Цикл уроків з теми "Світ фантазії, мудрості"

Урок № 1.

Вступ. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова.

Мета:

закріпити вивчене раніше про усну народну творчість; дати учням поняття про значення термінів «образне слово», «фольклор»; визначити роль художньої літератури як мистецтва слова; ознайомити їх із різними видами мистецтва; розвивати культуру зв’язного

мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів; формувати кругозір, світогляд;виховувати в учнів почуття поваги, пошани до різних видів

мистецтва, зокрема до книги; прищеплювати пізнавальний інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

• Що ви розумієте під мистецтвом? (Мистецтво — галузь людської діяльності, яка прагне до задоволення однієї з духовних потреб людини, а саме: любові до прекрасного.)

• Чому людина прагне оточити себе будь-яким мистецтвом?

• Яка роль мистецтва у формуванні людини?

• Чи можна визначити за улюбленим видом мистецтва людини її смак?

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Книга — скарбниця людських знань, неоціненне духовне багатство кожного народу. Без книг не можна стати освіченою, культурною людиною. Серед величезної кількості різноманітних книжок значне місце посідають твори художньої літератури.

Література — це мистецтво слова, вона в художній формі відображає життя народу засобами мови. Головним предметом зображення в літературі виступає людина. Письменник, змальовуючи людей і їхні долі, змушує читача задуматися над життям, спонукає виховувати себе, наслідувати героїв, що полюбилися. Специфіка мистецтва полягає в тому, що вона змальовує життя в образах. Образ людини (персонаж) — це художнє конкретно-чуттєве змальовування людської особи. Автор може змальовувати образ предмета, явища, природи. В основі художнього образу лежить дійсність. Художній образ — персонаж, людина.

Художні образи — це словесне відтворення різних подій, предметів, уявлюваних письменником. Буваючи в полі влітку, ви, мабуть, бачили жайворонка, чули його спів. Жайворонок — пташка. Коли ж Малишко пише: «Сивий жайворонок клепче срібні дзвони

в небесах»,— то це вже художній образ. У літературних творах усе замальовується за допомогою словесних художніх образів.

Усі види мистецтва відображають життя в художніх образах по-різному.

Види мистецтва є такі:

• Декоративно-прикладне (оздоблення предметів). • Архітектура. • Живопис. • Графіка. • Скульптура. • Музика (звуками).

• Хореографія (мистецтво танцю).

• Театр і кіно (використовують елементи всіх видів).

• Художня література (за допомогою слова).

Лише художня література є одним із видів мистецтва, що образно відтворює життя за допомогою слова, мови. Літературні образи створюються за допомогою мови.

Образ — це просто копія чи фотографія якогось життєвого факту чи людини.

Письменник немовби заново створює життя і показує його в рухові. До художньої літератури належать різні твори (оповідання, повісті, п ’єси, вірші тощо), в яких описується природа, розповідається про життя, працю, боротьбу людей, їх почуття, внутрішній світ.

Кожний письменник уважно вивчає навколишню дійсність: людей, стосунки між ними, різні явища природи. Все побачене й почуте він обдумує і визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також, що важливе. У всіх творах письменник зображує важливі, характерні події, явища, риси вдачі людей, малює словами художні образи. Читаючи художню літературу, ми глибше пізнаємо світ та людське життя.

У літературній творчості важливе значення має слово, через яке письменник відображає всю різноманітність людського життя. Слова, вжиті не в прямому, а в переносному значенні, дають змогу стисло і влучно характеризувати якусь важливу рису людини, явище, предмет,

подію, чітко виявляти своє ставлення до них. При цьому слово, ознаки якого переносяться на інше слово, втрачає своє самостійне значення, цікавить нас лише своєю вторинною ознакою, ніби підпорядковується тому слову, на яке переноситься ця ознака. Вживання епітетів, порівнянь, гіперболи, метафор, алегорії збагачує нашу мову. Без них мова була б значно біднішою. На відміну від літератури усна творчість — це творчість не окремих осіб, а багатьох людей, народу. Здебільшого бувало так: якусь пісню якісно складав один талановитий народний співець, згодом ім’я співця забувалося, а його пісня, сподобавшись багатьом людям, передавалася з уст в уста, з покоління в покоління. Під час усної передачі ця пісня не могла лишитися такою, якою була спочатку. Нові співці вносили в неї щось від себе, удосконаливши її. Таким чином творцем пісні ставав великий колектив людей. Так складалися не тільки пісні, а й фольклорні твори. Тому фольклор — творчість колективна.

Усна народна творчість виникла і розвинулась у зв’язку з працею людей,

вона нерозривно пов’язана з життям, думками і прагненням трудового народу. Фольклорно твори з’явилися задовго до того, як було знайдено письмо. Століттями вони поширювалися усно. Пізніше їх почали записувати письменники, вчені або інші грамотні люди. Деякі народні твори, зокрема прислів’я і пісні, дослідники знаходять у дуже давніх рукописнихкнижках. До наших днів дійшли також окремі рукописні фольклорні збірки, укладені двісті-триста років тому.

Письменники завжди збирали і записували народні казки, прислів’я, пісні, дотепні вислови, завдяки чому вони виникали постійно і повсюдно. Створюються вони й тепер. Є вже багато збірок, в яких уміщені казки, прислів’я, загадки. Такі книжки користуються великою популярністю в народі. Усна народна творчість, що виникла задовго до художньої літератури, була і є навичерпним джерелом творчого натхнення для письменників усіх часов і народів. Так, саме на грунті народної пісні й думки виріс поетичний геній Т. Шевченка. їхній вплив відчувається у творчості І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, А. Малишка та взагалі багатьох відомих письменників минулого і сучасного.

Народна творчість — безцінне надбання, народний скарб, в якому зосереджена мудрість віків.

V. Закріплення навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Найближчим часом ми з вами будемо знайомитись із казками. Вони вам допоможуть пізнати добро і зло. З далеких часів минулого дійшли до нас і перші рукописні книги-літописи. Це найвдаліший вид літописної прози, що становить собою розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання про історичні події. Автори літописів — літописці — розповідали про ті історичні факти, свідками чи участниками яких вони були самі або про які дознались з інших джерел, зокрема з усних народних переказів. Початок літописання припадає приблизно на Хет. Відомий найдавніший літопис — «Повість минулих літ». Його первісний оригінал, як вважають учені, створений словесником київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші списки, переписані та відредаговані— відомий Лаврентіївський список (1377) та Іпатіївський список. Скарби усної народної творчості, видатні твори художньої літератури посідають важливе місце у формуванні нової всебічно розвиненої людини з передовим світоглядом. Діти! Книга, яка потрапить до ваших рук, збагатить вас знаннями про людей і про все навколишнє життя, розвиватиме у вас інтерес до життєвих явищ, прищеплюватиме вам гарні моральні почуття, стане засобом виховання. Перед книжкою віками схиляло в шанобі голову людство, вважалоїї святинею. Я впевнена, що жоден із вас не забуде тієї миті, коли вперше зостався наодинці з книжкою, навчався з нею розмовляти, відкривати кожну її сторінку, як широкі двері, в дивовижні й неозорі світи. А хіба є серед нас такі, які б не були б вдячними й зобов’язаними книзі за те, що вона щоденно дає нашому розумові, нашому серцю неоціненну духовну силу й естетичну насолоду, без чого ми просто не були б тими, хто є.

2. Робота з підручником

1. Діти читають вступну статтю з подручника вголос.

2. Діти записують в зошити визначення:

а) Художній образ — це словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюваних письменником.

б) Література — це вид мистецтва, що в художній формі відображає життя народу.

3. Бесіда за запитаннями

1. Що таке фольклор?

2. Які види мистецтва вивчають у школі?

3. Які ви знаєте види усної народної творчості?

4. Як створюються народні пісні?

5. Які твори належать до художньої літератури?

4. Лекція з елементами бесіди.

- Чи задумувалися ви, для чого існує мистецтво? Хто є його творцями?

Причини виникнення мистецтва слід шукати у прагненні людини прикрасити себе. Кожний народ, що відігравав роль в історії, кожна епоха доповнювала мистецтво чимось своїм.

- А чи можна вважати художню літературу мистецтвом слова? Чому? Давайте поміркуємо.

За допомогою художнього слова письменники зображують важливі характерні події, явища, риси вдачі людей; розповідають про їх життя, працю, боротьбу, почування, внутрішній світ, вірування; описується природа. Книга — це мудрий, найвірніший із джерел предмет. Вона існує повсякчасно в житті людини та допомагає їй.

Художня література як мистецтво слова.

Література походить від латинського літера — буква. Пряме значення

цього слова — те, що написано буквами. Література — це те, що створене письменниками і записане на папері.

- Які ви знаєте жанри художньої літератури? (Казки, оповідання, байки,

повісті...) Книга — це скарбниця людських знань.Книга — то геніальний витвір людського розуму, вонарозширює наш кругозір, духовно збагачує людину. В ній — муд-рість поколінь,

почуття людей, їх сокровенні мрії. Тому кожна людина, яка дбає про підвищення своєї культури, повинна спілкуватися з книгою. Гарна книга — часом найкращий твій наставник.

Кожен письменник, починаючи працювати над твором, вивчає навколишню дійсність, обмірковує побачене й почуте, визначає що важливе, характерне, а що випадкове, другорядне. У літературних творах за допомогою художнього слова можна змалювати все доступне розуму та уяві людини: події минулого і сучасного, предмети, явища.

Художня література — вид мистецтва, що відображає дійсність засобами слова в образній писемній формі. Письменник малює картини життя образно, за допомогою творчої уяви; літературні твори ми сприймаємо почуттям, серцем.

5. «Хвилинка мудрості».

- Які ви знаєте прислів’я, де зазначається важлива роль книги?

Пропоную проаналізувати зміст прислів’їв:

• Книга вчить, як на світі жить.

• Дім без книги — день без сонця.

• Купиш хорошу книгу — придбаєш розумного друга.

• Сонце освітлює людині шлях, книжка дає їй крила.

VI. Підсумок уроку

Бесіда за питаннями, які учні ставлять одне одному:

• Що ми розуміємо під мистецтвом? Яке його призначення?

• Яка роль мистецтва слова?

• Як художня література пов’язана з іншими видами мистецтва?

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити правила, записані в зошиті, напам’ять.

2. Переказувати прочитане.

Урок № 2-3.

Міфи і легенди українців: «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі». Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Добро і зло, їхня роль у житті

Мета:

дати поняття про легенду і міф, спільні й відмінні ознаки; розповісти про те, як і коли виникли міфи, про світове значення міфології та її вплив на розвиток мистецтва; розкрити, аналізуючи зміст легенд «Про створення землі», «Чому буває сумне Сонце?», «Про зоряний Віз», «Про вітер», «Про вогонь», первісні уявлення предків про Всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки; формувати навички виразного читання; переказу легенд близько до тексту; виховувати допитливість, шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I.Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка д/з

- Переказ вступної статті.

- Розповідь про значення худ.літератури.

II. Повідомлення теми, мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Міф походить від грецького «мітхос», що означає «слово» Це давні за походженням сказання про богів, різні фантастичні історії про казкових героїв, напівбогів, потвор, «чудеса».

Міфологічне мислення — це спосіб сприйняття Всесвіту думкою і почуттям, тобто науково й образно водночас.

2. Бесіда на перевірку уважності учнів

• Які причини виникнення міфів?

• Чи можна їх назвати явищами мистецтва слова?

• Згадайте, міфи яких народів вам відомі? На дошці записані прислів’я і вирази:

«Людина — це смертний Бог» «Побачимо, з якого ти тіста!» «Погасло життя».

«На роду написано».

3. Слово учителя.

Давньоруські міфи дуже схожі на біблійні історії про створення людини з глини, із землі, із праху: «І створив Господь людину із праху земного». За одним із варіантів української легенди, Бог намагався виліпити людину з тіста. Звідси і прислів’я: «Побачимо, з якого ти тіста!» Так людина і з ’явилася на світ. А щоб вона ожила, вдихнув у неї Господь

душу.

У давніх слов’ян часто душа уявлялася як вогонь (іскра, яку запалило Сонце). Життя людини можливе було до тих пір, поки горіло це внутрішнє полум’я. Недарма у нас до цього часу зберігся вираз: «Погасло життя». А хто ж править долею людини, відміряє їй строк для життя? Давні слов’яни вважали, що це Род — «батько» всього видимого і невидимого.

Коли народжувалася дитина, його майбутня доля записувалася до книги Роду. Звідси вираз: «На роду написано». У Роду є помічниці-рожаниці, дві діви: Доля і Недоля — щастя і нещастя, вдача і невдача. Вони пряли нитку життя кожної людини. Отже, наш світ — світ гармонії і контрастів, у якому є день і ніч, світло і темрява. Боги часто втручаються в життя людей, задовольняючи свої інтереси, амбіції, а то й просто розважаючись. Разом із тим їм хочеться поваги від людей, їх жертвоприношень. Тому у світі людей із самого початку з ’явилося добро і зло (гріх); в боротьбі добра і зла людина живе і понині. Міфи відобразилися в обрядових піснях різних народів, зокрема у народних обрядах українців — колядування, щедрування, свято Івана Купала. Міфи виникали в час, коли в людей було ще недостатньо розвинене абстрактне мислення й дуже примітивне уявлення про навколишній світ

і коли вони відчували безсилля перед стихійними силами природи.

Міфологія — це основа мистецтва різних народів, цим словом називають і сукупність міфів якого-небудь народу, і науку, що вивчає міфи. Майже у кожного народу зберігаються перекази, в яких дійсне історичне переплітається з недійсним вигаданим; трапляються дива, де діють не лише люди, а й фантастичні істоти безсмертні боги, напівбоги, фантастичні тварини.

4. Слово вчителя.

Так один за одним народжуються слова-міфи, що переростають у розповіді про вищі істоти, котрі подібні до людей. Історія знає кілька стародавніх цивілізацій зі своїми богами і героями, з власними тотемами (жива істота чи якийсь символ, що вважається священним) і табу (релігійні заборони, порушення яких каралося богами). Міфи зближувалися з релігією, тому в давніх релігіях богів було багато. Якщо розподілити всі міфи за їхнім змістом, то можна визначити чотири різновиди:

1) пояснювальні, що тлумачать виникнення якогось явища природи чи людського суспільства;

2) оповідальні, в яких викладаються вигадані історії про сиву давнину;

3) міфи про виникнення світу або його створення надприродними істотами— богами;

4) міфи, в яких діють герої-напівбоги, пращури історичних людей.

5. Словникова робота:

Міф (від грец. слово, переказ) — форма мислення стародавньої людини, яка передує мистецтву.

Міфологія — сукупність міфів якого-небудь народу, наука, що вивчає міфи.

5. Гра. Відгадай: хто я?

1) Живу в лісі, молода, гарна дівчина. Заманивши когось до себе своєю красою, розмовою, потім залоскочу на смерть. (Мавка)

2) Живу в лісі, дика людина, для яких дикі звірі (олені, сарни, зайці) — те саме, що у звичайних людей худоба, а ведмеді, вовки і рисі — то їх пес та коти. Вони пасуть і доглядають свою звірину. (Лісовик)

3) Я подібний до чоловіка, але маю дуже великий хвіст і крила. Як рибалки розкладають на березі вогонь, виходжу із води. Риба втікає переді мною і тоді добре її ловити, бо сама набігає в сіті. Сиджу у ріках та криницях і можу показуватися людям чоловіком, дитиною, козлом, псом, котом, качуром, рибою. (Водяник)

4) Я виглядаю, як маленький хлопчик у рогатій шапці з люлькою в зубах. Ноги такі, як у цапа. Годую ночами худобу, жену до води і заганяю назад до стайні. (Домовик)

Учитель. Ці образи допоможуть нам краще засвоїти міфологічні легенди.

6.Ознайомимося із легендою «Про створення землі».

Учень читає легенду.

Учитель. Народ ніколи не уявляв свого життя без землі. Та й хіба може бути інакше? Адже дерево або ж квітка гинуть, якщо їх вирвати з ґрунту. Так і людина. Її душа в’яне, засихає, втративши зв’язок із рідним краєм. Споконвіку люди вважали землю матір’ю. Вона завжди зігріє своєю ласкою, нагодує своєю щедрістю, підтримає і захистить у лиху годину. Все від землі — вважали наші предки. Своїм життям і добробутом людина зобов’язана насамперед їй.

— Пригадайте прислів’я, загадки, різні вислови про землю.

Учні. Тримаймося землі, бо земля тримає нас. Будь багатий, як земля.

7.Загадки

1. Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає.

2. Що у світі найбагатше?

3. Що у світі найсильніше?

Доберіть слова — характеристики, що влучно передають ласку землі.

(Земля добра, щедра, багата, родюча, лагідна, привітна...)

8. Уч и т е ль. Чи доводилось вам подовгу дивитись на зорі?

Чому їх вважають «очима неба»? Можна навіть почути вираз: зорі дивляться вниз. Хіба це справді так, чи це тільки здається? Людині споконвічно хотілось бачити у природі не ворога, а друга. Мерехтливе світло далеких зірок заворожувало погляд, бентежило уяву Вони наділялися людськими думками і почуттями. Вклоняючись вічній красі цих небесних світил, люди довіряли їм найпотаємніше — любов, журбу, сподівання. А ясноокі зорі дивились на них і мовчали, ніби задумавшись.

