників присвійні прикметники. Запишіть їх, уведіть у словосполучення, поясніть написання.

Гордій —

Дамокл —

Езоп —

Ахіллес —

Сізіф —

Вправа 38.


Порівняйте написання присвійних прикметників у словосполученнях, поясніть відмінність у написанні.

Гордіїв син — гордіїв вузол
Ахіллесова допомога — ахіллесова п’ята
Сізіфова річ — сізіфова праця

Дамоклів вчинок — дамоклів меч


Вправа 39.


Чому в реченні: Постають Уральські гори, широчінь полтавських нив. -
слово Уральськінаписано з великої букви, а слово полтавських — змалої?


Вправа 40.


Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими.

Земле (ш)евченкова, земле (ф)ранкова, ниво, засіяна щастям добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова (д)ністра із (д)ніпром (Д. Павличко). Народжує (а)нтеїв земля (Л. Забашта). Нескінченний (ч)чумацький (ш)лях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко). Тяглись повільно в сутінках підводи (ч)умацьким шляхом млявої доби (Б.Олійник). Найвеселіше ж було на (р)різдво та (н)овий рік (А. Кащенко). Цвіли над шляхом (п)етрові батоги (І. Цюпа).

Вправа 41.


Запишіть назви з великої чи малої букви. Поясніть написання.(О,о)рганізація (О,о)б’єднаних (Н,н)ацій, (Р,р)еспубліка (М,м)олдова, (С,с)узір’я (К,к)ассіопея, (С,с)хідно_(С,с)ибірське (М,м)оре, (У,у)країнська (П,п)равославна (А,а)втокефальна (Ц,ц)ерква, (С,с)есія (В,в)ерховної (Р,р)ади (У,у)країни, (О,о)лімпійські (І,і)гри, (Б,б)лизький (С,с)хід, (Д,д)ід (М,м)ороз, (К,к)іт (Ж,ж)овте (О,о)ко, (Х,х)рестові (П,п)оходи.

Вправа 42.


Прочитайте речення, запам’ятайте написання слів.

Іван Мазепа народився 20.03.1632 року в Мазепинцях на Київщині (А.Лотоцький.) Поетам всіх віків по_трібна була муза (Л. Костенко). Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином (І. Нечуй_Левицький). Зупиняємося на піщаному березі проти Чернечої гори, названою народом Шевченковою (М. Чабановський). Уночі, як Чумацький Шлях срібну куряву простелить, розчини вікно, послухай (П. Тичина).

Вправа 43.


Від іменників, що стоять у дужках, утворітьприкметники. Запишіть їх з великої чи малої букви увідповідній граматичній формі, поясніть правопис.

Поезії (Шевченко), мова (Езоп), кручі (Дніпро), рукопис (Пушкін), сіль (Бертолет), словник (Грінченко), традиції (Франко), читання (Тичина), книжки (Андрій), Батіг (Петро), стайні (Авгій), сонати (Моцарт), теорема (Піфагор), ложе (Прокруст), дівчата (Тернопіль), срібняки (Іуда), стипендія (Шевченко).

Вправа 44.


Перепишіть, розкриваючи дужки.

(Гг)олова (Вв)ерховної (Рр)ади, (Мм)іністерство (Оо)світи і (Нн)ауки України, (Мм)ін’юст, (Лл)ьвівський (Нн)аціональний (Уу)ніверситет імені Івана Франка, (Аа)ндріївський (Уу)звіз, (Яя)рославів (Вв)ал, (Пп)артія (Зз)елених, (Тт)аврійські (Іі)гри, (Бб)ожа (Мм)ати, (Вв)сеукраїнський (Фф)естиваль кіномистецтв, (Лл)ютнева буржуазно-демократична (Рр)еволюція, (Шш)евченківська (Пп)ремія, (Шш)евченківський стиль, (Бб)альзаківський (Вв)ік, (Лл)ьвівська (Шш)кола.

вишиванка 2вишиванка 2

Розробка уроку

Тема. Роль фразеологізмів у стилістиці мовлення

Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі.

