Цикл уроків з теми "Я і світ"

Урок № 31

Оксана Іваненко. Коротко про письменницю. Повість про початок книгодрукування в Україні.

Мета:ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці, допомогти усвідомити зміст її твору; розвивати навички виразного читання, коментування змісту повісті, вміння висловлювати власні міркування про роль книги, улюбленої праці в житті людини; виховувати почуття поваги до книги.

Тип уроку:вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Перед вами на столі — книжка. Багато книжок і у вашому ранці. А хто перший придумав друкувати книжку, а не писати її від руки? Чи просто було її виготовити? Хто був першодрукарем і якими були перші друковані видання? Завісу історії спробуємо трохи відкрити на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Творче завдання.

2. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».

Складіть асоціативний ряд до поняття «Книга в житті людини».

«Книга в житті людини»: мудрість, досвід, розум, естетичне задоволення, почуття, приклад, кругозір та ін.

3. Повідомлення учня про передумови виникнення друкарства.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя про письменницю О.Іваненко.

2. Робота з підручником. Опрацювання статей та рубрик підручника.

3. Виразне читання першої умовної частини повісті О.Іваненко «Друкар книжок небачених».

4. Словникова робота. (Проводиться за питаннями учнів.)

5. Евристична бесіда.

— За яких часів відбуваються події, змальовані в повісті?

— Хто є центральною фігурою твору?

— Яке ремесло стало справою життя Івана Федорова?

— Визначте жанр твору. (Історична повість.)

— Яка тема твору? (Розвиток книгодрукування; роль непересічної особистості в житті народу.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

1) Назвіть героїв твору.

2) Назвіть міста, з якими пов’язаний розвиток книгодрукування.

3) Визначте історичні події, з якими пов’язаний розвиток книгодрукування.

VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

VІІ. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, коментувати головні епізоди повісті (перша умовна частина), висловлювати свої думки про прочитане.

Підготувати повідомлення про розвиток книгодрукування.

— Історія книги змусила мене замислитися над тим…

Історія книги

Урок № 32

Оксана Іваненко. «Друкар книжок небачених». Історична основа твору, його жанрові та композиційні особливості. Значення книги вжитті людини

Мета:навчати учнів роботи з історичним текстом; розвивати навички характеристики літературних персонажів, виразно й усвідомлено читати повість, розуміти її зміст, основні думки; висловлювати власні міркування про роль книги, улюблену праці в житті людини; виховувати старанність.

Тип уроку:комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

«Хто народжений з талантом і для таланту, той знаходить у ньому своє краще існування»,— говорив видатний німецький поет Й.В.Ґете. Ці слова якнайкраще характеризують головного героя історичної повісті О.Іваненко «Друкар книжок небачених» Івана Федорова, з діяльністю якого ми продовжимо знайомитися на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

(Виразне читання, переказ основних епізодів першої умовної частини повісті О.Іваненко «Друкар книжок небачених», їх коментування.)

2. Повідомлення учня про розвиток книгодрукування.

Уперше друкована книга в Україні з’явилася в другій половині XVI ст., а до цього книги були рукописні. Переписування книг було дуже копіткою, виснажливою роботою. На одну книгу витрачалося дуже багато часу: і рік, і більше. Тому подією величезної культурної ваги стало запровадження книгодрукування в Німеччині в середині XV століття, яке швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й Україною. 1464року воно виникло в Італії, 1470року — у Франції, 1473року — у Голландії та Угорщині, 1474року — в Іспанії, 1480року — в Англії. Початок слов’янського друкування припадає на 1491рік, коли відомий друкар Швайпольт Фіоль у Кракові надрукував дві книжки: «Часословець» і «Осмогласник». Обидві книги набрано кирилівським шрифтом, який є основою сучасної української та російської азбуки. На жаль, життя та діяльність Швайпольта Фіоля закінчилося трагічно. Саме за друкарську діяльність 1491року він був заарештований краківською інквізицією.

Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова. Іван Федоров народився близько 1510року (точна дата його народження невідома). Вважають, що він навчався в Краківському університеті, який закінчив 1532року й здобув ступінь бакалавра. У 50-х–60-х роках XVI століття працював дияконом у церкві Ніколи Гостужського в Московському Кремлі, паралельно працюючи в анонімній друкарні, яку невдовзі було закрито. Згодом переїхав до Львова, де з великими труднощами відкрив друкарню. 1574року він надрукував «Апостол», який вважається першою українською друкованою книгою в Україні. Ця книга вийшла накладом 1000примірників обсягом 560сторінок (збереглося 77книг). У Львівській друкарні Іван Федоров видав і «Азбуку» — перший слов’янський підручник, надрукований кирилівським шрифтом. Обсяг книги — 80сторінок (збереглося декілька примірників).

1576року Іван Федоров переїхав до Острога, де на кошти князя Костянтина Острозького (засновника Острозької вищої школи) відкрив друкарню та за чотири роки (з 1578по 1581) випустив у світ «Азбуку», «Псалтир», «Новий Завіт» (988сторінок!), «Книжку зібрань речей найпотрібніших коротко викладених» та «Хронологію». За бажанням і на кошти князя Острозького 1581року Іван Федоров видав один із шедеврів давньоукраїнського друкарства — повну слов’янську «Біблію» (1256сторінок, наклад — 2000примірників). 1582року знову переїхав до Львова, планував відкрити власну друкарню, але смерть перервала всі плани й наміри. 5грудня 1583року перший український друкар Іван Федоров помер. Похований у місті Львові на території Онуфріївського монастиря. «Друкар книг, перед тим небачених» — такий напис викарбовано на надгробній плиті людини, життєвим кредо якої було «духовне насіння розсівати по світі і всім роздавати належну їм духовну поживу».

Після смерті Івана Федорова його друкарське устаткування перейшло до Львівської Братської друкарні. 1977року скульптори Б.Борисенко й В.Подольський у Львові спорудили пам’ятник славному українському першодрукареві, у цьому ж році відкрито музей і присвоєно його ім’я Львівському поліграфічному інституту (нині — Українська академія друкарства).

Іван Федоров багато зробив для розвитку друкарської справи. Саме він уперше ввів друкований шрифт, ще задовго до реформи Петра І використав скорочений шрифт — «гражданку», уперше помістив у книгах гравюри світського змісту, сторінки оздоблював рамками, орнаментом тощо.

З 20-х років XVII ст. найбільшим центром книгодрукування в Україні стає Києво-Печерська лавра. Лаврська друкарня видавала переважно церковно-служебну, богословську літературу, але не обходила своєю увагою й навчальну, світсько-політичну літературу та віршовані твори («Служебник», «Псалтир», «Акафіст», «Триодь», «Євангеліє вчительне», «Часослов», «Лексікон словеноросский» та багато інших). Видання Києво-Печерської лаври відзначалися високою поліграфічною технікою. Титульний аркуш прикрашався гравюрами на сюжет книги, текст кожної сторінки був обрамлений орнаментом або рамкою, оправа книг виготовлялася з дощечок, обтягнутих шкірою або дорогою тканиною, прикрашалася тисненням, орнаментом, а в центрі вміщувався медальйон із зображенням сцен із релігійних творів. Сам текст творів був надрукований червоними та чорними фарбами, використовувалися різні шрифти.1625року в місті Малині (на Житомирщині) була заснована паперова фабрика, у цей же період було виготовлено новий друкарський шрифт, що підняло книгодрукування в Україні ще на вищий рівень. То ж не випадково, що до 1648року в Україні функціонувало 25друкарень, існували дуже зручні мандрівні друкарні.