• Про що йдеться у творі «Про зоряний Віз». (Учень читає твір.)

• Це легенда чи міф? Обгрунтуйте свою думку.

• Скласти план.

• Переказати легенду.

• Мить творчості. Придумайте пісню з такими словами:

У задрімавшому темному морі Тихо купалися яснії зорі. Або створіть чотиривірш про зорі, використавши для цього такі рими: маленькі — дрібненькі, горять — мерехтять.

9. Учитель. Чи доводилося вам чути голос вітру?

Авжеж, люди частенько прислухаються до його звуків, дивуючись їхній силі та виразності: Навіть у мові нашій існує багато влучних характеристик, які яскраво відтворюють своєрідну «симфонію» вітру. То яким виступає вітер у легенді «Про вітер»?

• Що реальне, а що фантастичне у легенді?

• Словникова робота (пояснення незрозумілих слів).

• Погляньте на картину Миколи Пимоненка «Перед грозою».

• Що наробив бешкетник-вітер?

• Що спільного у легенді «Про вітер» і картині М. Пимоненка «Перед грозою»?

• Прочитати легенду «Про вогонь».

• Визначити фантастичні й реальні елементи людської поведінки.

• Переказати твір.

• Визначити жанр твору.

10. Виразне читання легенди «Про зоряний Віз» учителем і учнями. Бесіда за змістом.

• Яке нещастя трапилося з людьми у невідомому краю?

• Які риси характеру мала дівчина?

• Які моменти свідчать про утворення зоряного Возу?

3. Виразне читання легенди «Про вітер» учителем і учнями.

11. Словникова робота за змістом тексту. Бесіда за змістом.

• Хто заважав господареві віяти зерно?

• Як повівся чоловік із вітром?

• Як вітер помстився господареві за його вчинок?

• Яка головна думка цієї легенди?

12.«Берегиня»

1. Виразне читання легенди.

Тема: показ зародження людської цивілізації (побут, вірування, діяльність); вагомі ролі в цьому належать Берегині і Сварогу; боротьба світлого і темного.

Ідея: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей жити в добробуті, щасті; засудження «темних сил», що намагалися знищити все земне (Чорнобог, Мара).

Основна думка: життя — це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.

Побудова твору. Твір має композиційну довершеність, нагадує казку, з такими складовими:

Вступ: життя людей у злиднях пітьми, голоді, допомога Сварога і Берегині влаштувати людську цивілізацію.

Основна частина: боротьба Берегині з Чорнобогом.

Закінчення: перемога світлого, доброго; уславлення постаті Берегині в людському житті.

«Берегиня» побудована як протиставлення темного і світлого, доброго і світлого.

2. Обговорення змісту твору «Берегиня».

Питання:

• Що у легенді говориться про первісне людське суспільство? (Люди жили у темряві, голодні, напівголі, неосвічені, не вміли випікати хліб.)

• Про що свідчить промова Сварога до людей? («Спочатку кутини будуйте. Виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті...».)

• Яким чином Берегиня хотіла облагородити життя людей? («Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Янавчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як його відбілювати та вишивати».)

• Яка загроза виникла людському суспільству? У чому це виявилося?

• Яка мета була у Чорнобога, йдучи на Землю? Прочитайте, як про це зазначено у легенді. («Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє...».)

• Чому Берегиня перемогла «темні сили» Чорнобога? Як про це зазначено у творі?(«Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати. І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор».)

• Що сталося з «військом» Чорнобога? («І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закипіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог — творець Росі — змахнув чарівною рукою своєю — і тої ж самої миті панцирні потвори перетворились на скелі, що обрамили берега цієї річки».)

• Яких практичних навичок навчили людей Сварог; Берегиня? («...Як ставити хату, як піч мурувати, як жорна тесати»; ткати полотно, шити одяг, вишивати, відбілювати його.)

• Які народності згадуються у творі? (Роси, кияни, чурки)

• Як шанували люди Берегиню у власних оселях? («...вишивали Берегиню з піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблювати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно».)

• Чим вас вразив цей твір? У чому його повчальне і виховне значення?

«Дажбог»

1. Виразне читання й переказування твору

2. Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Дажбог (Даждьбог, Сонце-бог) — за найдавніших часів бог сонця, світла й добра. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Дажбога сформувався за скіфських часів у VI—IVст. до н. е. На початку н. е. стає богом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів української міфології. У Києві ще за часів Трипільської культури (IV—II тисячоліття до н. е.) було велике капище Дажбога — на Дажбоговій горі (нині Хоревиця).

За однією з легенд, Дажбог народився в багатодітній родині київського коваля Сварога. Коли в Києві почався голод, хлопчик приніс із гори зернятко, посадив його, і з нього виріс чудодійний кущ розкішної пшениці, якого люди й нагодувалися. Так Дажбог привчив людей сіяти пшеницю, вирощувати хліб, а батько його Сварог викував першого плуга. Коли Дажбог і Сварог почули про голод у країні росів, то повезли хліб голодуючим. Але по дорозі Чорнобогове військо знищило валку з хлібом, а Дажбога і Сварога посікли. Боги Вирію оживили обох, взяли до себе, зробили богами. Зображували Дажбога у вигляді антропоморфного Сонця. З давніх-давен сонцевський образ Дажбога малювали на вітрилах кораблів,що виходили із Санбатоса — Київської гавані на почайні. Таке зображення є першогербом Києва.

Тема: зображення сина великого Сварога славетного Дажбога-Сонця, який володарював «над богами, над людьми і над усім світом».

Ідея: уславлення величі, мужності Дажбога, який був богом даючим і караючим.

Основна думка: українці гордо іменували себе «Дажбожими внуками»,

надзвичайно пишаючись цим.Обговорення змісту твору за такими питаннями:

• Яким у творі зображений Дажбог? (...Родоначальникрусів-українців перший муж має широке, схоже на сонячне колесо обличчя й русяву бороду). Чому українці з почестю йменували себе «Дажбожими онуками»?

• Що символізувало те, що «у правій руці Дажбог тримав величезний турячий ріг з вином, а ліва торкалась рунів’я довгого меча»? Вмотивуйте власні міркування.

• Як довести, що наше покоління пишається історичним минулим своїх предків?

• Охарактеризуйте Дажбога.

• Яке похвальне і виховне значення має твір?

«Неопалима купина»

1. Виразне читання й переказування твору.

2. Тема: зображення боротьби мешканців Дорогобужа з польськими

та угорськими завойовниками, де виявлялася мудрість, завзятість, сила волі українського народу.

Ідея: ствердження незнищенності української землі та її народу. Опрацювання змісту твору.

Питання:

• Як можна охарактеризувати дію королів по відношенню до мешканців міста Дорогобужа?

• Прочитайте, що передав посланець від оборонців міста королю. Як це зрозуміти? («Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно.... Воно горить і не згорає».)

• Що символізує рослина неопалимого зела? (Ствердження незнищенності української, землі та її,народу.)

• Опишіть ікону «Неопалима купина». У чому її призначення? («На ній зображення Богородиці з Сином на руках вписується у восьмикутну зірку, яка складається з двох — червоного і зеленого — чотирикутників з гострими кутами й увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний — полум’я, яке охоронило рослину. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщення від пожежі та блискавки».)

• Обґрунтуйте, що на прикладі цього твору переважає — сила чи мудрість.

• Поясніть, чому неопалима купина — поетичне відображення долі України та українського народу. Протиставте поведінку оборонців Дорогобужа і королів-завойов- ників.

• Що нового ви дізналися з цієї легенди?

«Чому пес живе коло людини?»

1. Виразне читання твору й переказування.

2. Додатковий матеріал про міфічне походження собаки.

Собака (дворовий — Canis familiaris domesticus). Створений дияволом з глини (Ушицький повіт); проте він є найближчою до людини твариною і єдиним його вірним та надійним другом. Зліпивши першу людину й лишивши її просушуватися на сонці, Господь приставляє сторожувати собаку. Наведемо на доповнення одну невелику легенду, записану в Харківському повіті; про те, як собака був спочатку без шерсті, а також про вміння собак деяких порід невтомно плавати і навіть пірнати, мабуть, дали початок легенді про те, що собаки спершу жили у воді, і тільки згодом стали жити на землі. Якщо собака риє ямки, то хто-небудь помре в домі; якщо виє — буде пожежа.

Тема: пошуки собакою небезпечного місця для житла, яке вона віднайшла тільки поруч із людиною.

Ідея: уславлення людської мудрості, сили, могутності, людина — цар природи.

Обговорення змісту твору «Чому пес живе коло людини?» у формі бесіди за питаннями:

• Як пояснити те, що пес постійно шукав собі захисту?

• Чому одна лісова тварина боїться іншу?

• Через що лісові тварини вважають людину по відношенню до себе небезпечною?

• Які фантастичні елементи притаманні даному творі? ( Тварини розмовляють, мислять.)

• Чи є у вас собака? Як ви до нього ставитесь? Чому він живе поруч з вами?

• У зв’язку з чим людина, на думку собаки, є найсильнішою з усіх тварин? А що ви про це думаєте?

V. Підсумок уроку

На прикладі міфів і легенд українців ми можемо простежити, які риси характеру притаманні нашому народу, ознайомитися з його світоглядом, віруванням, прагненням захистити рідну землю від будь-якого ворога; міфи та легенди уславлювали мудрість, порядність, доброту, видатних героїв.

VI. Домашнє завдання

1.ст.. (читати, відп.на пит., переказувати)

2. Скласти таблицю «Реальне та фантастичне у міфах і легендах».

Підручник Українська література 5 клас Авраменко 3 Легенда про Зоряний Віз Підручник Українська література 5 клас Авраменко 4 Легенда Чому пес живе коло людини Підручник Українська література 5 клас Авраменко 6 Міф Берегиня Підручник Українська література 5 клас Авраменко 4 Легенда Чому пес живе коло людини Підручник Українська література 5 клас Авраменко 8 Легенда Як виникли Карпати Підручник Українська література 5 клас Авраменко 9 Легенда Чому в морі є перли і мушлі

Урок № 4

Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку». Лицарство та відвага запорозьких козаків

Те Мета: ознайомитись із таким жанром, як народний переказ; з'ясувати його значення для художньої літератури; розвивати цікавість до героїчного минулого нашого на­роду, творчу уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення; виховувати інтерес до пізнання історичних фактів та постатей з історії українського народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: підручник.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

1. Перевірка д/з.

- Зачитування таблиць про реальне і фантастичне.

- Відповідь на запитання:

- Які персонажі вивчених творів є, на вашу думку, добрими? Обґрунтуйте свою думку,

- Які персонажі вивчених творів є, на вашу думку, лихими? Обґрунтуйте свою думку,

- Наведіть приклади добрих справ, які ви робили.

- Що треба робити, щоб не перетворитися на лиху людину? Об­ґрунтуйте свою думку.

2. Бесіда

-Що таке переказ?

-Які події найчастіше описані в переказах?

-Хто є персонажами переказів?

-Які перекази ви знаєте?

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Вступне слово вчителя

Серед прозових жанрів фольклору перекази посідають значне місце, бо відображають життєві факти шляхом переповідання почу­того, що наближує їх до реальності. Першоосновою в них має бути свідчення про спогади очевидців. Передаючись з уст в уста, вони на­бувають нового емоційного забарвлення, проте реальність фактів за­лишається непорушною. їхня мета — донести до нащадків сутність тих чи інших подій, нерідко — з повчальним підтекстом.

Народні перекази відзначаються плинністю, рухомістю текстів, бо їхня форма залежить від рівня імпровізаційної майстерності оповідача. Ці твори завжди несуть у собі ідеї гуманності, соціальної справедливості, здорової етики. Вони вчать бережливого ставлення до природи, високої моралі в людських відносинах. В історико-героїчних переказах сильні патріотичні мотиви. Усе це викликає до них інтерес в різні періоди життя народу. Настав і наш час по­знайомитися із ними.

2.Читання народних переказів

2.1. «Ой Морозе-Морозенку».

2.1.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом пере­казу.

Нестор Морозенко (1559-1649) — військово-політичний діяч Хмельниччини з галицько-подільського шляхетського роду.

Навчався в Краківському і Падуанському університетах, пол­ковник реєстрового козацького війська, організатор військових дій на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», у якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.

2.1.2. Тема: відображення ролі людини в історії країни.

2.1.3. Ідея: уславлення народного героя як символу незламності волі.

2.1.4. Виразне читання переказу.

2.1.5. Аналіз народного переказу «Ой Морозе-Морозенку» у формі бесіди за питаннями:

- Про кого розповідається у творі?

- Ким був Нестор Морозенко?

-У яких битвах він брав участь?

- Які географічні назви зустрічаються в переказі?

- Як до нього ставилися козаки?

- Які риси характеру Морозенка підкреслено в тексті?

- Як реагували на смерть Морозенка козаки, гетьман Хмельниць­кий, селяни, Україна?

2.2. «Про білгородський кисіль».

2.2.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом пере­казу.

Бєлгород — місто, засноване у XIII столітті як фортеця Бєлгород на історичній території Слобідської України, а тому серед місцевого населення було відоме також як Білгород. Цю фортецю неодноразово спалювали під час набігів татаро-монголів, і через це за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу бу­дівельним матеріалом був камінь. Відтоді Бєлгород став головним міс­том 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську держа­ву від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після при­єднання України, була побудована нова оборонна лінія, і стратегічне значення Бєлгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання Криму 1785 року місто було виключене з числа активних фортець.

Печеніги — об’єднання тюркських та інших племен. Перша згадка про печенігів у «Повісті минулих літ» датована 915 роком, коли князь Ігор уклав з ними договір, після чого вони перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. 920 року князь Ігор здійснив похід проти пе­ченігів, але 944 року вони взяли участь у поході Ігоря на Візантію. Упродовж першої половини X ст. напади печенігів суттєво не від­бились на відносинах Русі з Візантійською імперією та мусульман­ськими державами Каспію. Після падіння Хозарського каганату кількість печенігів у Північному Причорномор’ї значно збільшилась.

968 року відбувся їхній перший напад на Київ. 972 року пече­ніги розбили біля дніпрових порогів дружину князя Святослава Ігоровича, який загинув у цьому бою. Після його смерті печеніги посилили напади на Русь. У 988-997 роках князь Володимир Святославич вів запеклу боротьбу з печенігами. Інтенсивно зміцнюючи південні кордони своєї держави, він збудував ряд укріплених замків по річках Сулі, Стугні і Трубежу.

Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036 року, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Яросла­ва Мудрого. На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.

Князь Володимир Святославич (958-1015) — державний і по­літичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгород­ський, великий князь Київський. Син Святослава Ігоровича, вели­кого князя Київського та його рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим із руських князів розпочав карбувати власну монету, канонізований католицькою і православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.

2.1.2. Тема: боротьба українського народу із загарбниками.

2.1.3. Ідея: прославлення кмітливості та винахідливості, яка спря­мована на захист своєї Батьківщини.

2.1.4. Виразне читання переказу.

2.1.5. Аналіз народного переказу «Про білгородський кисіль» у формі бесіди за питаннями:

- Охарактеризуйте головних героїв переказу. У який період від­бувається дійство?

- Хто допоміг мешканцям міста позбутися ворогів та звільнитися від облоги? Що він зробив для цього?

- Як поводилися мешканці міста під час перемовин?

- Чому переказ має таку назву? Чим став Бєлгородський кисіль для мешканців міста?

- Які позитивні та негативні якості проявляли діючі особи пере­казу?

2.3. «Прийом у запорожці».

2.3.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом пере­казу.

Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники вій­ськового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих вій­ськових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, за­хист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.

Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побуду­вав на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Про­живання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запо­розького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прото­типом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.

Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці за­звичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, куре­ні, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев’яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час.

2.1.2. Тема: зображення побуту та звичаїв запорізьких козаків.

2.1.3. Ідея: демонстрування винахідливості українських воїнів під час вибору гідних новобранців.

2.1.4. Виразне читання переказу.

2.1.5. Аналіз народного переказу «Прийом у запорожці» у формі бесіди за питаннями:

- Які риси характеру перевіряли запорожці в новобранців?

- У чому полягала перевірка? Чи змогли б ви її пройти?

- Чому більшість новачків провалювало випробування?

- А які ще випробування ви б запропонували козакам?

3. Теорія літератури

Переказ — це усна оповідь про життєві факти, драматичні ситу­ації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання по­чутого. Джерелом виникнення цього жанру були розповіді оче­видців чи учасників історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста. Суттєвою ознакою цього жанру є те, що оповідач перебуває зовні і не бере участі в зображуваних подіях. Найдавніші перекази стосують­ся часів Київської Русі, серед новітніх виділяються оповіді про національно-визвольні армії і рухи, події Першої та Другої світових воєн. Найчисельнішу групу становлять перекази доби Козаччини, серед яких виділяють оповіді про рядових козаків, їхній побут, звичаї, боротьбу з ворогами.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Чому князя Володимира не було в місті?