Василь Сухомлинський

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів із фразеології; повторити основні групи фразеологізмів; розкрити функціонально стилістичні можливості фразеологічних одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; розвивати творчі здібності; збагачувати й активізувати словниковий та фразеологічний запас учнів; сприяти розвиткові комунікативної компетенції учнів; підвищувати комунікативну активність дітей; удосконалювати вміння працювати колективно, в групах та самостійно; виховувати учнів у дусі народної моралі.

Тип уроку: узагальнення та систематизації.

Вид уроку: урок-дослідження.

Дидактичне забезпечення: фразеологічні словники, опорна схема до теми; картки із завданнями, малюнки-фразеологізми.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми

v Слово вчителя

- Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю. Цей струмінь живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Сьогодні на уроці ми спробуємо відчути аромати та пахощі
рідного слова.

Давайте прочитаємо епіграф сьогоднішнього уроку. Про які відтінки барв йдеться у словах В. Сухомлинського?

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІV. Мотивація навчання

v 1.Слово вчителя

З давніх-давен народ з покоління в покоління передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні наше завдання – повторити основні групи фразеологізмів, дослідити їх роль у мовленні. Кожен із вас побуває сьогодні у ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати власні думки.

v 2.Вправа «Очікування»

Учитель. У вас на партах є опорні конспекти, на яких зображена символічна гора «Досягнення». Зараз ми біля підніжжя і хочемо висловити свої очікування, чого прагнемо досягнути. Зараз ви сформулюєте свої очікування від уроку і запишете їх у зошит за таким зразком: «Я хочу…», «Я прагну…», «Я намагатимуся…» і т. ін. Наприкінці уроку ми дамо відповідь на запитання: «Чи дістались ми до верхівки, чи досягли очікуваного?»

Очікування учні записують у зошити.

V. Опрацювання теоретичного матеріалу шляхом дослідження

v 1. Робота в парах (на картках)

Дослідити, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.

Білий папір Біла ворона (та, що відрізняється)
Дати хліба Дати перцю (покарати)
Відкрита каструля Відкрита душа (щира людина)
Каша з молоком Кров з молоком (краса, здоров’я)
Майстер виробничого навчання Майстер на всі руки (фахівець, спеціаліст)
Водити за руку Водити за носа (обдурювати)
Товкти просо в ступі Товкти воду в ступі (марна робота)
І риба і м’ясо Ні риба ні м’ясо (ніякий)
Гнути залізо Гнути кирпу (зазнаватися)
Набити ґулю Набити руку (навчитися)

Висновок 1-го учня. Словосполучення першої (лівої) колонки творять у процесі мовлення, їх зміст відповідає значенням слів, з яких складаються. Кожне слово в них вжите із властивим йому лексичним значенням. У першому словосполученні, наприклад, прикметник білий вказує на колір і може бути замінений на інший (рожевий, сірий). Це саме можна сказати про компоненти інших словосполучень першої колонки.

Доповнення вчителя. Граматично організоване вільне поєднання слів називається синтаксичним, або вільним словосполученням.

Висновок 2-го учня. Словосполучення другої (правої) колонки сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття. Зміст цих словосполучень не відповідає значенню слів, які входять до них. Так, білою вороною називають людину, яка виділяється серед інших своєю поведінкою або зовнішнім виглядом; ні риба ні м’ясо означає ніякий тощо. Це усталені звороти, стійкі сполучення слів – фразеологізми.

Доповнення вчителя. Отже, фразеологізми – це стійкі сполучення слів, що за своєю природою відрізняються і від слова, і від словосполучення. Як слово має своє значення, так і фразеологізм має своє узагальнене значення, що не складається з окремих лексичних значень його компонентів.

Фразеологічне сполучення слів має одне лексичне значення. Часто фразеологізм можна замінити одним словом (наприклад, серце з перцем – норовливість).

v 2.Перевірка домашнього завдання

Слово вчителя. Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Наприклад, про людину, що добре знає свою справу кажуть: він на цьому собаку з’їв. За кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах людської діяльності і сьогодні. Вашим домашнім завданням було дослідити історію деяких фразеологізмів.

v 3.Пошукова робота

Ø Ахіллесова п’ята. У переносному значенні – «слабке, вразливе місце».