III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Робота з підручником. Опрацювання статей та рубрик підручника.

2. Виразне читання другої умовної частини історичної повісті О.Іваненко «Друкар книжок небачених».

3. Словникова робота. (Проводиться за питаннями учнів.)

4. Спостереження над текстом.

Схарактеризуйте головного героя повісті О.Іваненко «Друкар книжок небачених» за наведеними цитатами.

«Треба нам ще й менші книги друкувати, щоб і проста людина могла їх купити і синів своїх навчати».

«Хутір, земля — будемо орати, сіяти… А як же те насіння, що розсівав я досі між людьми своїми книжками? А як же ремесло моє художнє? На рало змінити?»

«З новим запалом узявся він до роботи в Острозі. Дарма, що посивіло волосся у друкаря, що нема тої сили, яка була з молоду. Зате є досвід і глибокі знання».

«Воскресіння із мертвих чаю.

Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…»

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Самостійна робота.

Прокоментуйте висловлювання науковця.

Письменниця вдало здійснила художню трансформацію великого за обсягом матеріалу про І. Федорова в порівняно невеликому за обсягом новелістичному життєписі. Оповідь лаконічна, емоційна, нерідко пересипана зрозумілими для дітей афоризмами, образними деталями. Авторка психологізує думки друкаря, простежує зміну зовнішнього вигляду героя і рух його внутрішнього стану. (І. Братусь)

V. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Книга для мене…

VІ. Домашнє завдання

Знати зміст історичної повісті О.Іваненко «Друкар книжок небачених», уміти переказувати, аналізувати, висловлювати свої думки та враження.

Урок № 33

Оксана Іваненко. «Друкар книжок небачених». Трагічна доля І. Федорова, якому судилася посмертна слава. Роль епіграфа до твору.

Мета:допомогти учням глибше усвідомити зміст твору; розвивати навички виразного читання, коментування змісту повісті, виразно й усвідомлено читати повість, розуміти її зміст, основні думки, уміти аналізувати; висловлювати власні міркування про роль книги, улюблену працю в житті людини; виховувати повагу до видатних діячів нашої держави.

Тип уроку:комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Таких людей часто вважають диваками, адже вони витрачають багато своїх зусиль, коштів, іноді навіть ризикують своїм становищем заради того, щоб винайти щось нове, зробити свій внесок у розвиток людства. Але саме завдяки таким «дивакам» і відбувається прогрес. Іван Федоров не здобув ані багатства, ані великої слави за життя, але вдячні нащадки, беручи до рук друковану книжку, із вдячністю згадують його та інших першодрукарів.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

(Виразне читання, переказ основних епізодів другої умовної частини повісті О.Іваненко «Друкар книжок небачених», їх коментування.)

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Робота з підручником. Опрацювання статей та рубрик підручника.

2. Робота в групах.

(Лідери груп обирають методом жеребкування персонажів, над характеристикою яких працюватимуть; як висновок — заповнення на дошці своєї частини таблиці.)

3. Робота над композицією твору.

«Книги. Як часто він думав про них, особливо після того, як померла його дружина і він залишився самотнім з малим сином».

«Давно не бачив маленький син Івашко свого батька таким бадьорим, таким задоволеним, таким діяльним… Доручив йому сам цар — тільки подумати: сам цар! — збудувати “Печатний дім”».

«Цей день можна прирівняти до великої перемоги, до найсвітлішого свята всього народу. Іван Федоров подав цареві першу книгу, надруковану в “Печатному домі”. Ця книга звалася “Апостол”».

«Треба нам ще й менші книги друкувати, щоб і проста людина могла їх купити і синів своїх навчати».

«Ширилися плітки, злостиві чутки навколо друкарні…»

«І де це видано, щоб книги не рукою богобоязливою переписувалися, а на верстаті бісівському робилися?».

«З клунками за плечима, з довгими палицями в руках, тримаючи за руку Івашка, що в темряві спотикався і падав, пробиралися перші друкарі вузенькими покрученими вуличками Москви».

«Не пошкодував пан Григорій Ходкевич нічого ані для друкарів, ані для друкарні. Вони мали і теплу хату, і добрий кусень хліба, і до хліба всього».

«У березні 1569року вийшла з друку перша руська книга в Литві — “Учительське євангеліє”».

«Покинув Івана Федорова його помічник і друг Петро Мстиславець. Його переманили до себе багаті купці».

«Хутір, земля — будемо орати, сіяти… А як же те насіння, що розсівав я досі між людьми своїми книжками? А як же ремесло моє художнє? На рало змінити?»

«З новим запалом узявся він до роботи в Острозі. Дарма, що посивіло волосся у друкаря, що нема тої сили, яка була з молоду. Зате є досвід і глибокі знання».

«Воскресіння із мертвих чаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…»

текст уголос, щоб інші учні могли контролювати правильність виконання ­завдання.)

4. «Інтерв’ю з літературознавцем».

— Якій справі Іван Федоров присвятив своє життя?

— Хто із сильних світу цього підтримував його?

— Чому він змушений був мандрувати?

— Чи мав він учнів? Кого саме?

— Як складалися відносини з ними?

— Хто зрадив його? Чи пробачив він зраду? Чому?

5. Інтерактивна вправа «Асоціативний ряд».

Складіть асоціативний ряд до слова «творчість».

Т — талант

В — винахідливість

О — освіченість

Р — розум

Ч — чесність

І — інтерес

С — самостійність

Т — твердість

Ь

— Чи властиві ці риси Івану Федорову? А його побратимам?

6. Самостійна робота.

Прокоментуйте висловлювання науковця.

І все ж для духовної повноти І. Федорова бракує розкриття у творі його релігійного світогляду. Адже віра в Бога була одним з основних факторів подвижництва друкаря. Помиляється О.Іваненко і в тому, що нібито для острозького видання Біблії «найповніші тексти дістали з Москви» все було навпаки… У ряді випадків художній домисел у повісті не завжди узгоджується з історичною істиною. (І. Братусь)

7. Літературна гра «Географи».

Позначте місця життєвих мандрів І. Федорова на карті (або намалюйте умовну карту).

ІV. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Читаючи про життя й подвижницьку діяльність І. Федорова, я думаю, що людина народжується для того, щоб…

V. Домашнє завдання

Урок 34

Емма Андієвська. «Казка про яян». Українська письменниця і художниця, що живе в Німеччині. Її казки-притчі.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці, її епістолярною спадщиною, навчити розуміти поняття притчевості в мистецтві, розвивати увагу, мислення, навички виразного і вдумливого читання, виділяти фантастичні елементи у творі; виховувати інтерес та повагу до творчості письменниці.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.«Мікрофон»

-Твори яких письменників української діаспори ви вивчали? -Що для них характерно?

-Чому деякий час їхні твори були недоступні українському читачеві?

2.Перевірка домашнього завдання.

IІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

1. «Асоціації» ( записати на дошці асоціативні відчуття)

– Що ви думаєте, коли чуєте слово «притча»?