А Пішов до Новгорода воювати з печенігами; Б відпочивав за кордоном;

В відвідував царя в Москві; Г прокладав новий торговельний шлях.

2. Що вирішило народне віче?

А Напасти на печенігів вночі; Б послати гінця до князя Володимира;

В здатися печенігам; Г чекати на допомогу в облозі.

3. Яку хитрість запропонував старець?

А Нагодувати ворогів отрутою;

Б розкласти по криницях мед та бовтанку, із якої потім зва­рити кисіль та пригостити ворогів;

В накрити найкращий стіл та задобрити печенігів;

Г розкрити ворогам таємницю Бєлгородського киселю в обмін на припинення облоги.

4. Як відреагували печеніги?

А Взяли старійшин міста в полон; Б продовжили облогу;

В не повірили мешканцям міста; Г здивувалися та зняли облогу.

5. У якій місцині поставили Морозенка татари?

А На Савур-могилі; Б на Мамай-кургані;

В на горі Говерлі; Г на Поділлі.

6. Як, згідно переказу, помер Морозенко?

А Його порубали на шматки; Б його спалили на вогнищі;

В йому вирвали серце; Г його втопили в річці.

7. Яке випробування застосовували запорожці до новачків?

А Веліли зварити кашу; Б випробовували військову майстерність;

В розпитували про рідних; Г наказували прибирати в курені.

8. Що робили козаки, доки новачок проходив випробовування?

А Косили жито в полі; Б співали славетні пісні;

В вичікували в комишах; Г тренувалися на свіжому повітрі.

9. Якщо хлопець не проходив перевірку, що чекало на нього?

А Йому давали ще один шанс; Б козаки побивали його палками;

В його залишали на Січі як прибиральника; Г йому давали коня, грошей та виганяли із Січі.

10. Кому було під силу пройти перевірку?

А Спокійному та врівноваженому хлопцеві; Б розторопному та кмітливому парубку;

В тому, хто мав знайомих серед козаків; Г нікому, тому що випробування були дуже важкими.

11. Яка винагорода чекала на того, кому вдалося пройти випробу­вання?

А Йому дарували кращого коня; Б його нагороджували грошима;

В йому дарували почесну шаблю; Г козаки приймали його у своє товариство.

12. Хто такі печеніги?

А Загарбницькі племена; Б інша назва поляків;

В ті, хто полюбляє печене; Г ті, хто обпік собі ноги.

VI. Підсумок уроку

Учитель. Народні перекази дають нам уявлення про героїчне минуле нашого народу, його героїв та видатних воїнів. Нам є ким пишатися та про кого переповідати своїм нащадкам.

VII. Домашнє завдання Прочитати народні перекази, визначити їхню повчальну мету. Написати міні-твір (5-10 речень) на тему «Якби я був славетним козаком...».

Підручник Українська література 5 клас Авраменко 10 Народні перекази; Білгородський кисіль Підручник Українська література 5 клас Авраменко 11 Народний переказ Прийом у запорожці

Ой Морозе, Морозенку - ukrainian folk song Козацька звитяга. Випуск №17. Сучасність. Костянтин Рижов - 2. Кодекс честі козака.

Олена Пчілка. Сосонка (Аудіокнига)

Урок №5

Позакласне читання. Розповіді учнів про прочитане влітку. Рекомендована література до позакласного читання протягом року. Олена Пчілка. «Сосонка».

Мета: ознайомити із рекомендованою літературою до позакласного читання протягом року, біографією та творчістю Олени Пчілки; ви­значити головну думку твору; викликати інтерес учнів до самостійного читання; розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення; виховувати інтерес до літературного спадку українського народу.

Тип уроку: позакласне читання.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

1. Перевірка д/з.

- Зачитування уривків з народних переказів.

- Короткий переказ творів.

- Зачитування творів-мініатюр

2. Бесіда

- Як ви гадаєте, в чому справжнє щастя?

- Пригадайте, що ви знаєте про оповідання,

- Які оповідання ви читали?

- На яке свято встановлюють ялинку?

- Як називають новорічну ялинку?

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Розповіді учнів про прочитане влітку.

2.Ознайомлення із творами до ПЧ (за матеріалами підручника)

3.Короткі відомості про автора Народилася Ольга Петрівна Драгоманова 29 липня 1849 року на Полтавщині, у місті Гадячі.Ось як розповідала Ольга Петрівна про місця, де минуло її ди­тинство: «Була та гадяцька садиба на високій, крутій горі і спускалася до річки Псла. Під самим Гадячем впадає у Псьол річка Грунь і ра­зом з водами Псла оточує великий острів з кучерявими вербами, а поза островом розстеляється зелена долина, поки не замикає її на обрію великий вічнозелений бір сосновий... Дивлячись з нашого вікна на все те поєднання гір, води і зеленощів, я завжди думала, що се чи не найкращий на всю Полтавщину краєвид, — а вона ж має так багато чудових куточків». Олена Пчілка походила з славетного роду Драгоманових, відо­мого ще за часів гетьманщини. Предки її перебували на диплома­тичній службі в Богдана Хмельницького, дядько — декабрист Яків Драгоманов — помер на засланні в Сибіру, батько Ольги Петрівни мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, опо­відання, збирав народну творчість. У своїй юридичній практиці «держав руку «дрібноти», усяких людей козацького роду». Дітей у сім’ї Драгоманових привчали шанувати природу, люби­ти мистецтво. З гордістю за своїх батьків Олена Пчілка говорила, що в той темний, жорстокий час, коли повновладно панувало деспо­тичне право, у їхній сім’ї ні з кого не знущались, нікого не карали, і діти виростали, не бачивши ніяких диких сцен розправи сильного з підвладним, а наставляло на добрий розум їх лише спокійне і ла­гідне слово. Дітей гляділа й виховувала мама. З дванадцяти років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіонаті шляхетних дівчат. 1886 р. виходить перша збірка поезій Олени Пчілки під назвою «Думки-мережанки», публікуються її оповідання та вірші в україн­ському журналі «Зоря». У кінці 90-х років родина Косачів переїжджає на постійне мешкання до Києва. Ольга Петрівна завідує літературним відділом «Київського літературно-артистичного товариства», стає редакто­ром і видавцем журналу «Рідний край», виступає з доповідями про українських, російських та польських письменників, пише нариси та спогади про видатних діячів української культури: Т. Шевченка, Є. Гребінку, М. Лисенка,

М. Старицького, М. Драгоманова, Б. Грінченка, П. Житецького та ін. Ольга Петрівна Драгоманова була активною громадською діяч­кою, для багатьох взірцем мужності, сили волі, незламності духу. Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року в Києві.

4.Історія псевдоніму Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчіл­ка. Її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів’ям: «Родюча, як земля, а робоча — як бджола».

Родина жила в просторому будинку, при якому був гарний сад з пасікою. «Ми, діти, геть уже пізніше дуже любили той садочок і ті вулики,— писала Олена Пчілка.— А коли б хто хотів знати, то й свій письменницький псевдонім позичила я від тих, добре мені знайомих пчілок».

5. Робота над змістом твору Сюжет оповідання

На початку твору ми бачимо, як сосонка величається, красується перед своїми сусідками, березами та липками: «Стоїте деркачами?.. Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!» Весь час вона підкреслюва­ла свою красу і шляхетність. Та недовго втішалася наша сосонка: спочатку її зрубали, один вечір помилувалися, викинули, а потім поставили замість віхи. Але таке трапляється не тільки з природою, а й з людьми. Учора вона була така велична, а сьогодні нікому не потрібна. У цьому творі поєднується реальне і казкове. Людина виявила себе байдужою до природи. Головний герой твору Івась переживає радість і захоплення. А коли він покинув рідний дім, то охопили його і смуток, і страх, і розпач: «Був він Івась, а то став уже «Ванька»... Одно слово, за по­пихача в усіх». Не витримав Івась чужої хати. Втік він додому, де його відігріли. Там його нагодували, ніхто не бив. Адже недаремно кажуть у народі: «Ліпше своя хата, ніж чужі палати».

Тема: відображення духовного світу героїв. Ідея: відтворення світу людини і природи.

Основна думка: прагнення до щастя. Сюжетні лінії: історія сосонки та історія життя Івася, панське життя (3 сюжетні лінії). Жанр: соціальне оповідання.

Головні герої: Івась, Сосонка. Персонажі: переважно із українського панства та селянства.

6. Гра «Хто швидше?» Знайди цитату в творі.

1) Опис сосонки: «Була вона не дуже велика, але й немаленька, саме мірненька та така зграбнесенька, круглесенька, зелені глиці аж сяють, а молоді пагонки, як свічечки, стремлять, прості та ясні».

2) Опис вбраної сосонки: «Вся вона сяє свічечками, ліхтариками, все гілля обчіпляне яблучками, якимись цяцьками, червоними, синіми, золотими, аж у очах мигтить! Під сосною, на примості, стоять ляльки, коники, щось таке ще...»

3) Що добув Івась на святі? («кілька золотих горіхів, червоних яблу­чок, цукерків у кошику маленькому, солодкого коника і паперову золоту рибку!»)

4) Коли зник Івась («Була масниця, був у панів великий бенкет; в будинку знявся такий шарварок, що ніхто й не зауважив, як зник Івась. Огледілися потім: «Де Ванька? Покличте Бань­ку!» А «Баньки» вже й сліду нема — за містом уже!)

5) Що трапилось в дорозі додому? («Лишенько! Збився Івашко з дороги! Кидається він то в той, то в той бік, сльози рвуться з очей, бо нічого не вдіє! Не знає вже, де він і що... Може, воно недалеко від дому, а може,— зовсім не туди він іде, куди слід! «Боже мій! — плаче Івась,— що ж се зі мною буде? Замерзну я в полі!» (А вже й так ноги дуже померзли!) Плаче бідний Івась, крізь завірюху нічого перед собою не баче. Коли се дивиться — щось мріє... Перше злякався, думав, що вовк; коли ні: то дерево... Боже мій, та се ж та сосонка, що батько Івасів поставив; он і друга віха!)

V. Закріплення навчального матеріалу

1. Тестове опитування

1.Яка пора року описана в оповіданні Олени Пчілки «Сосонка»?

А Весна; Б літо; В зима; Г осінь.

2. Ким для батька Івася була нянька?

А Подруга; Б кума; В тітка; Г сестра.

3. Чим пригощала нянька Івася?

А Чаєм та бубликом; Б чаєм та шматком пирога; В чаєм; Гчаєм та цукерками.

4. Яке свято описано в оповіданні?

А Різдво; Б Новий рік; В Коляда; Г Водохрещення.

5. Що зробив старший слуга з Івасем?

А Вигнав; Б посварив; В поцілував; Г побив.

6. Куди відвезли Івася?

А В ліс; Б в місто; В на службу до панів; Г до бурси.

7. Що змінили насамперед господарі Івасю?

А Одежу; Б ім ’я; В зачіску; Г прізвище.

8. Як звали Івася на службі?

А Петро; Б Захар;В Ванька; Г Санька.

9. Хто допоміг Івасю знайти дорогу ,додому?

А Сосонка; Б зоря; Взаєць; Г старий дід.

10. Хто почув плач Івася? А Батько; Б брати;В сестри; Г мати.

11. Скільки років було Івасеві? А 9; Б 11;В 8; Г 10.

12. Що снилося вночі Івасеві? А Рідна домівка; Б осяяна сосонка. В свято; Г цукерки.

2. Цифровий диктант (усно чи письмово)

1 Івась з батьком продали сосонку. 2Сосонку порубали на дрова. 3Івася пригостили бубликом. 4 У панів було двоє дітей. 5 Івасю купили нову одежу. 6 Хлопчик втік від панів. 7 Івась без допомоги знайшов свою хату.8Сосонка допомогла Івасеві. 9Сосонка стояла біля подвір’я. 10 Івась помер у лісі. (Шифр 1011010110)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Скласти вікторину або кросворд за вивченими творами.

Казки Лірника Сашка. Про правду і кривду

Урок № 6

Народні казки. «Про правду і кривду». Тематика і різновиди народних казок, їхні різновиди (про звірів, побутові, фантастичні, пригодницькі тощо).

Мета: ознайомити учнів із таким жанром фольклору, як народна казка, з'ясувати її різновиди та побудову, опрацювати ідейно-художній зміст казки «Про правду і кривду», з'ясувати її тему та ідею, проаналізувати казку;розвивати грамотне мовлення та логічне мислення, розвивати уяву, логічне мислення, навички виразного читання; зацікавити учнів казкою, спонукати їх до креативної твор­чості; виховувати такі якості як чесність та справедливість.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

1. Перевірка д/з.

- Розгадування вікторин і кросвордів, визначення найкращих

2. Бесіда

- Що таке переказ?

- Що цікавого для себе ви дізнались із переказів? Чого вони на­вчають?

- Що таке казка? Які ваші улюблені казки?

- Як казки з’являються на світ? З чого вони складаються?

- Хто може бути казковим героєм? Наведіть приклади.

- Чи полюбляєте ви фантазувати? Чи хотіли б ви стати казкарем?

- Що таке народна казка? Які різновиди казок ви знаєте? Наве­діть приклади,

- Яку роль грає казка у вашому житті?

- Чого навчили вас казки, які вам читали батьки?

- Яке продовження улюбленої казки ви придумали? (Перевірка та аналіз міні-творів)

- Як ви розрізняєте в житті правду та кривду?

- Наведіть приклади казок, де персонажі вчиняють по правді та справедливості.

- Наведіть приклади казок, де персонажі вчиняють погано та не­справедливо.

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

Опрацювання епіграфа уроку. Якщо казка стане дійсністю, кому вона тоді буде потрібна?

Валентин Чемерис

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Вступне слово вчителя

Чи є на Землі людина, яка не любила б казок? Напевно, немає. Адже змалку казка навчала вас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. Розглянувши ближче українські народні казки, можна побачити, що вони уславлюють любов українців до волі, сміливість, мудрість, прагнення до справедливості, працьовитість, а засуджу­ють рабство, брехню, жорстокість, ледарювання. За такими неписа­ними моральними законами, відображеними в казках, віками жив наш народ, сподіваючись на остаточну перемогу сил Добра.

Казка — це різновид художньої прози, що походить від народ­них переказів, коротка й захоплива розповідь про вигадані події та явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Це один з основних жанрів народної творчості, чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку. Саме слово казка походить від слова «казати» — розповідати. У казковому світі живуть персонажі, створені народною уявою, наділені характер­ними національними рисами, тому вони й перемагають сили зла. Зазвичай у казковому світі торжествує Добро й Правда, усе закін­чується щасливо.

У Європі існувала усна традиція, пов’язана з казкою, тому що чимало авторів збирали традиційні казки чи створювали нові казки на основі традиційних — письменників Шарль Перро (Франція), браття Грімм (Німеччина), Олександр Афанасьєв (Росія).

2. Тематика і різновиди народних казок

За змістом казки поділяються на кілька різновидів:

казки про тварин є найдавнішими, пов’язані з тотемічними уяв­леннями. Головними героями тут виступають звірі. Згодом казки втрачають міфологічний і магічний сенс і набувають повчально-виховного характеру;

фантастичні казки первісно також мали магічне призначення, яке невдовзі утратилося; в них органічно поєднується міфічне, фан­тастичне і героїчне начала. Провідні мотиви: змієборство, добування і використання чудодійних предметів (цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи) та ін. Герої фантастичних казок, як правило, наділені надзвичайною силою, здібностями, винахідливістю, які допомагають їм подолати усі ви­пробування на шляху до мети.

у побутових казках переважають мотиви повсякденного життя. Героями виступають бідний селянин, кмітливий наймит чи солдат, бурлака, вередлива жінка тощо. Часто у цих казках зустрічаються персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда;

найдавніші казки у всьому світі — це народні казки. їхньою особливістю є відсутність особи автора. Народні казки — це витвір усього суспільства. Звичайно, що кожна казка в основі має розпо­відь, яку розповіла певна людина, але відтоді цю казку зазвичай переказує велика кількість людей.

Українські народні казки також мають свої особливості. На­приклад, їхні герої нерідко потерпають від космічних сил (сонце, місяць, вітер, мороз, град). Особливо популярні два мотиви: до­ходження знищеного урожаю і розшукування жінки, котру хапає сонце, вітер або інша сила. Також у казках присутні фантастичні надприродні земні єства: дух землі, лісовик, мавка, Баба-Яга, Змій, Кощій.

3. Побудова та функції казки

Для казки характерні традиційність структури і композиційних елементів, контрастне групування дійових осіб, відсутність розгор­нутих описів природи і побуту. Її сюжет багатоепізодний, із драма­тичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. Казка відзначається «замкнутим часом» і заверше­ністю, пов’язаною з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізна­вальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважаль­ними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їхнього життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря).

Казка має своєрідну побудову: вона складається із зачину, основ­ної частини та кінцівки: «Жив собі...», «Був собі...», «Це було за царя Панька, як була земля тонка...» — так традиційно розпочинається багато казок. Це і є зачин.

В основній частині розповідається про дійових осіб, події роз­гортаються як ланцюжок пригод. Характерною ознакою казок є ви­користання чисел 3, 7, 12. Змії мають три голови, живуть три брати, сходяться три дороги тощо.

Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчуєть­ся казка: «Живуть-поживають, добра наживають» чи «Вам казка, а мені бубликів в’язка» та інші.

4. Теорія літератури

Народна казка — популярний фольклорний жанр, у якому пере­дається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.

V. Закріплення навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Правда і кривда — одвічні суперники в умах та серцях людей. З дитинства кожен із нас знає, що казати правду — це добре, а бре­хати, обманювати — погано.

Якщо людина живе правдою, то чесними будуть усі її вчинки: вона не скривдить тварину, не зрадить друга, ні на мить не забуде про обов’язок перед батьками та Батьківщиною. Вона буде чесною навіть у складних та критичних ситуаціях, коли це буде загрожу­вати її особистому благополуччю. Заради тепла і ситості вона не за­бруднить душу кривдою, та в усіх випадках, коли потрібно буде зробити вибір, вона його зробить на користь правди. А наприкінці життя їй не буде соромно за якісь «компроміси з сумлінням», бо вона знатиме, що жила чесно.

Сьогодні кожна людина має шанс жити чесно, як личить вільній людині у вільній країні. Для цього потрібне лише щире серце, тріш­ки мужності та вірність своїм моральним принципам.

Однозначної відповіді, що краще — правда чи кривда — немає. Бо цей вибір кожен має зробити для себе сам. Герої нашого сьогод­нішнього урока свій вибір вже зробили. Отже, давайте подивимось, до чого це призвело.

2. Читання казки «Про правду і кривду»

2.1. Тема: наочне демонстрування того, як правда перемагає не­справедливість .

2.2. Ідея: уславлення правди та справедливості, засудження та по­карання кривдників.

2.3. Виразне читання казки за ролями (уривки).

2.4. Аналіз казки «Про правду і кривду» у формі бесіди за пи­таннями:

-Який зачин казки? (Наведіть приклад із тексту). Чи має він тра­диційний характер?

-Хто є головними героями казки? Яким життям вони жили? (На­ведіть цитати з тексту на підтвердження своїх слів)

-Чому багатий дядько впевнений у тому, що скрізь панує кривда, а його бідний небіж впевнений, що по правді жити легше? Кого ви підтримуєте?

-Як вирішили розв’язати свою суперечку дядько з небожем?

-Чи здивували вас відповіді подорожніх?

-Які фантастичні елементи ви побачили в казці? Перелічіть їх.

-Розкажіть, чим хизувалися чорти. Чому вони це зробили?

-Як небіж допоміг людям? Що він отримав у винагороду?

-Що запитав небіж у дядька наприкінці казки? Хто мав рацію в їхній суперечці?

-Чого добився небіж, живучи правдою? Чи змінила його висока посада? Яким королем він став?

-На вашу думку, як краще жити — правдою чи кривдою? Об­ґрунтуйте свою думку.

2.5. Міні-характеристика героїв «Хто краще?» (робота в гру­пах).

Перша група: описує небожа за допомогою позитивних характе­ристик.

Друга група: описує дядька за допомогою негативних характе­ристик.

Перемагає та група, яка наведе найбільше прикладів.

2.6. Міні-дебати «Як лучче жити: правдою чи кривдою?» (робота в групах).

Перша група: від імені дядька аргументує, чому краще жити кривдою.

Друга група: від імені небожа аргументує, чому краще жити правдою.

Перемагає та група, яка наведе найбільше аргументів на свою користь.

3. Сінквейн «Правда та кривда»

Перша група: скласти сінквейн «Небіж».

Друга група: скласти сінквейн «Дядько». Пам'ятка. Сінквейн (фр. cinquains, англ. cinquains) — п’ятирядкова віршована форма, яка виникла під впливом японської поезії. Правила укладання сінквейну:

1-й рядок — одне слово — назва вірша, тема, найчастіше — іменник.

2-й рядок — два слова (прикметники або дієприкметник). Опис теми, слова можна з’єднувати сполучниками та прийменниками.

3-й рядок — три слова (дієслова). Дії, які стосуються теми.

4-й рядок — чотири слова — речення. Фраза, яка демонструє ставлення автора до теми 1-го рядка.

5-й рядок — одно слово — асоціація, синонім, який повторює зміст теми 1-го рядка, найчастіше

— іменник.

Приклад сінквейну:

Літо. Яскраве і тепле. Зігріває, веселить, розважає. Дарує людям гарні емоції. Радість.

VI. Підсумки уроку

1. Тестове опитування

1. Про що сперечалися небіж із дядьком?

А Як парубку жити далі без батька; Б як треба поділити спадок;

В як лучче жити: правдою чи неправдою; Г як краще доглядати за худобою.

2. Кого вони не зустріли у своїй подорожі?

А Заробітчанина; Б духовника; В пана; Г кріпака.

3. Що почули небіж із дядьком від усіх, кого запитали?

А Лучче жити правдою; Б лучче жити кривдою;

В лучче жити по совісті; Г лучче жити своїм розумом.

4. Чому хлопець опинився в лісі?

А Хотів повіситися; Б заблукав і шукав дорогу додому;

В хотів сховатися від дядька; Г хотів назбирати хмизу.

5. Про що розмовляли чорти?

А Про те, як схопити його дядька; Б про плани на наступний день;

В про шкоду, яку вони заподіяли людям; Г про те, як краще повісити хлопця.

6. Що зробив хлопець, коли зізнався про таємницю чортів?

А Зрозумів, що кривдою жити краще; Б розповів про все дядькові;

В злякався і побіг додому; Г допоміг усім, кому вони нашкодили.

7. Ким наприкінці твору став хлопець?

А Королем; Б жебраком; В хазяїном чортів; Г паном.

8. Як хлопець зустрів дядька після довгих років розлуки?

А Вигнав його з королівства; Б подарував йому багато добра;

В не захотів з ним розмовляти; Г призначив його своїм міністром.

9. Чому дядько сумував, повернувшись додому?

А Заздрив небожеві; Б не хотів розлучатися з небожем;

В хотів виправити те, що накоїв; Г страждав від того, що небіж не пробачив йому.

10. Чим завершилася історія для дядька?

А Він помер він заздрощів; . Б він зрозумів, що краще жити правдою;

В його повісили чорти; Г він залишився жити в палаці з небожем.

11. До якого різновиду казок належить казка «Про правду і кривду»?

А Фантастична казка; Б побутова казка; В казка про тварин; Г народна казка.

Учитель. Казки навчають нас не лише мудрості, вони демон­струють нам вічні цінності, моральні орієнтири та допомагають вірити в добро. Вони є невід’ємним елементом виховання сучасної людини.

Казка «Про правду і кривду» демонструє нам, що правда завжди перемагає, навіть якщо не одразу. Треба лише вчи­няти по справедливості та відповідати добром. Тоді винагорода не­одмінно знайде своїх героїв.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)Навчитися виразно читати та переказувати казку «Про правду і кривду», аналізувати образ головного героя.

2)Поміркувати про роль казок у вашому житті.

Мудра дівчина [Казка] (Аудіокнига)

Урок №7

«Мудра дівчина». Побудова казки (зачин, кінцівка), її яскравий національний колорит

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст казки «Мудра дівчина», з'ясувати її тему та ідею, проаналізувати казку, на прикладі головної героїні зрозуміти, що таке мудрість; розвивати уяву, логічне мислення, навички виразного читання, мовлення, пам'ять; виховувати такі якості, як кмітливість, співчуття, уважність; прищеплювати інтерес до народної творчості.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

1. Перевірка д/з.

- Переказ казки «Про правду і кривду», зачитування епізодів, що сподобалися найбільше.

- Розповідь про роль казки у житті учнів.

2. Бесіда

- Хто є головними героями казки «Про правду і кривду»? Хто з них захищає правду, а хто кривду?

- Які фантастичні події відбувались у казці?

- Який герой вам сподобався найбільше? Чому? т Чим краще жити — правдою чи кривдою? Обґрунтуйте свою думку.

- Що таке мудрість? Яку людину можна вважати мудрою?

- Від чого, на вашу думку, залежить мудрість? Чи може щойно народжене немовля бути мудрим? Обґрунтуйте свою думку.

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Вступне слово вчителя

Мудрість (грец.) — це володіння, розумінням та розсуд­ливе і грамотне застосування не лише здобутих знань, але й досвіду, інтуїції. Це властивість людини знаходити рішення різних проблем, у тому числі життєвих, опираючись на свій і чужий досвід.

Народна мудрість міститься в афоризмах, прислів’ях, приказках та казках, передається з покоління в покоління та примножується нащадками. З давніх-давен наші пращури славились неабияким розумом та кмітливістю, частина якої передалась і нам. І хоча му­дрішає людина з віком та надбанням життєвого досвіду, прискорити цей процес можна самотужки, розвиваючи свій розум читанням ці­кавих книжок та діставати додаткові знання з усіх доступних дже­рел. Сьогодні завдяки казці «Мудра дівчина» ми дізнаємось, якою є мудра людина і як вона може користуватися своєю мудрістю.

2.Читання казки «Мудра дівчина»

2.1. Тема: зображення звичайної людини, яка вміє користуватися своїм розумом та розв’язувати складні питання.

2.2. Ідея: уславлення розуму, кмітливості, мудрості та обурення чванливістю, жадібністю й неосвіченістю.

2.3. Виразне читання казки.

2.4. Аналіз казки «Мудра дівчина» у формі бесіди за питаннями:

-Які відносини були між братами?

-Через що між ними виникла суперечка?

-До кого вони звернулись за допомогою?

-Чому пан загадував загадки всім позивачам? Обґрунтуйте свою думку.

- Хто допоміг бідному брату?

-Чому пан розсердився, почувши правильну відповідь?

- У чому полягали загадки пана?

- Чим відповідала дівчина на нові загадки?

-Як пан хотів вплинути на Марусю? Чи вийшло це в нього?

-Чи справедливим є закінчення казки? Як би ви вчинили на місці пана?

3.Кросворд для І варіанту за мотивами казок

«Про правду і кривду» та «Мудра дівчина»

По горизонталі: 1. Хто, на думку дівчини, мав визначити приналежність лошати? (Мати) 2. На чому дівчина прибула до пана в гості? (Санчата) 3. Через яку худобу посварились бідний та багатий брати? (Корова) 4. Вина­города небожа за порятунок становила: сто карбованців, пара коней із ко­ляскою і... (кучер). 5. Що несла бабуся, яку зустрів небіж по дорозі? (Коро­мисло) 6. Що врятував небіж від лиходіяння першого чорта? (Гребля)

По вертикалі: 1. Ім’я кмітливої та мудрої дівчини. (Маруся)

4. Кросворд для II варіанту за мотивами казок «Про правду і кривду» та «Мудра дівчина»

По горизонталі: 1. У якому стані був черевик, який взула дівчина? (Драний) 2. Навіщо Марусі був потрібен гребінь? (Прясти) 3. Що мучило купця після зустрічі з небожем? (Заздрість) 4. Якого гостинця приготувала дівчина па­нові? (Горобець) 5. Що треба було знищити, щоб у місто повернулась вода? (Кущ) 6. Який казковий герой вчиняв лихо у казці, яке потім виправляв небіж? (Чорт)

По вертикалі: 1. Хто з рідних залишився у хлопця після смерті батька? (Дядько)

5. Міні-характеристика головних героїв казки «Який я?»

Розподіліть характеристики між трьома головними героями: паном, батьком та Марусею: мудрий, чванливий, трудящий, бідний, багатий, розумний, щедрий, кмітливий, хитрий, байдужий, жорсто­кий, безпорадний, спостережливий, добрий, рішучий.

Чи є серед них ті, які підходять декільком персонажам? Обґрун­туйте свою думку.

IV. Закріплення навчального матеріалу

1. Тестове опитування

1. Як багатий брат вирішив зробити ласку бідному?

А Дав йому грошей у борг; Б дав йому дійну корову;

В запропонував жити разом; Г допоміг йому стати багатим.

2. Що запропонував пан для вирішення конфлікту?

А Повернути корову багатому братові; Б поділити корову навпіл;

В залишити корову в бідного брата; Г відгадати загадку.

3. Якою була правильна відповідь?

А Панські кабани, хорти та гроші; Б ніхто не знайшов правильної відповіді;

В земля мати, думка та сон; Г коровай, сокіл, гарна дівчина.

4. Завдання, яке придумав пан для дівчини, було:

А спекти курчат, яких треба було вивести з варених яєць;

Б піти туди, не знамо куди й принести то, не знамо що;

В заробити стільки грошей, щоб вистачило на десять корів;

Г придумати загадку, у якої немає відгадки.

5. Що відповіла дівчина панові?

А Загадала йому нову загадку, яку він не зміг відгадати;

Б запропонувала виростити просо для годування курчат з ва­реної каші;

В повністю виконала його завдання;

Г вимагала велику винагороду за виконання завдання.

6. Нащо пан дав дівчині стеблину льону?

А Щоб вона виростила ціле поле льону;

Б щоб вона знайшла ще одну, таку саму стеблину;

В щоб вона пошила йому з неї гарну сорочку;

Г щоб вона виткала йому сто ліктів полотна.

7. Задля чого Маруся відправила пану гілочку?

А Щоб він зробив їй інструмент для прядіння;

Б щоб він посадив її та виростив цілий ліс;

В щоб він чекав, доки на цю гілку прилетить птах та заспіває;

Г щоб він змусив її розквітнути.

8. Що мала зробити Маруся, щоби прибути в гості до пана?

А Приїхати на невідомій тварині, ні вдень, ні вночі, ні сама, ні з батьком;

Б пересуватись ні у повітрі, ні у воді, ні мовчки, ні базікаючи;

В прийти ні пішки, ні верхи, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні з порожніми руками;

Г спочатку виконати всі попередні завдання пана.

9. Кого запрягла Маруся у свої санчата, щоб дістатися до пана?

А Корову; Б цапа; В півня; Г кішку.

10. Що порадила Маруся тим, хто прийшов судитися через лоша?

А Щоб лоша обирало, хто його матір; Б щоб лоша залишили пану на виховання;

В щоб лоша віддали тому, на чию кобилу він схожий найбільше;

Г щоб кобили обирали, хто мати лошати.

11. Чим закінчується казка?

А Пан ув’язнив дівчину; Б пан відпустив дівчину;

В пан запропонував дівчинці жити в нього; Г пан помер від заздрощів.

12. До якого жанру належить ця казка?

А Народно-побутова; Б казка про тварин; В фантастична казка; Г історична.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір «Як кмітливість жити допомагає» (5-7 ре­чень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Мудрим не вродився, а навчився»?

3. Які ваші враження від вчинків пана? Як би ви вчинили на його місці?

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір «Загадки — це ліки від нудьги» (5-7 ре­чень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Розум за гроші не купиш»?

3. Які ваші враження від вчинків братів? Як би ви вчинили на їх­ньому місці?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір «Що буває, коли розум з жадібністю спере­чаються?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте подане прислів’я: «Мудрість — велике багатство».

3. Ваші враження від вчинків Марусі. Як би ви вчинили на її місці?

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір «Чи справедливо вирішувати суперечки розв’язанням загадок?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Не багатство красить людину, а ро­зум»?

3. Які загадки вам сподобались найбільше? Чому?

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір «Мудрість не залежить від грошей» (5-7 ре­чень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Перед розумом і сила поступається»?

3. Чи сподобався вам такий спосіб розв’язання конфліктів? Як ви могли б визначити, хто з позивачів має рацію?

VI. Підсумки уроку

Учитель. Казка «Мудра дівчина» демонструє нам, що кмітли­вість дуже часто в житті стає в пригоді і що їй не може протистояти ані груба сила, ані жадібність.

VI. Домашнє завдання

Поміркувати про місце мудрості в житті людини. ст.. (виразно читати, відповісти на питання )

«Летючий корабель» — Українська Казка Волшебник Ох (1971)

Урок № 8

«Ох», «Летючий корабель». Народне уявлення про добро і зло в казці. Аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках. РМ. Письмова відповідь на запитання

Мета: проаналізувати казку «Ох», охарактеризувати її героїв, ви­значити, хто з них втілює добро, а хто — зло,опрацювати ідейно-художній зміст казки «Летючий кора­бель», з'ясувати її тему та ідею, проаналізувати персонажів та визна­чити її повчальний зміст; формувати кругозір, навички виразного читання та вмін­ня висловлювати власну думку, розвивати уяву, логічне мислення, пам'ять, формувати кругозір; виховувати шанобливе ставлення до народної творчості, по­вагу до дорослих, почуття справедливості, такі якості, як співчуття, бажання допомагати іншим.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

1. Перевірка д/з.

- Переказ казки «Мудра дівчина», зачитування епізодів, що сподобалися найбільше.

- Відповідь на запитання з підручника.

2. Бесіда

- Що треба робити, щоби стати мудрою людиною?

- Чи потрібно ставати мудрим?

- Хто такі мудреці?

- Що таке добро? Яку людину можна вважати доброю?

- Що таке зло? Які вчинки вважаються лихими?

- Поміркуйте, чому в казках завжди перемагає добро.

- Яке місце посідає праця в житті людини? Обґрунтуйте свою думку.

- Що б робили люди, якщо їм не потрібно було б працювати?

- Чи змінює праця людей на краще? Обґрунтуйте свою думку.

