Розробка відкритого уроку

Тема. Микола Куліш «Мина Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси у наш час.

Мета: розкрити ідейний зміст комедії, з’ясувати особливості процесу українізації 20-х рр. та його змалювання у творі; поглибити знання про драматургію, засоби творення комічних ситуацій; показати зв’язок літератури та театрального мистецтва; розвивати аналітичне мислення та мовлення, вміння виробляти вміння працювати з текстом, розуміти його, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати образну систему твору; виховувати патріотизм, любов до української мови, до свого родоводу та негативне ставлення до проявів шовінізму.

Очікувані результати: учні знають про історію «українізації», вміють аналізувати сатиричну комедію, визначати риси драматургічної майстерності автора, з’ясовувати причини актуальності п’єси в наш час, висловлювати власні міркування щодо порушених у творі проблем.

Обладнання:текст комедії «Мина Мазайло», робочі зошити.

Методи і прийоми:інтерактивні технології – «Мозковий штурм», «Дерево рішень», «Коло ідей», «Дослідницький практикум», ток – шоу «Знову слово!?», евристична бесіда, робота в групах

Міжпредметні зв'язки: історія України, українська мова.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Епіграф до уроку:

Раби – це нація, котра не має Слова
Тому й не зможе захистити себе.
О. Пахльовська

І. Актуалізація навчальної діяльності учнів

1.Інтелектуальна розминка «Мозковий штурм»

· У якому році була написана п’єса і де вперше опублікована? (П'єса написана 1928р. а вперше опублікована в журналі "Літературний ярмарок" 1929р.);

· У якому році і де її було поставлено? (Навесні цього ж року її було поставлено в Дніпропетровську, Харкові, Києві);

· Жанр п’єси «Мина Мазайло» (сатирична комедія – це твір , у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні(комічні) події, персонажі.);

• Як сам автор визначив жанр своєї п’єси? (філологічний водевіль);
• У чому полягає конфлікт (в прагненні головного героя змінити свій соціальний статус).

Висновки.М.Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до змін у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв. До речі, саме за твір «Мина Мазайло» М.Куліша називають провидцем. Як ви гадаєте, чому?

2.Бесіда з елементами розповіді.

-Про що можуть розповісти наші прізвища? (Про професію пращурів, їхні здібності та звички, характер, особливості зовнішності тощо).

-Що змушує людей змінювати прізвище? (Немилозвучність, значення, яке принижує його носія).

-Чи є підстава для цього в головного героя твору? Що означає його прізвище? (Корінь Маз – засвідчує здібності предків до малювання).

-А є він винятком у своєму бажанні змінити прізвище?

-Що ж відбувалось тоді в Україні з людьми, якщо вони зважувалися відректися від свого роду, коріння, нації?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Урок розпочнемо рядками Ю. Смолича, українського письменника:"Куліш - талант світового масштабу. У сучасній йому драматургії він не мав собі рівних". Варто відзначити: драматургія 20-30- рр. XXст., як і вся епоха цього періоду,- унікальна: велична й водночас трагічна. Твір "Мина Мазайло" змушує замислитися над проблемами сьогодення, коріння яких сягає в далеке минуле.

Через тридцять років після написання М. Кулішем «Мини Мазайла» літературознавець Ю. Лавріненко висловить думку: «Мина Мазайло» — класичний зразок політичної комедії «дискусійного» жанру. Персонажі схоплені в таких найсуттєвіших і оголених їх рисах, що цілий ряд типів остався в пам’яті глядача, немов маски старого вертепного українського театру. Як завше, Куліш виявив тут себе також майстром гротеску і пародії (напр., пародія на радянський тип дискусії в третій дії п’єси)».

На сьогоднішньому уроці ми теж поміркуємо, посміємося над невмирущими типами комедії М. Куліша, подивуємося майстерності автора в їх творенні. А також ми маємо відповісти на питання, яке поставив автор у п’єсі

Постановка проблемного питання. Бути чи не бути українській нації.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Тема нашого уроку «Микола Куліш. «Мина Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси у наш час». Наша мета через образи твору довести, що люди, які зрікаються рідної мови, відцуралися свого роду. Такі люди духовно бідні. Їх життя немає сенсу. Для цього ви будете на уроці критиками, філологами, літературознавцями, дослідниками.