– Що вам відомо про нього?

Зразок * сказання *переказ *казка *оповідання * Біблія

ІV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу

1.Слово вчителя

До найяскравіших імен, які невтомно й самобутньо репрезентують нашу літературу на зарубіжних теренах, безсумнівно, належить ім я Емми Андієвської

Поет, прозаїк, художник. Живе у Мюнхені. Режисер і редактор українського відділу радіо «Свобода» (1955 – 1995). Член-засновник об єднання українських письменників «Слово Автор багатьох поетичних збірок : «Народження ідола», «Наука про Землю», «Кав ярня» тощо. Емма Андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори. Незвичайним був її дебют на початку 50-х років, коли з'явилася перша збірка віршів

Та не треба лякатися різноманіття складних і малозрозумілих слів. Треба читати саме Еммине слово. «Мені цікаво писати до такої публіки, як я сама, — зізнавалася поетеса в інтерв'ю для «Літературної України», — мені хочеться сказати якісь несказані речі, витягнути їх із небуття. Але ж людина до всього мусить спершу призвичаїтися. Те нове, що несе у світ поет, загалом творча особистість, зрештою сприймається і ширшими верствами людей. А для цього потрібен час, бо люди не люблять нового..

– Мені ніхто не диктує, що і як писати, це тільки я вирішую, який мій світ, і я в цьому світі порядкую. Але не так порядкую, як намагаюся вирвати з того невимовного небуття осмислене вже неосмислення. І це, власне, мета поезії».

Тож спробуйте знайти оті поєднання несумісного, спробуйте проникнути в коло витвореного нею світу і відчути тепло неспокійного серця нашої землячки.

2. Повідомлення учнів про Е. Андієвську. Випереджувальне завдання

2.1.Життєвий шлях письменниці

Народилася Емма Андієвська у м. Сталіне 19 березня 1931 року. Під час війни разом із родиною емігрувала на Захід. Про цей факт письменниця писала: «Мама взяла нас, дітей, за руку і в переддень того, радянські війська зайняли Київ (це був кінець 1943 року), подалася на Захід. Мама не була певна, що нас не винищать –коротко перед тим знищили батька. Він не був партійним, він був хіміком-винахідником, тому його, між іншим, і прибрали — аби його винаходи не дісталися німцям. Мама — учитель-біолог, з українського козацького роду, але зросійщена. Так от мама па мигах упросила німецького солдата, і той дозволив нам в останньому німецькому ешелоні з кіньми покинути Київ. І так ми поволі добралися на Захід, жили, вчилися...»

Через дуже часті важкі хвороби, більшість шкільних предметів Емма Андієвська здавала екстерном. З дитинства Андієвська мала феноменальну пам'ять.Хворобливість дитини змусила родину у1937році переїхати спочатку доВишгорода, а згодом— у1939році— доКиєва. В 9—10 - річному віці майбутня письменниця перечитала найвідоміші твори світової літератури. Початоквійнизастав родину Андієвської у Києві. Тоді ж загинув батько письменниці, його було безпідставно розстрілянорадянською владою.

У1943році діти з матір'ю виїхали на Захід. Родина жила ванглійській окупаційній зоніБерліна. Живучи у Німеччині, дівчина відмовилась вчитися у жіночій гімназії, і її, попри правила, прийняли до чоловічої. [Окрім того, вкотре загострилися проблеми майбутньої мисткині із здоров'ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку хвора натуберкульозхребтаі після цього вісім років ходила в корсеті.[10] Наприкінці1949року, під часблокади Берліна, родина переїхала спочатку дотабору переміщених осібуМіттенвальді, а потім доМюнхена. Маючи природне оперне контральто і рятуючись від сухотлегенів, Емма Андієвська, знаходячись у Берліні, а згодом уМіттенвальдськомутаборі, брала уроки оперного співу. Будинок,в якому жила Емма Андієвська в Мюнхені

1957 року письменниця з усією родиною переїхала доНью-Йорка, де працювала перевіряючим дизайнувітальних листівок. У Нью-Йорку Емма Андієвська також працювала бібліотекарем у медичній бібліотеці. У 1959 році Андієвська вийшла заміж за літературного критика, есеїста та письменника Івана Кошелівця, з яким прожила все життя аж до смерті чоловіка. Після одруження подружжя повернулося до Німеччини у Мюнхен. Андієвська щорічно на місяць їздила уСША, щоб у 1962 році отримати американське громадянство. Пізніше повернулася знову до Німеччини і там проживала у місті Мюнхені, де і похована. Вона авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). Наша землячка знана у західному світі і як художниця.

2.2. Мистецька творчість Ємми Андієвської

Відома художниця, яка виставляла свої мистецькі твори на багатьох персональних виставках у Німеччині, Франції, Швейцарії, США, Канаді, в Україні.

Презентація мистецьких творів художниці. Критики відзначили єдність поетичного стилю з малярськими роботами, якими вона ілюструє свої книги.

3.Робота в зошитах. Теорія літератури

Казка – один із основних жанрів народної творчості, епічний, розповідний, сюжетний художній твір усного походження про вигадані та фантастичні події. Будова твору: зачин, основна подія, трикратна їх повторюваність, розв язка. Притча – короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення етичних цінностей буття

4. Особливості казок-притч Емми Андієвської 4.1. Слово вчителя

Незвичайний погляд на життя, притому ж правдивий, виростає з самої дійсності — доброї і лихої, і різнобарвної. Добро повинно перемагати, і це ми бачимо в її творах. Усі казки пов язані між собою, вони ніби дифузно проникають одна в одну. Своїми казками вона пропонує читачеві ввійти в дивний і несподіваний світ. Він різний, змінний, непередбачуваний і химерно-ламкий.

Окремі із торів супроводжуються коментарем-розмірковуванням героїв про зміст тієї чи іншої казки. Наприклад, серед вибраних казок Емми Андієвської є такі: «Говорюща риба», «Казка про галайла», «Казка про бика й метелика», «Казка про кулі зла», «Казка про яян», «Казка про мандрівника», «Казка про гадюку й орла або невдячного приятеля», «Казка про дракона, шевця, що не вмів дарувати заподіяної йому кривди та інших».

4.2. Коротка презентація учнями сюжету прочитаних вдома казок Емми Андієвської, визначення їх особливостей

V. Закріплення учнями навчального матеріалу

5.1.Бліц-опитування «Запитай у друзів» ( Учні один одному ставлять запитання)

- Де народилася Емма Андієвська? - Ким були її батьки? - Де вона проживає тепер?

- Ким є Емма Андієвська? - Які казки-притчі написала? - Що називається казкою?

- Що таке притча?

5.2. Робота групах. Проблемне запитання

– Що спільне й відмінне між притчею та байкою?VI. Підсумок уроку. Рефлексія

VII. Домашнє завдання Прочитати «Казку про яян» Емми Андієвської. Скласти шість запитань за змістом і записати їх.

Буктрейлер до Казка про Яян

Урок 35

Прихований повчальний зміст твору «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди.