- Що для вас означає дружба? Чи маєте ви справжніх друзів?

- Хто приходить вам на допомогу, коли ви цього потребуєте?

- Чи допомогали вам коли-небудь незнайомі люди? Як ви їм від­дячили?

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Вступне слово вчителя

— У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важ­ливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти.

Пригадайте ті казки, які розповідали вам бабусі,— у них зав­жди перемагають справедливість, правда, добро, незважаючи на важкі перешкоди та вчинки поганих персонажів. У них герої знешкоджують страховиськ, відьом, підступних тварин. Завжди в казках є щасливий кінець. Завдяки їм ви знайомитесь з добрими героями: хоробрими воїнами, відважними принцами, богатирям, и намагаючись наслідувати їх, та недолюблюючи поганих — Чахлика Невмирущого, Бабу-Ягу. А добрі стають втіленням дитячих мрій і наслідувань. Казки вчать доброти, милосердя, любові, вони — наші перші вчителі.

Праця — це перша потреба людини, бо вона зробила людину з мавпи. Тому усім, що є в нас, ми зобов’язані саме їй.

Наполеглива праця дає можливість удосконалювати свої ви­твори, щоб оточення могло насолоджуватись результатом. Природа дарує людині воду, землю, каміння, залізну руду, але тільки праця здатна перетворити їх на корисні для життя речі. Без праці ми б не змогли пересуватися за допомогою літаків, пароплавів, машин, а ходили би пішки та навіть голі — бо не могли би пошити собі одягу.

Якщо людина нероба та ледащо — люди її не люблять і не по­важають. Ніхто не хоче мати поруч друга-ледаря або родича- нахлібника. Тому й спонукають своїх близьких оволодівати нави­чками, навчатися та працювати не лише заради грошей, але й за­ради насолоди.

Існує багато прислів’їв та приказок, які розповідають про важ­ливість праці: «Без труда нема плода», «Хочеш їсти калачі — не сиди на печі» та інші. Усі вони дають нам зрозуміти, що якщо ви хочете чогось досягти або зробити, без праці вам не обійтись.

Сьогодні на уроці ми познайомимося ще з однією казкою та по­бачимо, чого вона зможе нас навчити.

2. Читання казки «Ох»

2.1. Тема: зображення праці як шляху самовдосконалення лю­дини.

2.2. Ідея: уславлення працьовитості та кмітливості, засудження та покарання хитрості та підступності.

2.2. Головні герої: батько, син, Ох.

2.3. Виразне читання казки за ролями (уривки).

2.4. Аналіз казки «Ох» у формі бесіди за питаннями:

- Чому батьки скаржилися на сина?

- Що робив син на кожній новій роботі?

- Знайдіть описи Оха, його оселі та жінки.,3а яких обставин ге­рої познайомились з ним?

- Яку умову найму запропонував Ох батьку? Чи погодився на це батько?

- Який ритуал проводив Ох, щоб зробити з ледачого парубка мо­торного козака?

- Хто навчив батька, як визволити сина від Оха? Чи вдалося це батьку?

- Як син запропонував батьку заробляти гроші? У яких тварин він перекидався?

- Що зробив Ох, щоб повернути собі наймита? Які пригоди че­кали на нього, щоб утримати хлопця при собі?

- Як хлопцю вдалося здобути волю?

- Чи можна стверджувати, що в цій казці Добро перемогло Зло? Обґрунтуйте свою думку.

- Який план казки можна укласти?

3. Міні-характеристика головних героїв твору

Складання інформаційного ґрона. Син – Ох

4. Тренінг «Хто найуважніший?»

Установіть відповідність між роком праці та твариною, на яку перетворював парубка Ох.

1 1-й рік праці А голуб

2 2-й рік праці Б півень

3 3-й рік праці В вовк

Г баран

Ключ: 1 б, 2 г, 3 а

Установіть відповідність між персонажем та тим, на кого він перекидався.

1 Син А щука

Б хорт

В кінь

2 Ох Г циган

Д старичок

Є сокіл

Ключ: 1 б, в, є; 2 а, г, д.

5. Вступне слово вчителя

— Хто такі друзі? Ми часто називаємо друзями тих, хто насправ­ді є лише приятелями, з якими ми робимо щось разом або маємо спільні інтереси. Тобто це ті, з ким ми спілкуємось у школі, гуляємо на вулиці, зустрічаємось у вільний час.

Справжня дружба — це щось ширше та глибше, тому що друг — це не той хлопець або дівчинка, який одразу залишить тебе, якщо ти при­пиниш із ним грати, а той, хто цікавиться твоїми інтересами, думками та захопленнями, сприймає тебе таким, який ти є, навіть якщо ти зміню­єш свої уподобання, наприклад, у музиці або одязі, які були у вас до цьо­го спільними. Справжній друг зупинить тебе, якщо ти щось робиш по­гане, і ніколи не буде пліткувати за спиною, завжди підтримає у скрут­ному становищі і допоможе знайти гідне рішення наявної проблеми.

Друг ніколи ні в чому не відмовить. Якщо тобі потрібна допо­мога — він завжди стане в пригоді та зробить усе, що від нього залежить, щоб допомогти. На справжніх друзів не впливає вік, від­стань або різниця в матеріальному становищі. Друг один раз — друг назавжди. Навіть якщо ви давно не спілкуєтеся, або роз’їхались по різних містах, друг завжди буде радіти зустрічі з вами та ціка­витись вашими справами.

Дуже важко відповідати всім цим критеріям, саме тому в кож­ної людини за все життя є лише один чи два справжніх друга, а всі інші — це приятелі, знайомі, сусіди чи колеги.

Сьогодні на уроці ми розглянемо казку, яка покаже, як важливо мати вірних друзів, відповідати добром на добро та завжди допома­гати тим, хто цього потребує.

6. Читання казки «Летючий корабель»

6.1. Тема: зображення дружби та взаємодопомоги як ключових по­нять у взаєминах між людьми та досягнення успіху однієї людини за допомогою колективних зусиль.

6.2. Ідея: уславлення доброти, дружби, взаємодопомоги, покаран­ня зверхності та пихатості.

6.3. Герої казки: дурень, дід, цар, лакей, Слухало, Скороход, Стрілець, Об’їдайло, Обпивайло, Морозко, царівна.

6.4. Виразне читання казки за ролями (уривки).

6.5. Аналіз казки «Летючий корабель» у формі бесіди за питан­нями.

- Охарактеризуйте життя головного героя. Які стосунки він мав із родичами?

- Чому всі брати вирішили піти до царя?

- Хто допоміг дурневі не померти від голоду в лісі? Що він зро­бив для цього?

- Кого зустрів дурень, подорожуючи на летючому кораблі?

- Як здібності нових друзів допомогли дурневі виконати всі цар­ські завдання?

- Чим завершилась ця неймовірна подорож?

7. Тренінг «Знайди пару»

Об’єднайте випробування з тим, хто його виконав:

Ключ: 1 в, 2 д, 3 г, 4є, 5 е, 6 а, 7 б.

8. Рубрика «Телеграма з казки»

Вгадайте, хто з персонажів казки міг дати таку телеграму:

1. «Шукаю роботящого зятя, який вміє будувати швидкий транс­портний засіб». (Цар) 2. «Влучу білці в око зі ста кілометрів». (Стрі­лець) 3. «Проконсультую з питань будівництва». (Дід) 4. «Чекаю запрошення на званий обід, дуже зголоднів». (Об’їдайло) 5. «Можу влаштувати зиму посеред літа за символічну плату». (Морозко) 6. «Готовий бути посередником між начальством та підлеглими». (Лакей) 7. «Дуже мучить спрага, озерця не пропонувати», (Обпивайло) 8. «Позичу на невизначений час повітряний транспортний засіб з метою подорожі». (Дурень)

9. «Доправлю вчасно будь-які повідом­лення або пакунки». (Скороход)

5. Гра в групах «Мала подорожі»

Учні малюють маршрут, яким подорожував дурень від рідної домівки до царських палатів, зазначаючи місця, де він зустрічав нових знайомих. Кожна зупинка має мати свою назву. Перемагає та команда, чиї назви виявляться найцікавішими.

V. Закріплення навчального матеріалу

Письмова відповідь на запитання

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір за прочитаною казкою на тему «Як праця допомагає людині стати кращою?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Білі руки роботи бояться»?

3. Яке чарівне вміння ви б хотіли мати? Обґрунтуйте свій вибір.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір за прочитаною казкою на тему «Чи треба допомагати стареньким батькам?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Була б охота — знайдеться всяка робота»?

3. Яке чарівне вміння ви би хотіли мати? Обґрунтуйте свій вибір.

Картка № З

1. Напишіть міні-твір за прочитаною казкою на тему «Чи можна хит­рістю змушувати людей працювати, як це робив Ох?» (5-7 речень)

2. Як ви розумієте прислів’я: «Очам страшно, а руки зроблять»?

3. Яке чарівне вміння ви б хотіли мати? Обґрунтуйте свій вибір.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір за прочитаною казкою на тему «Чи можна хитрістю заробляти гроші, як це робив парубок?» (5-7 речень)

2. Як ви розумієте прислів’я: «Бджола мала, а й та працює»?

3. Яке чарівне вміння ви би хотіли мати? Обґрунтуйте свій вибір.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір за прочитаною казкою на тему «Батьки роб­лять все, щоб їхня дитина була найкращою» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Діло майстра величає»?

3. Яке чарівне вміння ви би хотіли мати? Обґрунтуйте свій вибір.

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я був Скороходом» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже»?

3. Чи треба допомагати незнайомцям? Обґрунтуйте свою думку.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я мав летючий корабель» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Річ краще нова, а дружба — стара»?

3. Яке чарівне вміння ви б хотіли мати? Обґрунтуйте свій вибір.

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я був Стрільцем» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Приятелів тьма, а вірного друга нема»?

3. Чи є у вас справжні друзі? Обґрунтуйте свою думку.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Як би я мав друзів з надприродни­ми здібностями» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Що хата має, тим і приймає».

3. Чи можна обирати нового члена родини шляхом випробувань? Обґрунтуйте свою думку.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я мав надприродні здібності» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «В лиху годину пізнаєм вірну лю­дину»?

3. Який персонаж казки вам запам’ятався найбіше? Обґрунтуйте свій вибір.

VI. Підсумки уроку

Учитель. Казка «Летючий корабель» вчить нас того, що немає безвихідних ситуацій, а справжні друзі завжди прийдуть на допомо­гу. Якщо ти допомагаєш друзям — то й вони колись допоможуть тобі. Казка «Ох» вчить нас того, що праця навіть з само­го ледащого парубка може зробити гарного моторного хлопця. Але не треба зловживати своїми вміннями та навичками, бо це може скінчитися погано. Лише ті, хто живе по правді і використовує свої знання та досвід заради добрих справ, отримають гідну винагороду.

VII. Домашнє завдання

Поміркувати про місце дружби та праці в житті людини, взаємодопомоги. Знати зміст казок, вміти аналізувати їхні фантастичні та комічні елементи, скласти план твору (на вибір).

Урок № 9

Література рідного краю. Казки (Б. Грінченко «Сірко»)

Мета: поширити знання учнів про життєвий і творчий шляхБ. Грінченка; проаналізувати твір «Сірко», з’ясовуючи при цьому його ідейно-тематичне спрямування, композицію, зміст; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, ува­гу, спостережливість, уміння робити відповідні висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, подяки до митців Харківщини, їх творчої діяльності; інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

1. Перевірка д/з.

- Переказ епізодів казки «Ох».

- Переказ епізодів казки «Летючий корабель».

- У чому полягає повчальний зміст казок?

2. Бесіда

- Чому, на ваш погляд, Б. Грінченко вважається письменником нашо­го рідного краю?

- Чи ми можемо пишатися тим, що маємо письменників Харківщини? Чому?

- Охарактеризуйте казку як літературний жанр.

- Які бувають казки? (Народні і літературні, соціально-побутові, фан­тастичні, про тварин)

- Назвіть відомі вам казки. Які з них ваші улюблені?

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

Я хочу, щоб казка була правдоподібна, а не схожа на безладний сон, щоб у ній не було ні банальностей, ні дурниць.

А найбільше мені хочеться, щоб під серпанком вимислу проникливий погляд міг упізнати в ній глибоку істину…

Вольтер

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Вступне слово вчителя

Скільки митців слова зростила рідна Харківщина для нашої країни. Їх твори є дійсно шедеврами, вони варті того, щоб ними пишалися, під час читання — відчували насолоду, задоволення, радість. На творах цих літературних чарівників виховується, розвивається, навчається життю наше майбутнє.

Сьогодні ми вирушаємо у казковий світ Б. Грінченка, письменника нашого рідного краю.

Біографія і творчий шлях Б. Грінченка (матеріал для вчителя)

Грінченко Борис Дмитрович (псевдоніми — Василь Чайченко, П. Вартовий, Б. Вільхівський та ін.) народився 9 грудня 1863 року на ху­торі Вільховий Яр, поблизу с. Руські Тишки (тепер Харківського району Харківської області) в сім’ї незаможного поміщика. Навчався в реальній школі в Харкові. У 1879 році був виключений з неї і ув’язнений за по­ширення нелегальної літератури. У 1881 році екстерном склав іспити на народного вчителя. Учителював на Харківщині, Сумщині, Луганщині. Спілкувався з відомою діячкою народної освіти Х. Д. Алчевською. На її запрошення разом із дружиною працював у народних школах Харкова і с. Олексіївки поблизу Луганська.

У 1887 р. переїхав до Чернігова, працював у Чернігівському земстві, займався культурно-освітньою діяльністю. Із 1902 року жив у Києві, був головою Київського товариства «Просвіта», одним із організаторів Укра­їнської радикальної партії (УРП).

Як учений, виявив себе у багатьох галузях науки. Особливо цінними є його збірники етнографічних і фолькльорних матеріалів («Думи коб­зарські» (1897), три томи «Етнографічних матеріалів») та чотиритомний «Словарь української мови» (К., 1907—1909).

Як діяч народної освіти, Грінченко писав підручники, педагогічні розвідки тощо. Автор першої книги для читання в школі українською мовою «Рідне слово».

Помер 6 травня 1910 року в Оспадалетті, Італія, похований у Києві на Байковому кладовищі.

2.Робота над казкою Б. Грінченка «Сірко»

2.1. Виразне читання казки.

2.2. Тема: зображення собаки Сірка, який намагався заробляти собі на життя «легкий хліб» за вовчими законами, але не зміг.

2.3. Ідея: возвеличення чесності, порядності, працьовитості; засудження ледачості, підступності, корисності.

2.4. Основна думка:чесна і сумлінна праця сприяє повноцінному життю; заперечує злочинність, крадіжку; прикрашає людину. «Дурно хліб не можна їсти, Треба заробляти!»

2.5. Жанр: літературна казка про тварин.

2.6. Проблематика твору:

· добро і зло;

· вірність (дружба) і зрада;

· працьовитість і ледачість.

2.7. Композиція.

Експозиція: знайомство з Сірком, його обов’язками у людському гос­подарстві.

Зав’язка: дорікання чоловіка про ледачість Сірка. Собака вирішує покинути господаря і шукати кращого місця. Зустріч Сірка з вовком. Кульмінація: собака за скоєний злочин був побитий.

Розв’язка: повернення Сірка додому; собака незабаром зробився працьовитим.

2.8. Обговорення змісту казки. Бесіда за питаннями:

· Назвіть обов’язки Сірка у чоловіка. (Од вовків глядіть худобу, Звіра одганяти, А удень, як наїсися, То лягай і спати)

· Чи можна виправити ледачу поведінку собаки? Чому?

· Як ми можемо охарактеризувати чоловіка-господаря собаки? (Пра­цьовитий, добрий, чемний, вміє прощати зло)

· Чому собака називає вовка братом?

· Чим пояснити «радість» вовка щодо «дружби» з Сірком?

· У чому виявляється хитрість і підступність вовка?

· Що відчув собака, коли зрозумів зраду вовка? А вас, шановні шко­лярі, хто-небудь зраджував? Як на це ви реагували?

· Як зрозуміти таке дорікання людей Сіркові: «Коли ти собака, — ка­жуть, — так не лазь з вовками!»?

· Чи потрібна була така «наука» Сіркові, щоб знову стати працьови­тим, порядним? Власні думки прокоментуйте.

· Чи співчуваєте ви Сіркові, якого було сильно побито? Відповідь вмо­тивуйте.

· Що перемогло, на вашу думку, у казці: зло (ледачість) чи добро (пра­цьовитість)?

· Яким ви уявили собі Сірка після читання казки?(Кудлатий, лінивий, а потім працьовитий). Зробіть усний малюнок.

2.9. Дискусійне питання.

— Згадайте українську легенду «Чому пес живе біля людини?» Що єднає цей твір з казкою «Сірко» Б. Грінченка.

2.10. Завдання-гра: дібрати якомога більше слів для характеристики Сір­ка, вовка.

Наприклад: Сірко — ледачий, необачний, наївний. Вовк — хитрий, підступний, улесливий, жорстокий, брехливий, злий…

2.11. Цитатний план твору.

- Був колись Сірко Собака, Жив у чоловіка.

- Та Сірко наш був лінивий, Спав і день, і нічку.