За старогрецьким міфом, мати Ахіллеса морська богиня Феміда скупала його у водах священної ріки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Купаючи, мати тримала дитину за п’яту, і води Стікса не обмили її. Стріла Паріса, спрямована богом Аполлоном, влучила в п’яту, і Ахіллес загинув.

Ø Дамоклів меч. Вислів вживається у значенні «постійна небезпека». За старогрецькою легендою, Дамокл, придворний сіракузького владики Діонісія, позаздривши своєму володарю, назвав його найщасливішим із людей. Під час бенкету Діонісій наказав посадити Дамокла на своє місце і віддавати йому царські почесті. Але ось Дамокл підняв очі і завмер: прямо над його головою був підвішений на кінській волосині вістрям вниз важкий меч. Зляканому Дамоклові Діонісій пояснив, що цей меч є символом тих небезпек, яких владар зазнає постійно, незважаючи на зовні безтурботне життя.

Ø Неопалима купина. У біблійній книзі Вихід розповідається про першу зустріч Мойсея з Богом, який промовляв до нього з палаючого тернового куща, що горів і не згорав («неопалима купина»).

Ø Нитка Аріадни. Вислів має таке значення: «надійний дороговказ, спосіб, з допомогою якого можна вийти із складної, заплутаної ситуації».

На острові Кріт в лабіринті цар Мінос поселив свого сина Мінотавра – потвору з головою бика, лютого і кривожерного. Раз на дев’ять років афіняни платили Міносу данину – сім хлопців і сім дівчат, яких потім кидали в лабіринт, а Мінотавр їх поїдав. Коли втретє готували таку данину, грецький герой Тесей, який глибоко співчував батькам вибраних хлопців і дівчат, вирішив поїхати з ними.

Аріадна, дочка царя Міноса, закохалася з першого погляду в красеня Тесея і пообіцяла йому допомогти вбити свого виродка-брата, якщо він забере її з собою до Афін як дружину.

Дедал, закінчивши будувати лабіринт, дав Аріадні магічний клубок ниток і навчив, як ним користуватися, щоб вийти з лабіринту. Цей клубок Аріадна дала Тесеєві та подарувала йому меч, за допомогою якого він убив Мінотавра. З допомогою нитки він вийшов з лабіринту і відплив до Афін з Аріадною, звільненими хлопцями та дівчатами. Вислів почав вживатись у переносному значенні і став крилатим.

v 4. Дослідження «А де ж моя пара?»

Відшукайте потрібні іменники першої колонки, щоб утворилися фразеологізми:

ахіллесова носа
кліпати голівонька
богатирський слід
задирати очима
буйна сон
вигравати шлях
гарячий вік
життєвий п’ята
золотий час

Довідка: ахіллесова п’ята, кліпати очима, богатирський сон, задирати носа, буйна голівонька, вигравати час, гарячий слід, життєвий шлях, золотий вік.

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

v 1. Робота зі словником

За словником пояснити значення фразеологізмів та записати їх у алфавітному порядку.

Ø Продати очі Сіркові – зробитися безсоромним, втратити гідність задля якоїсь вигоди, користі.

Ø Ділити шкуру невбитого ведмедя – заздалегідь розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися чимось ще не досягнутим.

Ø Наздогад буряків, щоб дали капусти – робити натяк на щось одне, мати на увазі щось інше.

Ø Лізти чобітьми в душу – грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя.

Ø Духопелики перепадуть – хто-небудь буде битий.

Ø Шукати кістки в молоці – вередувати, шукати чогось неможливого, прискіпуватися до чогось.

Ø Тютя з полив’яним носом – нетямуща, безхарактерна людина.

Ø Перепастися на смик – дуже схуднути, охлянути, виснажитися.

Ø Перемірити голими п’ятами – багато мандрувати пішки, зазнаючи всіляких незгод.

Ø Вхопити шилом патоки – зазнати невдачі.

v 2. Фразеологічна реконструкція

Прочитайте приказки та прислів’я, додаючи замість крапок потрібні імена.