Мета: продовжити роботу над твором Емми Андієвської «Казка про яян», допомогти учням глибше усвідомити притчевий зміст і художню вартість казки, вміти виокремлювати фантастичні елементи у них. Вміти визначати головну думку твору, відшукавши в ній ключові фрази вірності мріям, прагнення гармонії зі світом; розвивати навички визначення головної думки твору, ключових фраз; висловлювати свої думки про прочитане; виховувати морально-етичні цінності, що допомагають бачити і розуміти красу і приваби світу, гармонійно і щасливо жити в ньому

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

2.1.Літературний диктант

• Хто розповідав один одному казки? (Шакал і консервна бляшанка.)

• Чим займався хлопчик, герой «Казки про яян»? (Пас кіз.)

• Як хлопчик потрапив до країни Яян? (Він упав зі скель.)

• Що будували яяни? (Довгі вежі.)

• Чому яяни не відповідають на запитання інших? (Тому що чують лише себе.)

• Чим харчуються яяни? (Власним «я».)

• Чому дідусь почув хлопчика? (Бо чужинець, так і не став справжнім яянином.)

• Як можна було вийти з міста? (Через сім брам, які відкривалися на слово «ти».)

• Чому ніхто з мешканців країни яян не міг вийти за місто? (Бо вони не могли вимовити слово «ти».)

• Чому хлопчик вирішив подбати про старого? (Бо хлопчик не мав батьків.)

• Що хотів хлопчик для старого? (Щоб той дихнув свіжим повітрям, побув на волі.)

• Що опинилося за плечима у хлопчика замість дідуся? (Мішок з коштовностями.)

2.2. Гра «Вибери потрібні слова»

– Я прочитала кілька уривків із віршів, афоризмів і розгубилася, який же з них більше підходить до головної думки нашого уроку. Допоможіть мені.

Блажен, хто гордощів не має, В кого дух пихи не сидить! Хто в скринях золота не дбає,

Хто на громаду звик робить. (О. Кониський.)

***

«Роби добро — мені казала мати,— І чисту совість не віддай за шмати!» (Д. Павличко.)

***

Щастя хочеш ти зазнати? Щастя дурно не дається: Тільки той його придбає,

Хто за його в бої б’ється. (Б. Грінченко.)

***

Твоє життя і щастя між людьми, Бо правда і любов на їхнім боці.

***

Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя. (В. Симоненко.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

– Чому, на думку Емми Андієвської, всі речі, що оточують людину, стають живими?

– Які риси ви цінуєте в людині? Чому?

– Через що у будь-якому колективі не люблять яян?

– Чи можна допомогти людині позбавитися негативних рис? Яким чином це можна зробити, якщо це так?

IV. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

V. Вивчення нового матеріалу

5.1. Вибіркове читання.

Завдання: Прочитайте уривки з казки, які вас найбільше вразили. Обгрунтуйте свою думку.

5.2. Робота над змістом твору

5.2.1. Вправа «Запитай у товариша» (Учні дають запитання за змістом твору)

5.2.2.Бесіда за питаннями змісту

– Яким чином пастушок потрапив у казковий світ?

– Що незвичайного він побачив?

– Чому вежі повсякчас завалювалися?

– Про що розпитував хлопець чоловіка, якого він побачив першим у казковому місті?

– Як мешканці міста реагували на питання козо паса до них? З чим це було пов язано?

– Хто і чому допоміг юнакові зорієнтуватися у тій місцевості, куди він потрапив?

– Що було характерним для мешканців цього міста?

– Чому мешканці чудернацького міста «майже вічні?»

– Як старий дідусь потрапив до яян?

– Чим пояснити те, що кволий дідусь не хотів біти яянином?

– Хто такий юродивий? Яка роль цього героя у творі?

– Що необхідно було зробити для того,щоб залишити місто яян?

– Як характеризується пастушок у своєму ставленні до дідуся?

– Чому, коли хлопець покинув місто Яян,у нього був мішок, по гузир наповнений самоцвітами?

5.3. «Мозкова атака».

– Як, на ваш погляд, чому герої повісті не мають власного імені?

– Дайте власну оцінку того, добре чи погано бути яянином?

– «Я і «ти» – це особові займенники. Чому ж Емма Андієвська їх протиставляє?

– Хто ж був насправді той дідусь , який незабаром швидко зник? За що хлопець отримав винагороду?

5.4. Творча робота

- Відшукате в тексті казки ключові фрази, які б розкривали поняття вірності мріям, прагнення гармонії зі світом

V. Закріплення знань, умінь та навичок учнів

5.1.2 . Робота в парах. Прийом «Я так думаю».

– Поміркуйте, чому доброта пастушка не змогла розтопити крижаного «я» в душах яян.

– Мішок самоцвітів — це плата за доброту, прагнення до волі й повага до людей чи щось інше?

5.2. Проектна робота в групах.

Завдання: Якими зв’язками людина пов’язана із зовнішнім світом, з іншими людьми. Знайдіть в казці-притчі про яян і запишіть повчання у вигляді правил.

1. Будь наполегливим, шукай виходу із скрутного становища, не зневіряйся, не падай духом.

2. Прислухайся до думки інших, поважай людей, прагни їм допомогти в разі потреби.

3. Повчитися чомусь хорошому в інших ніколи не соромно.

4. Не будь зарозумілим, пихатим, таким, що поважає лише себе, своє «я», вважає себе і свою роботу найкращими.

5. Будь вдячним, чемним, добрим, шануй старих, допомагай їм, не думаючи про винагороду.

6. Цінуй волю, незалежність.

7. Вмій бачити красу світу, його привабливість і намагайся жити щасливо та гармонійно.

VІ. Підсумок уроку

«Мікрофон»

Роздуми учнів на тему: «Я в країні яянів».

VII. Оцінювання учнів

VIII. Домашнє завдання

Продовжіть казку «Казка про яян».

Урок 36

Емма Андієвська. «Говорюща риба». Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом.

Мета: допомогти учням глибше усвідомити притчевий зміст і художню вартість казки;

розвивати навички визначення головної думки твору, ключових фраз; висловлювати свої думки про прочитане;виразно читати й переказувати твір;виховувати почуття людяності, душевної щедрості, які допомагатимуть бачити, відчувати красу світу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

IIІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

- Сьогодні на уроці відбудеться знайомство з українською письменницею та художницею Еммою Андієвською, автором казки-притчі «Говорюща риба». (портрет письменниці)

«Мікрофон» . На основі вивчення теми я хочу навчитися…

пояснювати…,

розкривати…,

називати…,

схарактеризувати…,

дати власну оцінку…

ІV. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання

2.Бесіда

-Діти, а назвіть іще які твори написала Емма Андієвська?

Учень розповідає про письменницю.

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Словникова робота

- Що таке казка, притча?

Запис у зошитах

При́тча — повчальна алегорична оповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору.

Ка́зка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо.

2. Проблемне питання:

-Чи говорять риби?

-Якщо не говорять, то чому?

Ми розглядатимемо казку про незвичайну рибу, казкову, тому вам кожному треба буде визначити, яка вона.

-Роздати картки, на яких учні напишуть, яка риба повинна бути і яка вона змальована у казці ( учні пишуть на картках свої визначення і протягом уроку під час відповідей будуть прикріплювати на дошку біля зображення риби).

3. Робота над текстом казки – притчі «Говорюща риба»

3. 1. Аналіз І частини.

Вдома ви прочитали казку, давайте перекажемо її.