- Чоловік Сіркові каже: «Дурно хліб не можна їсти, Треба заробляти»

- На хазяїна розсердивсь Наш сірко кудлатий І біжить до лісу.

- «А здоров, мил вовче-брате!» Будем ми з тобою жити.

- До комори вдвох полізли: «Тут нам здобич буде».

- А Сірко .вовкові викидає Вже вівцю ситеньку.

- Вовк вівцю схопив та драла

- «Одурив мене вовцюга.» (Сірко)

- Плиг ізнов тоді в кошару, А в кошарі люди.

- І Сіркові упійматись Зараз довелося.

- А Сірко кричить: «Не вовк я.»

- Та дарма! По спині в нього Вже гуля ломака!

- Мабуть би, і вбили.

- Та Сірко побачив дірку —

- Плиг туди щосили.

- То нікуди вже не бігав Він ніколи з дому…

- Береже комору й стайню Звіра одганяє.

V. Закріплення навчального матеріалу

1.Розв’язання тестових завдань (Б. Грінченко «Сірко»)

1.У кого жив Собака Сірко? а) Пана; б) старця; в) чоловіка.

2.В який час доби у Сірка було найбільше роботи? а) Вночі; б) вранці; в) вдень.

3.До обов’язків Сірка належало:

а) гавкати на кожного, хто підійде до нього;

б) стерегти худобу від вовків; в) полювати на зайців.

4.Яка риса характеру найбільш притаманна Сіркові?

а) Ледачість; б) відповідальність; в) жорстокість.

5.Хто завдав шкоди господарю, коли Сірко спав? а) Злодій вовк; б) сусіди; в) горобці.

За що Сірко образився на господаря?

а) Забороняв спати псові; б) не давав вчасно їжі; в) перестав виводити на прогулянку.

6.Що вирішив шукати Сірко, покинувши господаря?

а) Теплу оселю; б) кращий світ; в) смачну їжу.

7.Вибігаючи з двору, собака вирушає до: а) сусідської худоби; б) сміттєзбірника; в) лісу.

8.Через що собака і вовк побраталися, коли Сірко втік із дому?

а) Собака, як і вовк, став вільним; б) мали схожість у своїй подобі;

в) удвох займалися хибною справою — полювали на людську худобу.

10.Куди полізли Сірко з вовком поночі? а) До курника; б) кошари; в) комори.

11.Яку «подяку» отримав Сірко від людей, скоївши нічний злочин?

а) Пригостили смачною їжею; б) побили; в) втопили у річці.

12.Де знайшов притулок Сірко після «вдалого полювання»?

а) У вовчій норі; б) на узбережжі ставка; в) в соломі рідного двору.

2.Робота за картками Картка № 1

1.Чи можна вважати, що в образі тварин (собака, вовк) Б. Грінченко на­магався показати людей? Власну думку обґрунтуйте.

2.Доведіть, що «Сірко» Б. Грінченка — літературна казка, враховуючи особливості цього жанру.

3.За що люди дорікали Сірку? а) Лаяв поночі; б) лазив з вовками; в) кидався на дітей.

Картка № 2

1.Яке значення має праця в житті людини? Як Б. Грінченко у творі «Сір­ко» засуджує ледачість і возвеличує працьовитість?

2.Чи можна зрозуміти поведінку Сірка, який завдав шкоди людям, а по­тім намагається виправдати свої хибні вчинки? Доведіть це, посила­ючись на текст твору.

3.Через що собака став працьовитим? а) Не любив ледачих; б) намагався виправдатися за заподіяну шкоду; в) дуже захотілося їсти.

Картка № 3

1.Як через образ вовка Б. Грінченко викриває хитрість, підступність, улесливість? Вмотивуйте власну думку, наводячи приклади з тексту твору.

2.Прослідкуйте ставлення самого автора до своїх героїв. Що саме цією казкою хотів донести Б. Грінченко?

3.Яка домашня тварина не згадується у творі Б. Грінченка «Сірко»? а) Кішка; б) теличка; в) ягня; г) гуска.

VI. Підсумки уроку VII. Домашнє завдання Підготуватися до к/р.

Поміркувати про місце дружби та праці в житті людини, взаємодопомоги. Знати зміст казок, вміти аналізувати їхні фантастичні та комічні елементи, скласти план твору (на вибір).

Система практичних завдань з теми "Світ фантазії, мудрості"

Самостійна робота №1

Світ фантазії, мудрості.
Міфи і легенди, перекази українців

Варіант 1

Завдання 1-3 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише один правильний. Оберіть правильний варіант та позначте його.

1. Що означає слово фольклор у перекладі з англійської
мови? (1 бал)

А народні книги, перекази

Б народна мудрість, народні знання

В народні казки, легенди

Г міфи давніх народів

2. Зірки на небі (за легендою «Про зоряний віз») символізують
(1 бал)

А річки та озера, з яких люди брали воду

Б колодязі, у яких повисихала вода

В душі тих людей, що дівчина їм давала пити

Г сузір’я на карті зоряного неба

3. Кому належать ці слова (за твором «Берегиня»): «Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як нитку сукати, полотно ткати, як його вибілювати та вишивати»? (1 бал)

А Сварогові В Чорнобогу

Б Білобогу Г Берегині

У завданні 4 необхідно встановити відповідність інформації. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть рядок, позначений буквою. Впишіть відповіді в таблицю.

4. Установіть відповідність між творами та персонажами й місцем події. (4 бали)

1 «Неопалима купина » А Сварог,Чорнобог; річка

2 «Про зоряний Віз» Рось, Вирій, Біла хата

3 «Берегиня » Б два королі, посланець;

4 «Чому пес живе місто Дорогобуж

коло людини?» В дівчина, яка всім давала

води із свого глечика;

де саме невідомо

Г господар, вітер; сама хата

Д вовк, ведмідь, лев,

людина, ліс

Завдання 5 потребує короткої відповіді.

5. Дайте визначення поняття. (1 бал)

Міф – це…

Завдання 6 потребує розгорнутої відповіді.

6. Які кольори переважають у легенді «Берегиня»? Що вони символізують? (4 бали)

(4 бали)

Самостійна робота №1

Світ фантазії, мудрості.

Міфи і легенди, перекази українців

Варіант 2

Завдання 1-3 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише один правильний. Оберіть правильний варіант та позначте його.

1. Що означає вираз «неопалима купина»? (1 бал)

А прекрасне, величне

Б недосяжне, далеке

В найцінніше, вічне

Г гарне, незвичайне

2. Яким пес хотів бачити свого друга - товариша (за легендою «Чому пес коло людини?») (1 бал)

А найхитрішим з усіх

Б найстрашнішим з усіх

В найрозумнішим з усіх

Г найсильнішим з усіх

3. На переговори до Яреми Вишневецького (за переказом «Ой Морозе-Морозенку») їде (1 бал)

А Богдан Хмельницький

Б Нестор Морозенко

В Карпо Дніпровський

Г Князь Володимир

У завданні 4 необхідно встановити відповідність інформації. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть рядок, позначений буквою. Впишіть відповіді в таблицю.

4. Установіть відповідність між героєм та його дією. (4 бали)

1 Карпо Дніпровський А із власної волі зрікся

2 Запорожці католицької віри, став

3 Морозенко полковником за битви звитяжні

4 Силун Б переміг Силуна-велетня, на

його честь названі гори

В випробовували хлопців із

Гетьманщини на витривалість

Г пригощав людей хлібом

Д добре розумівся на ґаздівстві,

мав безліч усякої худоби

Завдання 5 потребує короткої відповіді.

5. Дайте визначення поняття. (1 бал)

Переказ – це…

Завдання 6 потребує розгорнутої відповіді.

6. Що прославляє народ у переказі «Білгородський кисіль»? Чому переказ названо саме так? Поясніть. (4 бали)

Самостійна робота №2

Варіант 1

1. Визначте, з чого починається словесне мистецтво. (1 бал)

А з фольклору

Б з настінного печерного живопису

В з художніх книжок

2. Продовжте речення. (1 бал)

Переказ – це…

3. Назвіть жанр твору «Як виникли Карпати».
(1 бал)

4. Дайте відповідь на питання «Чому в морі є перли і мушлі?»
(1 бал)

5. Поясніть на прикладі поняття «образне слово».
(2 бали)

6. Визначте, що прославляє народ у переказі «Білгородський кисіль?» (2 бали)

7. Напишіть твір-мініатюру «Мій улюблений міф або легенда».
(4 бали)

Самостійна робота №2

Світ фантазії, мудрості.

Міфи і легенди, перекази українців

Варіант 2

1. Визначте, які книжки були першими: (1 бал)

А літописи

Б підручники

В пригодницькі романи

2. Продовжте речення. (1 бал)

Легенда – це …

3. Дайте відповідь на питання «Чому пес живе коло
людини?» (1 бал)

4. Назвіть жанр твору «Прийом у запорожців».
(1 бал)

5. Поясніть, чим міф відрізняється від легенди.
(2 бала)

6. Визначте, які риси характеру козаків прославляються у творі «Ой Морозе-Морозенку»
(2 бала)

7. Напишіть твір-мініатюру «Мій улюблений переказ або легенда». (4 бала)

Літературний диктант №1

Народні казки

Варіант 1

Завдання мають по три варіанти відповідей, серед яких лише один правильний. Оберіть правильний варіант та позначте його.

1. Дядько з небожем у казці «Про правду і кривду» посперечалися за

А землю

Б худобу

В пару коней

2. Із проханням дати напитися води небіж звернувся до

А бабусі

Б молодої дівчини

В пана

3. З якою метою небіж із казки «Про правду і кривду» гатив греблю, наділяв водою, лікував?

А щоб отримати нагороду

Б щоб довести дядькові свою правоту

В щоб жити правдою

4. Слово гребінка з казки «Мудра дівчина» - це

А високий дерев’яний стояк із зубцями, що на них насаджується пряжа за ручного прядіння

Б дерев’яна пластина із зубцями для розчісування пряжі

В ґанок

5. Сто ліктів полотна, на вимогу пана, Маруся повинна була виткати зі стеблинки

А проса

Б ячменю

В льону

6. Марусі не була властива така риса характеру, як

А винахідливість

Б зарозумілість

В мудрість

7. Чим був винагороджений хлопець із казки «Ох» за роботу в лісового царя?

А великими грошима

Б одруженням із царівною

В власним маєтком

8. У казці «Ох» батько віддавав сина почергово на навчання до

А кравця, шевця, коваля, Оха

Б Оха, кравця, шевця, коваля

В коваля, Оха, кравця, шевця

9. Казка «Ох» закінчується такою фразою:

А «І стали вони жить-поживать, добра наживать»

Б «Ось вам казка, а мені бубликів в’язка»

В «І я там був, мед-вино пив, хоч у роті не було, а по бороді текло – тим вона в мене й побіліла!»

10. Що велів цар із казки «Летючий корабель» роздобути дурникові ?

А живущої і цілющої води

Б шкапові чоботи

В шапку-неведимку

11. Що робить дурень у казці «Летючий корабель»?

А з’їдає за обідом шість пар волів жарених

Б будує летючий корабель та летить до царя

В випиває сорок кухлів води

12. Що наказав цар дурневі з казки «Летючий корабель» зробити перед весіллям?

А насадити квітів

Б сходити в лазню

В побудувати палац

Літературний диктант №1

Народні казки

Варіант 2

Завдання мають по три варіанти відповідей, серед яких лише один правильний. Оберіть правильний варіант та позначте його.

1. Бідний брат у казці «Про правду і кривду» був упевнений, що жити краще

А правдою

Б по закону

В кривдою

2. У винагороду за вилікувану дочку король із казки «Про правду і кривду» пообіцяв чоловікові

А нагородити грішми і усяким добром

Б дати сто карбованців і пару коней

В нагородити так, що не буде багатшого від нього, ще й дочку за нього віддати

3. Як дядько відреагував на подарунки небожа?

А дуже зрадів

Б повірив, що правдою краще жити

В його стала мучити заздрість

4. Що багач назвав прудкішим над усе у світі (казка «Мудра дівчина»)?

А думку

Б хортів пана

В промінь сонця

5. Як пан у казці «Мудра дівчина» розв’язав питання братів?

А не схотів ув’язуватися в родинні сварки

Б вирішив справу на користь багатого брата

В загадав три загадки

6. У якому зі значень ужито в казці «Мудра дівчина» слово «рундук»?

А ґанок

Б скриня

В прилавок для роздрібної торгівлі

7. Батьки з казки «Ох» віддавали свого сина вчитися на всіх майстрів, ОКРІМ

А кравця

Б шевця

В стельмаха

8. Батько з казки «Ох» повинен був упізнати свого сина в усіх наведених образах, ОКРІМ

А голуба

Б хорта

В яструба

9. У казці «Ох» батьки бідкалися через те, що їх сине був

А потворним

Б лінивим

В хворим

10. Чим допомагає Слухало дурневі в казці «Летючий корабель»?

А перетворив в’язку дров на полк військ

Б припадав до землі вухом, чув усе, що говорить цар, і переказував

В подарував летючий корабель

11. Чому цар не погодився віддати дочку заміж за дурника в казці «Летючий корабель»?

А у дурника була свиточка - латка на латці

Б у дурника було багато друзів

В дурник не вмів писати листи

12. Що привабило в дурникові царівну

А зраділа, який у неї буде гарний чоловік

Б зраділа, який у неї буде розумний чоловік

В зраділа, що її чоловік матиме багато друзів

Контрольна робота. «Історичне минуле нашого народу»

І варіант

1. Ким було зруйновано Київ до початку правління Ярослава («Ярослав Мудрий»)?

А Святополком;Б Володимиром;В Ярополком; Г Ігорем.

2. Хто вирушив у похід на греків? а) Князь Олег; б) Ярослав Мудрий;в) Микита Кожум’яка.

3. 955 року Ольга попливла: а) у грецьку землю; в) у Західну Україну. б) до Риму;

4.Установіть відповідність між уривком із твору та його назвою.

1 «...І небавом знову люди / Багатіти почали, /І Дніпром човни чужинців / Знову в Київ поплили. /Греки, нім­ці, італійці; /Чехи, угри — всі ішли, / Купували, продавали /І у Києві жили...»

2 «...Коли ж він прийшов у Київ, то зве­лів повалити ідолів — одних порубати, а інших спалити. Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста і волочити його з гори крутим Боричевим узвозом до річки Почайни...»

3 «...І назвав він церкву во ім’я Богоро­диці, та в народі прикладалася до неї інша назва — Десятинна, він десятої частини його багатств...»

А «Володимир вибирає віру» Б «Княжа Ук­раїна» В «Ярослав Муд­рий»

Г «Микита Кожум’яка» Д «Повість мину­лих літ»

Достатній рівень (за питання — 0-2 бали) Виконайте одне із запропонованих завдань:

1. Охарактеризуйте наступних персонажів твору «Ярослав Му­дрий»: Ярослав, Святополк.

2. Що таке «літопис»? Наведіть приклади літописних творів та їх­ніх авторів.

Високий рівень (за питання — 0-4 бали) Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1) «У чому полягала мудрість Ярослава?» (За мотивами твору «Ярослав Мудрий»)

2) «Мій улюблений персонаж «Повісті минулих літ»;

II варіант

1. На якому місці, згідно з твором, було збудовано Переяслав («Ми­кита Кожум’яка»)?

А Де Володимир розгромив печенігів; Б де хрестили Київську Русь;

В посередині головного торгівельного шляху; Г де Микита поборов бійця-печеніга.

5. Де звелів Володимир будувати церкви? а) Де колись стояли дерев’яні кумири;

б) у містах і селах; в) заборонив побудову храмів.

2. Олег княжив: а) у Львові; б) у Києві; в) у Новгороді.

4.Установіть відповідність між уривком із твору та його назвою.

1 «...Печеніги знов з’явились /І погрожу­ють мечем. /Наші ждуть. Але боїться / Печенізький хан іти, /Йому хочеться без бою / Перемоги досягти...»

2 «...А він і далі жив за язичницькими звичаями, та коли хто хотів хреститися, не забороняв, а тільки насміхався над тим. Ольга ж любила свого сина, Моли­лася за нього і за людей, наставляла його на розум до повних його літ і змужнілос­ті...»

3 «Заспіваю вам не пісню / про стару ста­ровину, /Розкажу я вам не казку, / А бу­вальщину одну./ Розкажу вам про мину­ле, / Що вже мохом поросло, / Що, на­щадками забуте, / За водою поплило...»

А «Володимир вибирає віру» Б «Княжа Ук­раїна» В «Ярослав Му­дрий»

Г «Микита Кожум’яка» Д «Повість мину­лих літ»

Достатній рівень (за питання — 0-2 бали) Виконайте одне із запропонованих завдань:

1. Охарактеризуйте таких персонажів твору «Повість минулих літ»: княгиня Ольга, князь Олег.

2. Що таке «драматичний твір»? Яку будову він має? Наведіть при­клади.

Високий рівень (за питання — 0-4 бали) Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1) «Сила народу — в його героях» (За мотивами твору «Микита Кожум’яка»);

2) «Як будували Київ» (За мотивами літопису «Повість минулих літ»);

III варіант

1. Хто з пантеону богів слов’янської міфології не є персонажем твору «Княжа Україна»?