В нашої Параски ні серця, ні ласки.

Сиди, Тетяно, бо ще рано.

Не лакомся, Грицю, на дурницю.

Засмійся,Матвійку, дам копійку.

Вискочив як Пилип з конопель.

На Юрія о цій порі, як рак свисне на горі.

За царя Панька, як земля була тонка.

За царя Гороха, як людей було трохи.

Товчеться, як Марко в пеклі.

Казала Настя, як удасться.

У всякої Федори свої одговори.

Який Сава, така й слава.

Парочка Мартин та Одарочка.

Ти тому про Хому, а він тобі про Ярему.

Сиди, Векло, ще не смеркло.

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці.

Мудрий, як Соломон.

Хапай, Петре, поки тепле.

Говорив Мирон рябої кобили сон.

Мели, Іване, доки вітру стане.

Для довідок: Параска, Тетяна, Гриць, Матвійко, Пилип, Юрій, Панько, Горох, Марко, Настя, Федора, Сава, Мартин та Одарочка, Хома, Ярема, Векла, Гриць, Соломон, Петро, Мирон, Іван.

v Слово вчителя. Фразеологізми – перлини мови. Це невичерпні скарби народної мудрості. Той, хто добре володіє мовою, збагачує думку і слово фразеологізмами, прислів’ями, приказками, крилатими словами та виразами. А як вони з’явились у мові? (Є вислови, що виникли на власному грунті, і вислови, запозичені з різних мов у різні часи. Протягом віків осідали в мові найяскравіші за формою та найбагатші за змістом слова – з античних і біблійних легенд, з літописних переказів, з художньої літератури, з історичних та наукових джерел.)

Більшість фразеологізмів з’явилося в процесі спостереження за навколишньою дійсністю – суспільними процесами, виробничою діяльністю й побутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним і рослинним світом. Немає такої ділянки, галузі життя народу, які б не характеризувалися усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів пояснюється у фразеологічних словниках. Практично сьогодні на уроці про походження фразеологізмів ми вже говорили.

Висновок. Джерела фразеології:

Ø Народна мудрість

Ø Крилаті вирази

Ø Вислови професійно-виробничого походження

Ø Вислови Біблійного походження

Ø Антична міфологія

v Завдання, яке стоїть перед вами – наведіть приклад до кожного джерела фразеології.

На підставі генетичних, структурних, функціональних ознак з- поміж фразеологізмів можна виділити такі основні групи фразеологізмів: прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми.

v 3. Фразеологічний тренажер

v 4. Творче спостереження. Розподільний диктант.

З’ясуйте джерело походження фразеологізмів. Запишіть основні групи фразеологізмів.

Ø Прислів’я та приказки

Ø Крилаті вислови

Ø Афоризми

Дати гарбуза; сізіфова праця; караюсь, мучусь, але не каюсь; дамоклів меч; сім п’ятниць на тиждень; земля обітована; купатися як вареник у сметані; око за око; і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь; ахіллесова п’ята; бути чи не бути; заварити кашу; поцілунок Іуди; не дати наплювати у борщ; троянський кінь; білими нитками шито; одного поля ягода; гнути спину; содом і гоморра;бистрий на розум; едемський сад; прийшов, побачив, переміг; водити за ніс; дати прочухана; дивитися крізь пальці; пропаща сила; з важким серцем; мов з хреста знятий; клеїти дурня; колупати піч; учітеся, брати мої, думайте, читайте.

Прислів’я та приказки

Дати гарбуза, сім п’ятниць на тиждень, купатися як вареник у сметані, заварити кашу, не дати наплювати у борщ, білими нитками шито, одного поля ягода, гнути спину, бистрий на розум, водити за ніс, дати прочухана, дивитися крізь пальці, з важким серцем, клеїти дурня, колупати піч.

Крилаті вислови

Око за око, едемський сад, дамоклів меч, ахіллесова п’ята, сізіфова праця, земля обітована, поцілунок Іуди, пропаща сила, содом і гоморра, троянський
кінь, терновий вінок, мов з хреста знятий.