Учні переказують до моменту, коли рибу засудили до вигнання.

- Переказ казки.

- Визначення персонажів. ( світ риб – світ людей)

- Де народилась риба? (у великих водах)

- В якій сім'ї? ( у сім'ї поважних риб)

- Як батьки ставились до риби? (були засмучені, соромились)

- Чи мала розуміння в сім'ї риба? ( ні, вони були їй чужі)

Висновок : говорюща риба в сім'ї була чужою ( на дошці , частину будиночка, де написано сім'я , перекреслять діти)

-Чи приймали її інші риби?( ні, бо, не бажали говорити з нею, порушуючи їх спокій і риб'ячу гідність )

Проблемне питання:

1.В якому суспільстві риб жила говорюща риба?

2.Який конфлікт є у середовищі риб?

3.Хто судив рибу за її вміння говорити? Чи справедливо судили?

Висновок : Інші риби консервативні, не бажали нічого нового; пояснити дітям поняття консервативні .

Запис у зошити

Консерватизм (фр. conservatisme, від латів. conservo — зберігаю) — ідеологічна прихильність традиційним цінностям і порядкам, соціальним або релігійним законам.

На дошці діти перекреслюють ту частину хатинки, де написано середовище риб.

3.2. Аналіз ІІ частини

Робота з текстом. Прочитати ,що робила риба на суші і її думки з приводу світу людей.

Робота в групах

І група – записати в зошити принципи за якими живе людина.

ІІ група – записати в зошити, як живуть риби.

Що спільного і відмінного між рибою і людиною, та їхніми світами. (Учні самостійно роблять висновки з написаного.)

Аналіз прочитаного Бесіда

-Чи знайшла риба співрозмовника?

Запропонувати учням прочитати в особах розмову рибалки і риби.

У формі дискусії самостійно проаналізувати мову риби і рибалки. Їх ставлення до співрозмовника.

Проблемне питання:

-В якому світі жив рибалка, що він був за людина?

(Учні по черзі висловлюють свої думки, вчитель на дошці схематично зображує сказане)

-Чи був світ людей для рибалки рідним?( Ні. Діти викреслюють частину будиночка , де написано світ людей)

Висновок : світ людей для рибалки був чужим, бо чоловік мав зовсім інший світогляд.

3.3. Робота над ІІІ частиною.

Переказати ту частину тексту, де описаний день, коли риба прийшла в гості до рибалки.

Бесіда

-Чи є у сім'ї рибалки лад? Якщо немає, то чому? (учні аргументують свої відповіді, спираючись на текст)

- Яка жінка у рибалки? Як вона ставиться до чоловіка? (учні відповідають спираючись на текст)

- Чому рибалка сам не зустрів рибу?

- Чому шакал і бляшанка сперечаються про подальше втілення жінки?

Проблемне питання :

У чому проблема кожного із персонажів казки?

Що спільного, а що відмінного між жінкою і рибою?

4. «Подумаймо разом»

1.Як ви гадаєте, чи така пригода може відбутися насправді? («Займи позицію»)

2. Дочкою чи сином була «говорюча риба»? Чому ви так думаєте?

3. Чому батьки журилися через дар своєї дитини?

4. Які особливості «жіночої» поведінки втілено в казці?

5. Чи слушно вважати ці особливості чеснотою або вадою? Чому?

6. Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до говорющої риби?

7. Чи у вас є часточка від говорющої риби?

8. Який висновок можна зробити з цієї історії?

9. Як розкрита тема добра у творі?

5. Ідейно-тематичний аналіз казки

Тема – життя риби, яка була не такою, як всі.

Ідея – трагедія індивідуальності, яка не підозрює про свою непересічність; роль дружби в житті людини.

Проблематика твору Індивідуальності; Дружби; Буденності;Добра; Взаєморозуміння.

Система образів

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Метод «Блискавка»

1.Де жила рідня балакучої риби?… (в блакитних водостях).

2. Кого не знайшлося говорющій рибі і в іншому тaбуні? … (співрозмовникa).

3. Що робила бaлaкущa рибa, говорячи без упину? … (зaвaжaла рибaм зосередитися, a це порушує гідність риб'ячу).

4. Хто одним мaхом виніс її нa берег?... (виводок оселедців).

5. Що робив рибалка, коли щaстило добре продaти вилов?... (рибaлкa приносив пляшку винa, і вони удвох розпивaли її по чaрці, приємно гуторячи).

6. Кому сказала риба: Я йду до рибaлки в гості?... (сонцю).

7. Які дивні звички мaли люди? … (вони не вітaються й не помічaють інших).

2. «Мозковий штурм»

- Чому рибалка і риба не стали рідними в своєму оточенні?

- Чому , не почувши риб’ячого голосу за все життя, вмирати страшно?

- Хто винен у тому , що сталося з рибою?

3.Як епіграф до уроку пов'язаний із змістом казки?

VІІ. Рефлексія

«Мікрофон» .

На основі вивченої теми «Казка – притча «Говорюща риба» я навчився…

пояснювати…, розкривати…, називати…, схарактеризувати…, дати власну оцінку…

VІІІ. Підсумок уроку

Кожен є творцем власного життя. Вибір є і там, де немає жодного вибору. Кожна людина, коли хоче чогось усім своїм єством, вона цього обов'язково досягне. Справжня воля викристалізовує навколо себе події.

ІХ. Домашнє завдання

Середній рівень: Намалювати ілюстрації до твору.

Достатній рівень: Скласти за казкою «Говорюща риба» акровірш, сенкан .

Високий рівень:Написати твір – мініатюру за вибором:« Які пригоди могли статися з рибою», «Як прожив би своє життя чоловік, якби не зустрів рибу»

Буктрейлер "Говорюща риба" Ємми Андієвської

Урок № 37

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. Б. ГРІНЧЕНКО «СІРКО»

Мета:поширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Б. Грінченка; проаналізувати твір «Сірко», з’ясовуючи при цьому його ідейно-тематичне спрямування, композицію, зміст; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння робити відповідні висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, подяки до митців Харківщини, їх творчої діяльності; інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда за питаннями:

• Чому, на ваш погляд, Б. Грінченко вважається письменником нашого рідного краю?
• Чи ми можемо пишатися тим, що маємо письменників Харківщини? Чому?
• Охарактеризуйте казку як літературний жанр.
• Які бувають казки? (Народні і літературні, соціально-побутові, фантастичні, про тварин)
• Назвіть відомі вам казки. Які з них ваші улюблені?

2.Перевірка домашнього завдання

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Я хочу, щоб казка була правдоподібна, а не схожа на безладний сон, щоб у ній не було ні банальностей, ні дурниць.

А найбільше мені хочеться, щоб під серпанком вимислу проникливий погляд міг упізнати в ній глибоку істину…Вольтер

1. Вступне слово вчителя

Скільки митців слова зростила рідна Харківщина для нашої країни. Їх твори є дійсно шедеврами, вони варті того, щоб ними пишалися, під час читання — відчували насолоду, задоволення, радість. На творах цих літературних чарівників виховується, розвивається, навчається життю наше майбутнє.

Сьогодні ми вирушаємо у казковий світ Б. Грінченка, письменника нашого рідного краю.