А Стрибог;Б Чорнобог; В Волос; Г Перун.

2. Кому наснився «Дивний сон... Якісь палати, Лицар в зброї на коні...»

а) Княгині Ользі; б) Ярославу Мудрому; в) Катерині II.

3. Місто Київ названо на честь одного з братів: а) Кия; б) Хорива; в) Щека.

4.Установіть відповідність між уривком із твору та його назвою.

1 «...В час бенкету на бандурах, /Гуслях, різних сопілках / Грали весело музики; /Вина пінились в чарках. /Співаки пісні співали, /Скоморохи, штукарі, /Розважаючи чужинців, /Метушились у дворі...»

2 «...Пишно квітла Україна, / Повна всякого добра./ Як в раю, жили поляни/ Понад хвилями Дніпра/ Все своє воли любили, /Шунавали і чуже,/Хай, мовляв, Перун і Волос / Всіх від лиха стереже...»

3 «...Після смерті братів рід їхній став кня­зювати у полян, а в древлян було своє княжіння, а в дреговичів своє, а в словен у Новгороді своє...»

А «Володимир вибирає віру» Б «Княжа Україна» В «Повість минулих літ»

Г «Микита Кожум’яка» Д «Ярослав Мудрий»

Достатній рівень (за питання — 0-2 бали) Виконайте одне із запропонованих завдань:

1. Охарактеризуйте таких персонажів твору «Микита Кожу­м’яка» — Микита, князь Володимир.

2. Обґрунтуйте, яким був вклад Ярославу в розвиток Києва (За мо­тивами твору «Ярослав Мудрий»).

Високий рівень (за питання — 0-4 бали) Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1) «Повість минулих літ» — скарбниця знань про Київську Русь» (За мотивами літопису «Повість минулих літ»);

2) «Хоробрість — як національна риса характеру» (За мотивами твору «Микита Кожум’яка»).

Цикл уроків за творчістю Є. Гуцала

Урок № 48 Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. Порушення теми вічного протистояння добра і зла в оповіданні «Лось».

Мета:ознайомитиучнівізфактамибіографіїавтора;визначити міру порушення теми добра і зла у творі, опрацюватиідейно-художнійзміст програмного твору, визначити його тему й ідею, охарактеризува­ти головних персонажів; розвиватитворчууяву, логічнемислення, вмінняви­словлювати власну думку; виховуватиспівчуттятамилосердядоінших, невідступністьвідгуманнихпереконань.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1.Аналіз к.р.

2.Бесіда

-Чи любите ви тварин? Чи доводилось вам їх коли-небудь рятувати?

-Пригадайтезвивченогоматеріалутвори, уякихлюдинадопо­магаєтварині.

-Як, навашудумку, порушеновоповіданнітему боротьби до­бра і зла?

ІІ.Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчання

III.Опрацювання навчального матеріалу

1. Розповідь про письменника (матеріал для вчителя)

Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 р. в с. Старому Животові Вінницької області в родині сільських учителів. У дитинствізахоплювався читанням, бо йому цікаво було довідуватись про жит­тя, якого він не знав і яке відкривав уперше. У ту пору йому іноді здавалось, що твір значно цікавіший від життя. Бо довколишнє бут­тя — звичне, знайоме, щоденне, близьке, в той час як книжка — це дійсність незнана, нова, незнайома, екзотична, з безліччю пригод. Любов до читання згодом переросла в захоплення віршуванням. Коли Євген учився в шостому класі, один із перших його віршованих творів під назвою «Червоний прапор» вмістила шкільна стінгазета, чим пишався хлопець. Про своє дитинство письменник розповідав у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «У гаї сонце зацвіло». Повісті з життя сільських учителів були високо оцінені критикою, здобули широке читацьке визнання. Ці сповнені просвітленого ліризму, зажури й надії твори, здається, були написані для того, щоб відновити надломлену віру народу в незнищенність моральних цінностей, переконати, що за­вжди, за будь-яких обставин люди мають лишатися людьми.

1959 р. майбутній письменник закінчив Ніжинський педаго­гічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому певний час працював у редакціях газет, видавництві «Радянський письменник», а згодом повністю присвятив себе письменницькій діяльності. Активно друкуватися почав 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка його оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критика й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходили нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зелено­го» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші. Твори Є. Гуцала об’єднує любов до простої людини, любов до життя в усій його не завжди видимій складності, прагнення зрозуміти й облагородити чесну людину, а нечесну, морально

ницу — викрити перед людьми.

Значну частину творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Державної премії України імені Т. Г. Шевчен­ка. Дитяча проза Є. Гуцала прикметна особливим, тільки йому властивим поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну «країну дитинства» письменник осмислює в різних жанрово-стильових формах, щоразу — в новому баченні, про що свід­чать цикл «Оповідання з Тернівки» (1982) і книжка «Княжа гора» (1985).

1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Пись­мо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989).

Євген Гуцало був ще й дослідником. Перебуваючи на засланні, він досліджував історію, культуру російського народу. Свої думки й спостереження він виклав у публіцистичній праці «Ментальність ясиру». Книга побачила світ після смерті автора.

4 липня 1995 року на 58 році життя не стало українського письменника-сподвижника Євгена Гуцала.

2. Робота над оповіданням «Лось»

2.1.Додатковий матеріал щодо змісту твору.

Лось — ссавець, найбільший представник родини Оленевих. До­вжина тіла самця може бути близько 3 м, маса 360-600 кг, самиці дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняєть­ся від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м’ясистою верхньою губою. Під горлом — м’який шкірястий виріст. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі. У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою; їхній розмах досягає 180 см, а маса — 20-30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді-грудні і ходить без них до квітня-травня.

2.2. Тема: зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу тварин.

2.3. Ідея: уславлення мужності, хоробрості, співчуття, бажання допомогати іншим та охороняти дику природу; обурення жорстокіс­тю та користолюбством.

2.4. Сюжетна лінія.

В оповіданні «Лось» зображено історію про те, як двоє хлопчи­ків, не вагаючись, прийшли на допомогу лосеві, що тонув у річці. Хлопцям вдалося врятувати нового друга, але біда прийшла з іншо­го боку — врятовану тварину підстрелив їх рідний дядько Шпичак. Мисливець злякався, що племінники повідомлять у заповідник про його браконьєрство, тому навіть пропонував їм хабар за мовчання — м’ясо й роги, але діти не стали з ним про це розмовляти. Оповідання завершується тим, що розгублений Шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хочеться, щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквап­но побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетну­ла куля». Але лось так і не ворухнувся.

2.5. Виразне читання оповідання.

2.6. Аналіз оповідання «Лось» у формі бесіди за питаннями.

- Кого можна вважати головним персонажем твору? Обґрунтуйтесвою думку.

- Які почуття викликало у вас оповідання «Лось»? Чому?

-Заяких обставин лось потрапив у халепу? Хто прийшов йому на допомогу?

-Якавторописуєповедінкулосявополонці?

-Знайдіть у тексті описи братів і дядька Шпичака. Як автор ста­виться до цих персонажів?

-ЧимпереймавсяШпичакнадтіломвбитоїнимтварини? Зчим були пов’язані його хвилювання? -Чим зумовлені ці пережи­вання? Чи шкодував він про свій вчинок?

-Чомудітинесперечалисяздядьком, нічогоневідповілинайогообіцянкиподілитисязнимиздобиччю? Якбививчинилинаїх­ньомумісці?

3. Характеристика дійових осіб твору

Дійовими особами твору є: Лось (головний персонаж); брати-підберезовики, дядько Шпичак (другорядні персонажі).

3.1.Характеристика головних персонажів: Лось.

3.1.1.Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

□ «Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя»;

□«Лосьбувстарийібувалийсамець»;

□«Неквапнопопрямувавдотієїполяни, наякійлюбивнайчасті­шебувати... вній, прилігши, лось міг сховатися до половини»;

□«Лосьопустивголову, принюхуючисьдоополонки, далі, зви­тягнутоюшиєю, ступивщетрохи, ось-осьмаючиторкнутисягубамидоосклілогоблакитногошумовиння, ніздрізатремтіливпередчуттіхолодноїводи»;

□«...лосьвжахано відчув, що дедалі глибше занурюється в льо­дяну кашу»;

□ «Ревнув, кличучи на допомогу, і його очі все густіше набрякали кров’янистим смутком, аж горіли червоним розпачем»;

□«...Намагавсяповодитисяобачно... силипоступовопокидалийого; вінповодився смирно»;

□«...лосьвиявивсядужийіжиттєлюбний...»;

□«Вінпробуватимебезперервно, доти, докидихатиме»;

□«Лосьужезовсімзнесиливсяібайдужеспостерігав, якнабли­жаютьсядіти. Усенижчеосідавуводу, ірогипохилитувалисьнадкрижаниммісивом, як незвичайний кущик. Під цим кущи­ком червоний розпач трохи вгомонився, але був тепер такий без­межний, що очі для нього були замалі, і той розпач струменів із них увсібіч»;

□«Лосьнебоявсялюдей».

Лось зображується автором як тварина, яка звикла до умов за­повідника та почувається там так само, як і в тайзі. Він не боїться людей, тому що часто бачив, як вони працюють, та, окрім цього, якось мисливці врятували його від вовків. Тому коли хлопці кину­лись його рятувати, він поводився сумирно, не відчуваючи небез­пеку з їхнього боку. Але, як виявилось трохи згодом, не всі люди приязно ставились до нього. Деякі, на кшталт дядька Шпичака, дивились на нього лише як на здобич на джерело прибутку. Саме це і погубило Лося, який тільки-но почав довіряти людям та вірити в їхні добрі наміри.

3.1.2.Аналіз образу Лося у вигляді бесіди за питаннями,

-Чи можна стверджувати, що життя в заповіднику змінило сут­ність Лося і нашкодило його природним інстинктам?

-Яквивважаєте, чи зумів би Лось врятуватись без сторонньої до­помоги? Чи був би у нього, в цьому випадку, шанс не потрапити до рук Шпичака?

- ЩоробивЛосьдлявласногопорятунку? Чибулавньомужагадожиття?

-ЧипідвелаЛосявіравлюдей?

-Яквивважаєте, щоперемогло в оповіданні — добро чи зло? Обґрунтуйте свою відповідь.

4. Діалогоманія

Укладіть діалоги за темами: т Вдячність Лося дітям;

- ВибаченняШпичакапередЛосем;

- Бесідаміжбратамипісляпорятунку.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Що нагадували роги лося?

А Стару корягу; Бнизькорослий кущ;В молоде деревце; Грозваленийпень.

2. У який час доби відбувається дія твору?

А Увечері; Бопівдні;В на заході сонця; Гу досвітніхсутінках.

3. Звідки лось потрапив до заповідника?

АІз тайги;Б він народився в неволі;В його привезли з іншого заповідника;

Г його подарували заповіднику, коли він був ще маленький.

4. Чого злякався лось?

А Пострілів рушниці;Б людських голосів;

Втріщання старої гілляки;Г звуків інших тварин.

5. Хто, на думку автора, жив на річці?

А Мисливці; Бжаби;

В хлопці; Гдух примерзлого болота.

6. Навіщо лось попрямував до поляни?

А Щоб поласувати смачною травою;Бщоб помилуватися сходом сонця;

В щоб зустрітися з друзями;Г щоб сховатися від мисливців.

7. Що знаходилось на іншому березі річки?

АСело; Б інший лось;В мисливець; Г хлопчик.

8. Яка халепа трапилась на ополонці?

А Лось не міг напитися води, бо ополонка замерзла;

Б на річці були рибалки, які сполохали лося; В лося підстрелив мисливець;

Глось провалився під кригу.

9. Що згадав лось про події минулої осені?

А Мисливці поранили його, але він утік;Б на нього було відкрито полювання;

Вмисливці врятували його від зграї вовків;Г в нього з’явились нові роги.

10. Хто прийшов на допомогу лосеві?

А Мисливці; Бмаленькі хлопчики;В ніхто; Г інший лось.

11. Що зробив дядько Шпичак?

А Допоміг хлопцям врятувати лося;Б покликав селян на допомогу;

В розгубився та стояв як вкопаний;Гпідстрелив лося.

12. Чим завершилась ця історія?

АЛось помер;Б хлопці вилікували лося;

В мисливець пожалів лося; Г лосю допомогли робітники заповідника.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Лось — справжній хазяїн заповід­ника» (5-7 речень)

2.Як ви розумієте прислів’я: «Один у полі не воїн»?

3. Поміркуйте, який фінал мало б де оповідання, якби Шпичак передумав стріляти.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Чому брати врятували Лося?» (5-7 речень)

2. Як ви розумієте прислів’я: «Біда, коли один в бороні, а десять в стороні»?

3 Поміркуйте, який фінал мало б це оповідання, якби Лось ви­брався з ополонки самотужки.

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Навіщо Шпичак полював на Лося?» (5-7 речень)

2. Як ви розумієте прислів’я: «В гурті і комар сила»?

3. Поміркуйте, який фінал мало б це оповідання, якби ані дітей, ані Шпичака не було в той час у лісі.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Якого покарання заслуговує Шпи­чак?» (5-7 речень)

2.Як ви розумієте прислів’я: «Відігрів змію за пазухою»?

3. Поміркуйте, який фінал мало б це оповідання, якби Шпичак допоміг дітям врятувати Лося.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Мій улюблений персонаж повісті “Лось”» (5-7 речень)

2.Як ви розумієте прислів’я: «Нікому не вір, то й ніхто не зрадить»?

3. Поміркуйте, який фінал мало б це оповідання, якби замість Лося в ополонку потрапив вовк.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. В оповіданні «Лось» Є. Гуцало пропонує читачам самим замислитись над тим, що буде далі. Поміркувавши, можна припустити, що брати все ж таки повідомлять у заповідник, бо зрозуміли, що Шпичак не шкодує про вчинене, а значить, якщо його не покарати, буде продовжувати полювати на заповідних тва­рин. На відміну від хлопців, Шпичак (у кінці оповідання) хотів би

побачити лося живим тільки тому, що боїться покарання, а не тому, що зрозумів жахливість скоєного злочину. У цьому невеличкому творі Є. Гуцало зумів поставити низку дуже важливих проблем: те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги. Навпаки, люди мають усвідомити, що їхнє завдання — оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним.

VI.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати оповідання «Лось», звертаючи увагу на характеристики образів братів та Шпичака, описи природи.

Урок №49

Є. Гуцало. «Лось». Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань. Характеристика образів. Великий світ природи, місце в ньому людини.

Мета: продовжуватианалізпрограмноготвору, охарактеризува­тидругоряднихперсонажів; розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння ви­разного читання; виховувати шанобливе ставлення до світу тварин.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

-Прощойдемовавоповіданні«Лось»?

-Які епізоди твору вам найбільше запам’ятались?

2.Бесіда

-Хто є персонажами оповідання? Як ви можете їх охарактери­зувати?

-Якемісце, навашпогляд, посідаєутворіприрода? Обґрунтуйтесвоюдумку.

ІІ.Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчання

III.Опрацювання навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

—Людина має безліч чеснот: доброту, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити та багато інших. Усі вони засновані на любові людини до людини та людини до природи. І є ще така щи­росердечна якість, як милосердя. Для того щоб бути милосердним, потрібно вміти прощати та бути щирим гуманістом. Тому що спо­конвічно милосердя було проявом великодушності до переможено­го. Герої оповідання «Лось» яскаводемонструють нам. Де, але — по- різному: брати мають усі ці чесноти, незважаючи на юний вік та від­сутність життєвого досвіду, а Шпичак — зовсім позбавлений цих якостей.

У творі зображено дивовижний світ заповідної природи, ще не зіпсованої людиною. Саме тому Лось почувається тут, як удома. У заповідниках люди зустрічаються рідко — це здебільшого ту­ристи, які хочуть помилуватися красою природи або мислівці, які нелегально полюють на тварин. І якщо перші не становлянь ніякої загрози, то другі, часом, стають справжніми ворогами дикої при­роди. Кого з них зображує у творі Є. Гуцало?

2. Характеристика дійових осіб твору

2.1. Характеристика другорядних персонажів: брати-підберезовики.

2.1.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

□ «Обидваплечисті, обидвазширокими, лагіднимилицями, ісхо­жіодиннаодноготак, якмаленькийгриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»;

□ «Вониохопилизоромріку, іїхнілицящебільшепом’якшалиоднавколишньогопростору...»;

□ «Алестаршийбратбуврозсудливийтавідважний, ісокиравйогорукахнезакуняла. Узявсярубатилід, прокладаючихіддоберега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим до­помогти, тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стег­нах та по боках»;

□ «Озиралися, намагаючисьпобачитимисливця, протенезапри­мітилиі, набравшивгрудигіркогоповітря, чимдухупогналитуди, де лежав лось»;

□ «Меншийпідберезникодвернувся, приховуючисльози. Стар­шийбратузявйогозарукуй, некажучибільшеніслова, повівдосаней».

□ «Дітинічогонесказали—вониніякнемогливідірватиочейодлося, якийніразуйнеповорухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками».

Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захис­тити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсне­ним. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що люди­на — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог.