Афоризми

Караюсь, мучусь, але не каюсь; і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь; бути чи не бути; прийшов, побачив, переміг; учітеся, брати мої, думайте, читайте.

Для довідок: біблійні вислови, антична міфологія, вислови видатних людей, трудова діяльність людей, народна мудрість.

v 5. Малюнковий диктант

Художник зрозумів фразеологізми у прямому значенні. Здогадайтеся, які стійкі словосполучення він прочитав.

v 5.Творчий диктант (індивідуальна робота)

Доповнити текст, використовуючи фразеологізми.

Ось ми й виросли. Пора, кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас у голові ще вітер. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у директора – пекти раків, і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як обіцянки вивітрюються з голови.

v 6. Фразеологічний аукціон

Перша група пригадує фразеологізми із словом «рука», друга – із словом «ніс». Пояснити їхнє значення.

Довідка 1.

Золоті руки – про людину, яка все вміє.

На руках носити – виявляти велику увагу.

Опустити руки – бути бездіяльним.

Рука руку миє – про спільників у якійсь поганій справі.

Руки вгору піднімати – визнати себе переможеним, відмовлятися від боротьби.

Руки зв’язати – позбавити свободи.

Руки розв’язати – звільнити від якогось обов’язку.

Руки сверблять (1) – поривання до якоїсь роботи.

Руки сверблять (2) – бажання ударити, побити когось.

Рукою подати – близько, поруч.

Руку мати – мати підтримку, мати покровителя.

Руку набити – набути досвіду в якійсь справі.

Руку подати – допомогти, підтримати морально.

Руку тягти (за кимось) – ставати на чийсь бік в якійсь суперечці.

Своя рука – владика – про необмежене свавілля.

Узяти себе в руки – оволодіти собою.

Права рука – найближчий помічник.

Як без рук – почувати себе безпорадним.

Рукам волі не давати – не битися, не зачіпати когось.

Руки короткі – немає достатньої влади, можливості зробити що-небудь.

Руки не стоять – не мати бажання до якого-небудь виду діяльності.

Руки підкласти – безкорисливо допомогти комусь.

Рук не чути – стомлюватись від праці.

Руку позолотити – дати хабара або нагороду за ворожіння.

Під гарячу руку – спересердя, у гніві, зопалу, не думаючи.

Під руками – поруч, близько.

З легкої руки – вдале починання.

Довідка 2.

Ніс задирати – зазнаватися.

Сунути свого носа в чужі горшки (в чужий город) – втручатися в чужі справи.

Ніс утерти – показати свою перевагу, перевершити когось.

Закрутило в носі – припало не до вподоби.

Закрутити носом – відмовитись від чогось, завередувати.

Заорати (запороти) носом – впасти на що-небудь.

Зарубати на носі – добре запам’ятати.

Мугикати під ніс – дуже тихо наспівувати щось.

Муркнути собі під ніс – сказати щось невиразно.

Мати мухи в носі – про того, хто нервує, має неврівноважену поведінку.

Аж в носі закрутило – неприємно вразило.

Бубоніти під ніс – говорити невиразно.

Вдарило в ніс – вразити неприємним запахом.

Вище ніс – не журитися.

Водити за ніс – обіцяти, але не виконувати.

Не сунь носа до чужого проса – не втручайся в чужі справи.

І носом не поведе – не звертає уваги.

Новий рік на носі – незабаром.

Комар носа не підточить – бездоганно.

Залишитися з носом – ні з чим.

Не бачити далі свого носа – недалекоглядність, не бачити очевидного.

Тримати ніс за вітром – бути в курсі справи.

Клювати носом – дрімати.

v Слово вчителя.

Фразеологізми та фразеологічні словосполучення є важливими засобами мовної образності й виразності. Доречно вжиті, вони впливають на читача або слухача, допомагають виразніше передати думку, роблять розповідь яскравішою, надають мові емоційного забарвлення.

v 7. Гра «Впізнай себе»

1. Величається, як заєць хвостом.

2. В роботі «ох», а їсть за трьох.

3. Торохтить Стеха, як діжка з горохом.