2. Біографія і творчий шлях Б. Грінченка (матеріал для вчителя)

Грінченко Борис Дмитрович (псевдоніми — Василь Чайченко, П. Вартовий, Б. Вільхівський та ін.) народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр, поблизу с. Руські Тишки (тепер Харківського району Харківської області) в сім’ї незаможного поміщика. Навчався в реальній школі в Харкові. У 1879 році був виключений з неї і ув’язнений за поширення нелегальної літератури. У 1881 році екстерном склав іспити на народного вчителя. Учителював на Харківщині, Сумщині, Луганщині. Спілкувався з відомою діячкою народної освіти Х. Д. Алчевською. На її запрошення разом із дружиною працював у народних школах Харкова і с. Олексіївки поблизу Луганська. У 1887 р. переїхав до Чернігова, працював у Чернігівському земстві, займався культурно-освітньою діяльністю. Із 1902 року жив у Києві, був головою Київського товариства «Просвіта», одним із організаторів Української радикальної партії (УРП). Як учений, виявив себе у багатьох галузях науки. Особливо цінними є його збірники етнографічних і фолькльорних матеріалів («Думи кобзарські» (1897), три томи «Етнографічних матеріалів») та чотиритомний «Словарь української мови» (К., 1907—1909). Як діяч народної освіти, Грінченко писав підручники, педагогічні розвідки тощо. Автор першої книги для читання в школі українською мовою «Рідне слово». Помер 6 травня 1910 року в Оспадалетті, Італія, похований у Києві на Байковому кладовищі.

3. Робота над казкою Б. Грінченка «Сірко»

3.1. Виразне читання казки.

3.2. Тема:зображення собаки Сірка, який намагався заробляти собі на життя «легкий хліб» за вовчими законами, але не зміг.

3.3. Ідея:возвеличення чесності, порядності, працьовитості; засудження ледачості, підступності, корисності.

3.4. Основна думка:чесна і сумлінна праця сприяє повноцінному життю; заперечує злочинність, крадіжку; прикрашає людину.

«Дурно хліб не можна їсти, Треба заробляти!»

3.5. Жанр:літературна казка про тварин.

3.6. Проблематика твору:

• добро і зло;
• вірність (дружба) і зрада;
• працьовитість і ледачість.

3.7. Композиція.

Експозиція:знайомство з Сірком, його обов’язками у людському господарстві.

Зав’язка:дорікання чоловіка про ледачість Сірка. Собака вирішує покинути господаря і шукати кращого місця. Зустріч Сірка з вовком. Кульмінація: собака за скоєний злочин був побитий.

Розв’язка:повернення Сірка додому; собака незабаром зробився працьовитим.

3.8. Обговореннязмісту казки.

Бесіда за питаннями:

• Назвіть обов’язки Сірка у чоловіка. (Од вовків глядіть худобу, Звіра одганяти, А удень, як наїсися, То лягай і спати)
• Чи можна виправити ледачу поведінку собаки? Чому?
• Як ми можемо охарактеризувати чоловіка-господаря собаки? (Працьовитий, добрий, чемний, вміє прощати зло)
• Чому собака називає вовка братом?
• Чим пояснити «радість» вовка щодо «дружби» з Сірком?
• У чому виявляється хитрість і підступність вовка?
• Що відчув собака, коли зрозумів зраду вовка? А вас, шановні школярі, хто-небудь зраджував? Як на це ви реагували?
• Як зрозуміти таке дорікання людей Сіркові: «Коли ти собака, — кажуть, — так не лазь з вовками!»?
• Чи потрібна була така «наука» Сіркові, щоб знову стати працьовитим, порядним? Власні думки прокоментуйте.
• Чи співчуваєте ви Сіркові, якого було сильно побито? Відповідь вмотивуйте.
• Що перемогло, на вашу думку, у казці: зло (ледачість) чи добро (працьовитість)?
• Яким ви уявили собі Сірка після читання казки?(Кудлатий, лінивий, а потім працьовитий). Зробіть усний малюнок.

3.9. Дискусійне питання.

— Згадайте українську легенду «Чому пес живе біля людини?» Що єднає цей твір з казкою «Сірко» Б. Грінченка.

3.10. Завдання-гра:дібрати якомога більше слів для характеристики Сірка, вовка.

Наприклад: Сірко — ледачий, необачний, наївний. Вовк — хитрий, підступний, улесливий, жорстокий, брехливий, злий…

3.11. Цитатний план твору.

1. Був колись Сірко Собака,
Жив у чоловіка.

2. Та Сірко наш був лінивий,
Спав і день, і нічку.

3. Чоловік Сіркові каже:
«Дурно хліб не можна їсти,
Треба заробляти»

4. На хазяїна розсердивсь
Наш сірко кудлатий
І біжить до лісу.

5. «А здоров, мил вовче-брате!»
Будем ми з тобою жити.

6. До комори вдвох полізли:
«Тут нам здобич буде».

7. А Сірко .вовкові викидає
Вже вівцю ситеньку.

8. Вовк вівцю схопив та драла

9. «Одурив мене вовцюга.» (Сірко)

10. Плиг ізнов тоді в кошару,
А в кошарі люди.

11. І Сіркові упійматись
Зараз довелося.

12. А Сірко кричить: «Не вовк я.»
Та дарма! По спині в нього
Вже гуля ломака!

13. Мабуть би, і вбили.
Та Сірко побачив дірку —
Плиг туди щосили.

14. То нікуди вже не бігав Він ніколи з дому. Береже комору й стайню Звіра одганяє.

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Розв’язання тестових завдань (Б. Грінченко «Сірко»)

1. У кого жив Собака Сірко? а) Пана; б) старця; в)чоловіка.

2. В який час доби у Сірка було найбільше роботи? а)Вночі; б) вранці; в) вдень.

3. До обов’язків Сірка належало:
а) гавкати на кожного, хто підійде до нього; б)стерегти худобу від вовків;
в) полювати на зайців.

4. Яка риса характеру найбільш притаманна Сіркові?
а)Ледачість; б) відповідальність; в) жорстокість.

5. Хто завдав шкоди господарю, коли Сірко спав? а)Злодій вовк; б) сусіди; в) горобці.

6. За що Сірко образився на господаря?
а)Забороняв спати псові; б) не давав вчасно їжі; в) перестав виводити на прогулянку.

7. Що вирішив шукати Сірко, покинувши господаря?
а) Теплу оселю; б)кращий світ; в) смачну їжу.

8. Вибігаючи з двору, собака вирушає до:
а) сусідської худоби; б) сміттєзбірника; в)лісу.

9. Через що собака і вовк побраталися, коли Сірко втік із дому?
а) Собака, як і вовк, став вільним; б) мали схожість у своїй подобі;
в)удвох займалися хибною справою — полювали на людську худобу.

10. Куди полізли Сірко з вовком поночі? а) До курника; б)кошари; в) комори.

11. Яку «подяку» отримав Сірко від людей, скоївши нічний злочин?
а) Пригостили смачною їжею; б)побили; в) втопили у річці.

12. Де знайшов притулок Сірко після «вдалого полювання»?
а) У вовчій норі; б) на узбережжі ставка; в)в соломі рідного двору.