2.1.2. Аналіз образу хлопців у вигляді бесіди за питаннями:

-Яквивважаєте, чиврятувалибхлопціхижутварину, напри­клад—вовка? Обґрунтуйтесвоюдумку.

-Які мотиви для порятунку Лося вони мали?

-Навашудумку, які риси характеру притаманні братам?

- Що відчували хлопці, зрозумівши, що лось помер?

-Чомувонинепогодилисьдомовитисьіздядьком?

-Поміркуйте, чизроблятьхлопціщосьдляпокаранняШпичака. Чомувитаквважаєте? Якбививчинилинаїхньомумісці?

2.2. Характеристика другорядних персонажів: дядько Шпичак.

2.2.1.Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

□ «Вонийнепомітили, якпідійшовдонихріднийдядькоШпи­чак. Кругленький, якпідпалок, зпідпалкуватим, добревипе­ченимобличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких тонув мало не по пояс, дядько зупинився поряд із дітьми»;

□ «Мабуть, такожбувздивований, щооцеймогутнійзвірлежитьназемлі. Дядькотримавуруцірушницю, алезтакимвигля­дом, нібизбиравсявідкогось захищатись. На губах у нього запеклась біла смага,— мабуть, од якогось раптового, скороминущого переживання»;

□ «Шпичак, обійшовнавколовбитогозвірайносакомткнувміжроги»;

□ «Анузамовчітьмені,—щедужчерозгнівавсядядько,—бодіс­танеться вам од мене й од батька вашого! Будете розумні, то ма­тимете й собі м’яса, не скривджу»;

□ «...требадуматипроте, щобякосьйогозаховати, замівшисліди, бодітитакиподалисявзаповідник, щобзаявитиохороні,—вцьомунесумнівався»;

□ «Тепердививсяна звіра й хотів вірити, що лось оживе. Так, як ще недавно дітям, йому дуже кортіло, щоб лось підвів голо­ву, звівся на стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як іще недавно біг, поки дорогу йому не перетнула куля».

□ «Шпичакдавновистежувавтоголося,—вінпомітивйогоодно­часноздітьмиі, присівшиувиямку, тількипосміювався, коливзялисявизволятийогозополонки. Невірив, щотоїмвдасться, віндумав, щолосьтакизнесилитьсяійогоранішечипізніше затягне під лід»;

Шпичак в оповіданні є втіленням зла. Він жорстокий та чер­ствий, Лось потрібен йому вбитим, щоб продати його роги та м’ясо. Шпичак навіть не вагається у своєму рішенні підстрелити Лося на очах у племінників, тому що впевнений — вони будуть на його боці. Його самовпевненість зрадила йому — хлопці не захотіли мати з ним справу. У фіналі оповідання він дуже хоче, щоб Лось ожив. Але не тому, що йому шкода вбиту ним тварину або його мучає сумління. Він лише злякався відповідальності, бо якщо діти пові­домлять керівництву заповідника про цю подію, у Шпичака будуть великі неприємності.

2.2.2.Аналіз образу хлопців у вигляді бесіди за питаннями:

-Що, навашудумку, могловплинутинаШпичака, щобвінне стріляв у Лося?

-Якийприкладвіндав своїм племінникам?

- Як ви вважаєте, чи будуть хлопці надалі спілкуватись з таким дядьком?

- На яке покарання заслуговує Шпичак?

-Як ви ставитесь до Шпичака? Чи змінили б ви власну думку, якби він підстрелив Лося не після порятунку, а іншого разу, на чесному полюванні?

3. Цифровий диктант «Пригадай-но!»

Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, та «1» — якщо твердження правильне.

1. Роги лося нагадували осінній кущ, із якого обнесло листя. (1)

2. Лось хотів повернутись на свою батьківщину, у тайгу. (0)

3. До річки він прийшов, щоб збити вовків зі сліду. (0)

4. Лось не передбачив, що лід на річці затонкий для нього. (1)

5. Хлопчаки приїхали до лісу по хмиз. (І)

6. Брати покликали дядька на допомогу. (0)

7. Лось злякався хлопчаків. (0)

8. Жодному з братів не вірилося, що такий великий Лось міг вто­питись. (1)

9. Шпичак не почав стріляти в Лося на очах у дітей. (0)

10. Дядько пропонував братам поділити здобич. (2)

11. Мисливець знав, що Лось був мешканцевм заповідника. (І)

12. У фіналі оповідання Шпичак щиро каявся у всьому, що наро­бив. (0)

4. Детективна гра «Лісовий лабіринт»

Впізнайте за описом місцевості, де знаходяться персонажі:

1. «Навкруги кущі й дерева, бачу ялинник, за ним, трохи подалі — байрак, і все це оточено березами та іншими деревами. Де ж це я?» (Заповідник)

2. «Зараз я на відкритій місцині, тут багато трухлявих пеньків,не квітів не трав не має, бо ще не сезон. Ну що, зрозуміли, де я? (Поляна)

3.«Я там, де ходити почали не так давно. Запахів вовка, лиса, або людини тут немає. Лише подекуди — ямки од заячих ніг. Вга­дали, де я?» (Стежка)

4. «Тут прохолодно, багато льоду і якось неспокійно. В мене погані передчуття, тому швидше скажіть мені — де я?» (Річка або опо­лонка)

IV.УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками у парах (групах)

Картка № 1

1. Охарактеризуйте Лося за допомогою 5-7 епітетів.

2. Пригадайте, яка місцевість була батьківщиною Лося. (Тайга)

3. Поміркуйте, як би ви діяли на місці Шпичака.

Картка № 2

1. Охарактеризуйте братів за допомогою 5—7 епітетів.

2. Пригадайте, чому брати опинились у лісі. (Приїхали за хмизом)

3. Поміркуйте, як би ви діяли на місці Лося.

Картка № З

1. Охарактеризуйте Шпичака за допомогою 5-7 епітетів.

2. Пригадайте, чому Шпичак опинився в лісі. (Полював на Лося)

3. Поміркуйте, як би ви діяли на місці братів.

Картка № 4

1.Охарактеризуйте зображену у творі природу лісу за допомогою 5-7 епітетів.

2. Пригадайте, чому Лось пішов на річку. (Хотів напитися)

3. Поміркуйте, який фінал для твору був би найкращим.

Картка № 5

1. Охарактеризуйте зображену у творі річку за допомогою 5-7 епі­тетів.

2.Пригадайте, що пропонував Шпичак племінникам за мовчання. (М’ясо і роги Лося)

3. Поміркуйте, як розвивались би події після закінчення оповіді.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Оповідання «Лось» допомагає нам виховати в собі дбайливе ставлення до природи, вчить ніколи не кривдити тварин та давати відсіч тим, хто цього не розуміє.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Пригадати біографію Є. Гуцала, підготуватись до опитування. Ознайомитися з лірикою автора.

Урок №50 РМ. Контрольне написання асоціативного етюду, викликаного певним персонажем

Мета: поглибитизнанняучнівпропортрет, навчити розрізняти портрет як жанр живопису та літературний опис зовнішності персона­жа; розширитипортретну лексику учнів; розвиватитворчууяву, логічнемислення, усне мовлення; сприяти залученню учнів до багатства світової культури; ви­хорувати культуру мовлення.

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, ілюстрації.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Учитель. Сьогодні на уроці ми навчимося, як правильно опи­сати зовнішність персонажу, а для цього нам потрібно з’ясувати, якого літературного героя ми будемо описувати.

Впізнай героя за уподобаннями

«Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кільків. Іще любить малювати на снігу всяку вся­чину» (Олесь «Дивак»),

ІІ.Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчання

III.Опрацювання навчального матеріалу

1. Словникова робота

Портрет у літературі — один із засобів художньої характерис­тики, письменник розкриває типовий характер своїх героїв і ви­словлює своє ідейне ставлення до них через зображення зовнішності героїв: їхні фігури, обличчя, одягу, рухів, жестів і манер.

2. Екскурс в образотворче мистецтво

Мистецтво портрету дуже давнє. Воно налічує кілька тисячо­літь. Уже в Давньому Єгипті людина намагалася передавати вигляд богів та міфічних героїв. За допомогою цього жанру ми можемо вивчати історію людства. До наших днів дійшли портрети царів, вельмож, знаменитих художників, поетів, письменників, вчених і просто людей, що жили в різні часи та епохи.

Існує багато видів портретів. Портрети є поодинокі, групові, па­радні, ліричні, замовні. А також — погрудні, поясні та на весь ріст людини. (Всі види супроводжуються ілюстрац.)

3.Бесіда

-Чибачиливикартини, дезмальованіпортрети?

-Які художники користувались жанром портрету?

Чим художник малює свої картини?

- Для чого потрібні портрети?

-Чомумививчаємопортретулітературі? Доведітьсвоюдумку.

-Яквивважаєте, уякихтворахєзображенняпортрета? (Епічних творах. У ліриці, а особливо в драматургії словесне портрету­вання застосовується обмежено.)

-Звідки художники та ілюстратори знають, які повинні бути ма­люнки?

4. Портретна лексика

Отже, існують не тільки фарби, олівці та інші знаряддя для ма­лювання, а й слова, за допомогою яких автор описує зовнішність, вік героя, риси характеру. Якщо ці слова вживаються для опису зовнішності, то вони належать до портретної лексики.

Наведення прикладів вживання портретної лексики:

□Обличчя: кругле, повне, худорляве, засмагле, ніжне, тендітне, просте, живе, стомлене...

□ Волосся: русяве, каштанове, біляве, сиве, коротке, густе, хвиля­сте, пишне, блискуче...

□Очі: сірі, темні, сумні, лагідні, проникливі, злі, добрі, розумні, ясні, гострі, вузькі...

□ Погляд: уважний, гострий, привітний, веселий, зпідозрою, за­думливий, байдужий... .

□Ніс: прямий, тонкий, кирпатий, з горбинкою, широкий, товстий, короткий...

□Рот: маленький, дитячий, стиснутий, невеликий, усміхнений, широкий...

□ Брови: чорні, темні, вицвілі, тонкі, широкі, вищипані, фарбова­ні, густі, сиві...

□Постать (постава): висока, середнього зросту, струнка, кремез­на, широкоплеча...

Риси характеру:

□ Позитивні: добрий, лагідний, любитьтварин, допитливий, ціка­вий....

□ Негативні: злий, жорстокий, неуважний, неслухняний, леда­що...

IV. Складання асоціативного етюду

1. Чи допомагає опис зовнішності героя розкрити автору характер героя?

2. Який портрет найбільше відповідає літературному опису Олеся?

3. Знайдіть опис зовнішності Олеся в підручнику, зачитайте. («Він був малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хо­чуть збагнути увесь світ». «Пальтечко в нього товсте, а сам тонкий...»)

4. Як би ви описали Олеся?

Ви послухали і подивились, як письменники та художники зма­льовують людину. Ми створили опори слів. Але, щоб у вас вийшов зв’язний послідовний текст, необхідно скласти план майбутнього твору, тема якого — «Портретна характеристика героя».

План (орієнтовний)

1. Зовнішній вигляд. 2. Вік героя. 3. Риси характеру.

4. Моє ставлення до літературного героя.

Словничок «портретної» лексики

V.УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання. Складіть газетне оголошення «Зникла дитина», дайте детальний опис її зовнішності, обличчя, зросту, одягу, манери го­ворити.

Ситуація. Батько просить сина чи доньку поїхати на вокзал і зу­стріти його знайомого з іншого міста.

Опишіть зовнішність знайомого, щоб діти змогли його впізнати.

VІ.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ VІI.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Уроки №51-52

Є. Гуцало. «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають...». Дивовижний світ природи в поезіях митця

Мета: проаналізуватипрограмніліричнітвори; визначитивниххудожнізасоби, головнудумку.; розвиватитворчууяву, логічнемислення, виразнеде­кламуваннявіршів; прищеплювати любов до пейзажної лірики та світу природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

Кросворд «У гостях у Євгена Гуцала»

По горизонталі: 1. Назва дитячого твору Є. Гуцала, опублікованого 1973 р. («Дениско») 2. Назва циклу творів письменника «... з Тернівки» (1982). (Оповідання)

3. Професія, яку мріяв здобути автор. (Журналіст) 4. Який фах мали батьки письменника? (Учитель) 5. Де Є. Гуцало розміщував свої перші вірші у шкільні роки? (Стінгазета) 6. У якому інституті навчавсямитець? (Педагогічний)

7. Захоплення з дитинства. (Читання) 8. Область, у якій народився письменник. (Вінницька) 9. До якого жанру належить праця «Ментальність ясиру»? (Публіцистика)

По вертикалі: 1. Ким був Є. Гуцало у роки заслання? (Дослідник)

2.Бесіда

-Що ви знаєте про поетичну спадщину Є. Гуцала?

-Які вірші автора ви знаєте?

ІІ.Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчання

III.Опрацювання навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

—«Рідна земля мого дитинства,— згадує Є. Гуцало в автобіо­графії,— це і джерело поезії, джерело ліричного настрою, який для мене дуже суттєвий, дуже дорогий — і в віршах, і в прозі. Тут, на Поділлі, народилася і зміцніла любов до рідного українського слова, до народної пісні, до фольклору... Звідси, з Поділля, витоки як моєї свідомості, так і мало не всіх моїх творів...»

Лірична стихія творчості Є. Гуцала стала формою суспільної опозиції. Переживши жахи повоєнного сільського побуту, автор по-своєму почав сприймати світ людей. Але саме в ліриці він почува­ється найбільш невимушено, розкуто, живописуючи красу природи й людей, охоче фіксуючи улюблений ним стан осяяння, здивування перед світом, те медитативне передчуття радості й любові.

Дитинна чистота і ясність світовідчуття, відкритість ліричного героя до прекрасного в усіх його проявах — усе це, поєднане з го­строю увагою до народних характерів, інших національних при­кмет — вічних і нових, становило основу його художнього стилю.

Сьогодні на уроці ми познайомимось з ліричними творами «Зір­ка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають...»

2. Робота над програмовими поезіями Є. Гуцала

2.1. «Зірка».

2.1.1. Виразне читання вірша.

2.1.2. Тема: зображення зіркової ходи небосхилом.

2.1.3. Ідея: захоплення зіркою як джерелом радості та пози­тиву.

2.1.4.Основна думка: демонстрування краси срібної зірки та нічної природи рідної батьківщини.

2.1.5. Жанр: пейзажна лірика.

2.1.6. Аналіз вірша «Зірка» у формі бесіди за питаннями.

- Які небесні світила зустрічаються у вірші? Як вони пов’язані між собою?

- Що автор розуміє під «сріблом»? Обґрунтуйте свою думку.

-Як поет зображує у вірші маки, калину та Україну?

-3 кимототожнює Є. Гуцало зірку у своїй поезії?

-Які художні засоби утворюють образність цього вірша?

2.2. «Чарівники».

2.2.1. Виразне читання вірша.

2.2.2.Тема: зображення магічного перетворення природи.

2.2.3. Ідея: зацікавленість красою змін у природі.

2.2.4. Основна думка: чарівники роблять природу красивішою.

2.2.5. Жанр: пейзажна лірика.

2.2.6. Аналіз вірша «Чарівники» у формі бесіди за питаннями:

- Хтотакічарівники?

- Доведіть, щоцейвіршналежитьдопейзажноїлірики, тЯкавторзображуєголовнихгероїв віршу?

- Якіхудожнізасобивикористовуєавтордляописуприроди?

-Наведітьпарислівізтекступоезії, якіримуютьсяміжсобою.

2.3. «Журавлі високі пролітають...».

2.3.1. Виразне читання вірша.

2.3.2.Тема: зображення сумного осіннього пейзажу.

2.3.3. Ідея: туга за квітучою природою.

2.3.4. Основна думка: журавлі — символ смутку.

2.3.5. Жанр: пейзажна лірика.

2.3.6. Аналіз вірша «Чарівники» у формі бесіди за питаннями:

- Чомуавторназиваєжуравлів«високими»?

- Якіпочуттявикликаєувасцяпоезія?

- Знайдіть уривок, який, на вашу думку, найкраще розкриває тему смутку.

- Поміркуйте, чому автор зобразив у цьому вірші саме журавлів. Обґрунтуйе свою думку.

- Задопомогоюякихзасобівавторстворюєобразністьвірша?

3. Рубрика «Поціновувані поезії»

Утворіть інформаційні грона за поезією «Зірка»

І в.— метафори, II в.— епітети.

□ Знайдітьувіршіповтори. Длячогоавторїхвикористовує? (Зір­каходить, сріблоллється)

□ Знайдітьпарислів, якіримуютьсяміжсобоютапродовжтецірядки: сміється-ллється: б’ється, в’ється; руки-луки: трюки, муки; калину-Україну: перлину, годину.

□ Доповнітьречення: «...Срібнозірка ____ зводою, (йде). Срібнів зірки _______. (руки). Ллється _______ срібло з ведер (чисте).На _______ та луки...» (ліси)

V.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Поетичний геній Є. Гуцала знайомить нас із невимовною красою рідної батьківщини та запрошує у подорож стежками своїх творів.

«Мікрофон»

Мої враження від поезії Є. Гуцала... ,

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти художні засоби в поезіях «Чарівники» та «Журавлі ви­сокі пролітають...»