4. Говорить так, ніби три дні хліба не їв.

5. Думкою в небі, а ногами в пустелі.

6. Ні за холодну воду не береться.

7. Стоять, як у рота води набравши.

8. Сидить, мов на голках.

VІІ. Закріплення навчального матеріалу

v 1. Робота в парах. З’ясуйте значення фразеологізмів

Бувати в бувальцях 1) Далеко 2) Мати досвід 3) Дійти згоди
Товкти воду в ступі 1) Повторювати одне й те саме 2) Бути неуважним 3) мовчати
Содом і гоморра 1) близько 2) безлад 3) невпевненість
Брати під обстріл 1) запам’ятати 2) критикувати 3) приховувати
Ахіллесова п’ята 1) прискорювати ходу 2) найвразливіше місце в людини 3) бути щасливим
Голос волаючого в пустелі 1) щосили кричати 2) заклик, залишений без уваги 3) смертельна небезпека
Дамоклів меч 1) смертельна небезпека 2) сміливий вчинок 3) жорстокі закони
Золоте теля 1) глибоко засвоїти 2) несподіване багатство 3) гонитва за матеріальними благами
Канути в лету 1) назавжди зникнути 2) покарання за злочин 3) лицемірне співчуття

v 2. Ділова гра «Ти - мені, я – тобі»

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують.

Його радять шукати в полі.

Він хазяйнує в голові легковажної, несерйозної людини. (Вітер)

Ним можна клювати, як дзьобом.

Його задирають, коли зазнаються.

На ньому можна зарубати, як на пні. (Ніс)

Крізь них пролітають, як крізь отвір.

Вони не квіти, а в’януть. (Вуха)

Він може довести до Києва і далі.

Його можна нагострити, як ніж.

Він схожий на лопату, особливо у балакучих людей. (Язик)

Ними можна косити.

Їх можна відкривати комусь на щось.

Їм можна не вірити, а інколи правда їх коле. (Очі)

3.Гра «Миттєва відповідь»

Ø Чи буває душа в п’ятах?(буває, коли злякатися)

Ø Чи є ноги у книжки?(є, якщо вона зникла )

Ø У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?(ясно, як два на два – чотири)

Ø Що можна ламати без рук і усякого знаряддя?(дрова)

Ø Коли беруть ноги в руки?(коли тікають)

Ø Чи можна сказати: майстер на обидві руки?(майстер на всі руки)

Ø Чи можна вийти сухим із води?(можна,

Ø Кому може бути море по коліна?(п’яному)

Ø Чи можна носити воду в решеті?

Ø Хто може зробити з мухи слона?(той, хто перебільшує)

Ø Коли енциклопедія може бути «ходячою»?(людина, яка все знає)

Ø У кого сім п’ятниць на тиждень?(у брехуна)

Ø Чи можна шити «на живу нитку»?

Ø Коли не чуєш ніг?(коли біжиш)

Ø Коли не знаєш, де «очі подіти»?(коли соромно)

Ø Чи можна кілок на голові тесати?(можна, коли безрезультатно пояснювати)

Ø На кому шапка горить? (на злодієві)

VІІІ. Підбиття підсумків

Слово вчителя.

Отже, повернімося до проблемних питань:

1) Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

2) Роль фразеологізмів у мовленні.

ІХ. Рефлексія й оцінювання

v Повернімось до нашої гори «Досягнення». Зачитаймо свої очікування і підсумуймо, чи досягнули ми бажаного.

v Яку мету ставили перед собою?

v Чого досягли?

v Що нового дізналися?

v Що найбільш здивувало, зацікавило?

v Що сподобалося, а що – ні?

v Які враження від заняття, від нової інформації?

v Які форми роботи вам сподобалися?

ІХ. Домашнє завдання

За допомогою фразеологічного тренажера повторити відомості про фразеологізми,самостійно опрацювати нові терміни (фразеологічні сполучення, фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності);

Написати твір-мініатюру «Красне слово – золотий ключ», використовуючи фразеологізми.

Фразеологізми

Кiлькiсть переглядiв: 9989

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.