VI. Підсумок уроку

VII.Домашнє завдання

Підготувати усний твір-мініатюру на тему «Праця — краса людини», прочитати Марко Вовчок «ДЕВ’ЯТЬ БРАТІВ І ДЕСЯТА СЕСТРИЦЯ ГАЛЯ»

Марко Вовчок - 'Максим Гримач' (аудіокнига)

Урок № 38

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. МАРКО ВОВЧОК

Мета:ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Марко Вовчок; розкрити ідейно-тематичне спрямування твору письменниці, опрацювати зміст і охарактеризувати героїв; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; порівнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд, естетичні смаки, виховувати почуття пошани до творчості Марка Вовчка, художнього слова; прищеплювати риси доброти, чуйності, порядності; інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда за питаннями:

• Чому більшість письменників мали псевдоніми? Наведіть приклади.
• В яких творах художньої літератури можливе влучне поєднання уявного і реального?
• У чому користь творів художньої літератури для кожної людини?
• Що свідчить про актуальність того чи іншого літературного твору?
• Доведіть, що за допомогою художньої літератури людина не тільки збагачується знаннями, але й виховується, розвивається. Відповідь обґрунтуйте.

· 2.Перевірка домашнього завдання

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Життєвий і творчий шлях Марка Вовчка (матеріал для вчителя)

МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ВІЛІНСЬКА
(1833-1907)

Перша батьківщина видатної української письменниці Марко Вовчок — Росія. Народилася Марія Олександрівна на хуторі Єкатеринському Орловської губернії. Батько її — Олександр Олексійович Вілінський, збіднілий дворянин, капітан у відставці, часто розповідав доньці і старшому сину Валерію про села Чернігівщини, де раніше влітку розташовувався табором полк, у якому він служив, детально описував українську природу, народні звичаї. Розумна, ніжна матуся Парасковія Петрівна володіла кількома мовами, глибоко розуміла музику, любила українську пісню. Перше велике горе спіткало дівчину у шість років — помер батько. У сім’ї з’явився вітчим — «дикий» поміщик, з приходом якого в хаті оселилося п’янство, знущання (не тільки над кріпаками, а й над сім’єю), розгули, а разом з ними і вічний страх. Програвши одного разу маєток дружини, вітчим покинув сім’ю, а мати з трьома дітьми переселилася до своєї двоюрідної сестри — матері відомого критика Дмитра Писарєва. Коли дівчині виповнилося дванадцять років, Парасковія Петрівна віддала її до Харківського пансіонату. Талановита, кмітлива, Марія вчилася з великою охотою, а заповітом для неї стали материнські слова: «Не знатимеш хоч кілька мов — не вважай себе людиною». На жаль, навчання майбутньої письменниці тривало тільки три неповних роки. У 1847 році Марія Вілінська оселилася в Орлі у тітки Катерини Петрівни Мардовіної, виховувала її дітей. Багата тітка організовувала щотижневі літературні вечори, на яких бували відомі письменники, артисти, художники. Тут Марія зустріла і свого майбутнього чоловіка Опанаса Васильовича Марковича — студента Київського університету, відомого фольклориста та етнографа. Коли вони одружилися, Марії минуло лише шістнадцять років. Вона була високою, ставною дівчиною з розкішною каштановою косою, що звисала з плеча або була складена короною на голові. Така звичка залишилась в неї на все життя. Після весілля молоде подружжя виїхало на Україну. Марковичі подорожували по Чернігівщині, на деякий час осіли у Києві, потім в Немиро-ві. Тут, під старою розлогою грушею, у нальчицькій садибі, переписувала Марко Вовчок рукописи, тут і знайшла вічний спочинок. «Якщо не судилося мені лежати поряд із Шевченком, — заповідала вона чоловікові ще задовго до смерті, — то поховай мене під цією грушею».

2. Опрацьовування твору Марко Вовчок «Дев’ять братів і десята сестриця Галя»

2.1. Виразнечитання твору; переказування окремих епізодів оповідання.

2.2. Тема:зображення життя української бідноти (на прикладі вдови з десятьма дітьми) у часи панської експлуатації (кріпацтва).

2.3. Ідея:засудження панської жорстокості, підступності, прагнення до збагачення на праці знедоленого люду, возвеличення краси українського народу, щирості, доброти, поваги одне до одного (стосунки між дітьми вдови).

2.4. Основна думка:соціальний устрій нівечить долю тих, хто постійно працює, паничі намагаються принизити гідність, достоїнство людини, внаслідок чого — вбивство і самогубство героїв.

2.5. Жанр:соціальне оповідання-казка.

2.6. Композиція.

Твір складається з 7 частин.

I частина— опис убогого життя удови з десятьма дітьми, страждання жінки від непосильної праці та жалю до своїх голодних дітей; наймитування старшого сина та повернення його додому.

II частина— велике свято. Відвідування вбогою родиною церкви, ярмарку; розповідь жінки своїм дітям про Ласуна; сини покидають матір і Галю, вирушаючи на заробітки.

III частина— очікування жінок на своїх рідних; смерть старої жінки; Галя йде на заробітки.

IV частина— самотнє життя Галі; знайомство козака з Галею, розповідь про життя-буття; козак пропонує Галі стати його дружиною; вінчання молодих; Галя від’їжджає разом з козаком до села Глибова.

V частина— життя братів у скелях.

VI частина— Галя і Михайло у дорозі, їх розмова про братів Галі, які невідомо куди вирушили. За розмовою молодята заблукали.

VII частина— грабіжники (брати Галі), нападають на Галю та її чоловіка, в результаті Михайло вбиває старшого брата, а інші брати — Михайла. Від страждання, великого горя Галя позбавляє себе життя — стрибає з великої скелі у Дніпро.

Експозиція:знайомство з удовою та її дітьми, умовами їх життя — страждання, наймитування старшого і середнього братів.

Зав’язка:брати, їдучи на заробітки, покидають рідний дім; смерть матері; залицяння козака до Галі.

Кульмінація:смерть старшого брата від рук Михайла, вбивство Михайла братами Галі.

Розв’язка:самогубство Галі.

2.7. Характеристика образів твору.

2.7.1. План до образу братів.

1) Дев’ятеро синів удови.

2) Портретна характеристика. («І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос, тільки найменший син був трішечки біліший, трішечки благіш від других, а всі вони такі свіжі, смілі, чорняві хлопці…». «…чорноброві, кучеряві, обличчя, як то розсвіт, палають очі, як зорі, сяють…»)

3) Риси характеру братів:
а) шанобливі (до матері, Галі);
б) чуйні та справедливі;
в) добрі та щирі;
г) працьовиті;
д) з часом жорстокі, неусвідомлені.

4) Брати-грабіжники;

5) Пошуки братами щастя закінчуються трагедією.

2.7.2. План до образу Галі.

1) Галя — улюблениця в родині.

2) Портретна характеристика дівчини.

3) Риси характеру:
а) чуйна, лагідна, відкрита; б) весела; в) щира;
г) роботяща;
д) любляча сестра, дружина;
е) здатність на самопожертву.

4) Трагедія Галі — виклик жорстокому суспільству.

2.8. Обговореннязмісту твору за питаннями:

-Які часи зображено у творі? (Кріпацтво)

-Чому життя вдови було гірким?

-Що у творі сказано про вбоге життя удови? («…такого вбожества безпомічного, яке удова собі мала, то хоть би і у глухій глуші пошукати, там, де людського житла не знайти, людського образу не стріти й голосу не почути… нема… кому помогти, ані зарадити; нема кому тебе пожалувати, ані тобою запіклуватись»)

-Як брати ставилися до своєї меншої сестри Галі? Чим це пояснити?

-Опишіть місцевість, де було розташоване убоге житло вдови. («…що то за малесенька хатиночка стоїть, як вона у землю увійшла й покривилася; як віконечка скосилися й як дашок убравсь у мох зелений і в сивий.

-І не огороджена хатинка і нема сіней, ані комори, нема садочка, ані города коло неї, тільки стара тиха груша з зломленою верховиною»)

-Про що свідчить опис самої хати вдови? («Нічого нема, опріч лавок та вузенької полочки, де стояла миска з ложками. Піч потріскалася й осіла; на припічку перевернений горщик, два кілочка у стіні, що на їх нічого не висить; стіл із розколаною упродовж посередині; що на ньому нічого не стоїть; у куточку іконка з гладженим ликом, що повита сухими й свіжими квітками»)

-Чому мати поверталася з роботи «помученою»?

-Кому і для чого мати принесла приношені черевички?

-Як мати охарактеризувала старшому сину майбутню роботу в наймах? («Як будеш добре служити, заслужиш собі ласку, вислужиш заплату. Дасть Бог милосердний, то потім собі й кожушок справиш… Хазяїн твій, здається, чоловік хороший буде, а як що там і впаде тобі у службі… яке там лихо-горе, то ти приймай за добре… Коханий, ти перетерпи…»)

-Чому вдова вимушена була віддати старшого сина у найми?

-Що відбувалося у материнській душі, коли вона запропонувала синові піти у найми? («Вже більш мати нічого не примогла казати: голосу в неї не хватило, неначе важка рука душила її. Вона сиділа вже мовчки, а тільки дивилася на старшого сина, та все тісніш та тісніш душила її важка рука тая…»)

-Чим пояснити те, що й інші діти вдови теж захотіли піти у найми?

-Про яке життя старшого сина у наймах розповідала мати дітям?

--Яким собі уявляли діти хазяїна старшого брата?

-Розкажіть про справжнє життя старшого брата у наймах. Яку роботу він мусив виконувати?

-Що у творі сказано про господаря старшого сина?

-Як діти зустріли старшого брата, якого прогнав хазяїн? Що він розповів про службу?

-Як мати сприйняла повернення старшого сина?

-Чому старший син погодився терпіти будь-які муки, страждання, аби знову піти у найми?

-З чим пов’язано те, що люди під час свята йшли до церкви?

-Що відчула мати, перебуваючи зі своєю родиною на ярмарку?

-Чому Галя не розуміла того, що на свої прохання до матері, вона отримувала постійну відмову?

-Як мати охарактеризувала шлях у горах?

-Яку пригоду про Ласуна розповіла мати дітям?

-Чим пояснити те, що діти ніколи більше не просилися на ярмарок?

-До кого пішли у найми старший і середній брати? Як склалася їх доля?

-Як дочка господаря образила середнього брата?

-Що спонукало синів-братів покинути рідну домівку?

-Яке лихо сталося зі старою жінкою?

-Чому Галя вимушена була піти на заробітки?

-Про що відбулася розмова Галі з іншою бідолашною молодицею, коли вони пололи?

- Що розповів козак Галі, коли завітав до неї вдруге?

-Від’їжджаючи знову додому, козак запропонував Галі одружитися з ним. Як вона це сприйняла?

-Чим займалися брати, переховуючись у скелях? -Чому молодята заблукали?

-Яке попередження отримали Галя з Михайлом, їдучи небезпечним шляхом?

-Що трапилося з молодим подружжям під час подорожі до Глибова?

-Яка трагедія сталася з героями твору? Чим вона була зумовлена?

-Чи можна виправдати самогубство Галі?-Хто ж є винним у трагічній долі героїв оповідання?

V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Розв’язання тестових завдань

1. Удова, яка мала дев’ять братів і десяту доньку, жила неподалік від:
а) Миргорода; б)Києва; в) Полтави.

2. Сини удови порівнюються: а)з соколами; б) орлами; в) могутньою скелею.

3. Найбільше Галя любила брата: а) старшого; б) середнього; в)меншого.

4. Свою хату вдова вважала: а) за землянку; б)хижку; в) курень.

5. Чим була небезпечна місцевість, де була хата вдови?
а) У лісі жили вовки; б)з гори на хату міг впасти камінь;
в) неподалік була річка, яка навесні могла затопити житло.

6. Про яку річку згадується у творі? а) Дунай; б)Дніпро; в) Каялу.

7. Маленьку Галю захоплювала казка: а) про котигорошка; б)Івася; в) зайчика.

8. Галя полюбляла перед сном послухати пісеньку:
а) про яскраве сонечко і зелені луки; б) червону калину біля кринички;
в)цибатого журавля, який дивне диво бачив.

9. Повернувшись з роботи, мати готувала дітям: а) борщ; б)куліш; в) кашу.

10. У зимову неділю, коли мати була вдома, діти любили:
а) покататися на санчатах; б) пограти у сніжки; в)погуляти у маминій одежі на вулиці.

11. Діти були здивовані, коли одного разу мати принесла:
а) бублики; б)приношені чоботи; в) шкіряні рукавиці.

12. Як мати охарактеризувала старшому сину службу в наймах?
а)Доброю і милосердною; б) тяжкою і серйозною; в) вимушеною і важливою.

13. Менший брат пообіцяв Галі, що для неї у наймах він заробить:
а) хусточку; б) кожух; в)чобітки.

14. Яким було першочергове завдання у старшого брата в наймах?
а) Вимести у хаті; б)наносити води; в) нагодувати худобу.

15. Хазяїн у старшого брата був:а)шевцем; б) фермером; в) торговцем м’яса.

16. Через що старший брат повернувся з наймів?
а)Його вигнав хазяїн; б) того захотіла сестра Галя;

в) не зміг більше терпіти знущань над собою.

17. Під час свята вся родина вдови пішла:
а) до міста; б)у церкву; в) гуляти на луки.

18. Що просила Галя у матінки купити на ярмарку?
а) Чоботи; б)медовика; в) різнокольорові стрічки.

19. Яке фруктове дерево росло біля удовиної хати? а) Вишня; б) яблуня; в)груша.

20. До кого старший брат пішов у найми вдруге?

а)Баштанника; б) хлібороба; в) молочника.

21. Навіщо брати вирішили піти з дому?
а)Шукати щастя та долі; б) найнятися до пана на заробітки;в) поїхати до міста навчатися.

22. З яким питанням не звертався козак до Галі, вперше зустрівши її?
а)«Скільки ж часу ще крокувати до міста?»; б) «А дійду я тією доріжкою до міста?»;
в) «А де ж тут у вас криниця?».

23. Яку роботу виконувала Галя на заробітках?
а) Доглядала панське немовля; б)полола; в) випасала кіз.

24. Для чого козак знову повернувся до міста?
а) Вести торгівлю; б) навчатися; в)розважатися, на дива усякі подивитися.

VI. Підсумок уроку VII.Домашнє завдання Підготуватися до контрольної роботи