Опрацювання епіграфа. Епіграфом уроку є поетичні рядки О. Пахльовської.

- З'ясуймо, чи суголосні рядки з життям?

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Вступне слово вчителя

Миколу Куліша називають творцем «модерної драми». Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем. Читати й перечитувати його, сміятися і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка – Карого. Та в Миколи Куліша він заіскрився новими барвами. Геній Миколи Гуровича Куліша перекинув міст між епохами, й доки будуть жити Мини, що роду свого не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною.

Сюжет комедії гострий, напружений, а його герої непередбачувані у своїх вчинках, типові і разом з тим неповторно – самобутні.

2.Робота в групах.

Схарактеризуйте героїв, драматургічну майстерність автора.

I гр. Складання характеристики до образу Мини Мазайла.

1)Що ви дізналися про Мину Мазайла з твору? З якою метою він хоче змінити собі прізвище?

2) Як ви вважаєте, чи може людина, змінивши своє прізвище, стати кращою?

3) Які риси характеру мав головний герой п’єси?

4)Виразне читання уривка, у якому Мина Мазайло висловлює незадоволення своїм прізвищем.

Мина був кар’єристом, заради кар’єри він зрікається свого роду, невихований, жорстоко ставиться до сина, не розділяє його думку.

Висновок.

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді настане справді щасливе життя. Це дуже потрібно для його кар’єрного росту. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного судового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причини своїх службових і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.

II гр.Складання характеристики до образу Мокія

1)Що вам відомо про Мокія?

2)Чи можна Мокія вважати позитивним героєм?

3)Визначити основні риси його характеру.

4)Виразне читання за ролями уривка, де Мокій намагається українізувати Улю.

Мокій дуже захоплений українською мовою, вміє відстоювати власну думку, але через своє захоплення зовсім не звертає уваги на почуття Улі до нього. У суперечці з батьком грубий, жорстокий, невитриманий.

Висновок

Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомолець. У драмі виступає антиподом свого батька і мріє додати до «Мазайла» загублену половинку «Квач». «Мазайло – Квач» звучить для Мокія , як музика. Він чужий націоналізму та далекий і від інтелектуального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мокій захоплений – це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Моки ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки – ніякий. Мока має дійсно глибокі знання. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Але коли він говорить дівчині замість слів кохання «Ах ,Улю, давайте я Вас українізую!

У суперечці з батьком Мокій грубий, жорсткий, нестриманий. У нестямі кричить: «З новим прізвищем у криницю!»

III гр. Складання характеристики до образу тьоті Моті.

Учитель.

1)Довести, що тьотя Мотя ненавиділа українську мову.

2)З якою метою вона приїхала в гості?

3)Визначити риси характеру цієї героїні.

4) Зачитати рядки, в яких вона висловлюється про «українізацію».

Невихована, хитра, лицемірна, безкультурна, груба.

Висновок

Заскорузлості поглядів і ворожнечі до української мови, історії, культури можна лише подивуватися, її репліки смішні, але небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо , питаюсь, навіщо нам іспортили город?» Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по – українському, вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить нікогда!»

Українська мова для неї – просто «австрійська вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті: «По – моєму, прілічніє бить ізнасілованой, нежели українізірованой. Вона рознервувалася , коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої.

Завдяки майстерності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в народі до розряду прізвиськ.

IV гр. Складання характеристики до образу дядька Тараса, Рини, Килини, Улі.

1) За що виступає дядько Тарас, через що сперечається з тьотьою Мотею?

2) Визначити риси характеру цього героя.

3) Зачитати рядки, в яких Дядько Тарас висловлюється з любов’ю до рідного краю, народу.

4) Якою є життєва позиція Лини, Рини, Улі (стисло, лаконічно).

Дядько Тарас. Це теж гротескна фігура. Він виступає за збереження старого, патріархального, без урахування нових умов життя. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання , не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю, народу, глибоким знанням історії.

Що стосуєтьсяКилини й Рини,то це такі войовничі міщанки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського. Вони постійно милуються собою перед дзеркалами, кокетують й охають та ахають, беручись за серце , як шляхетні дівиці. Між собою ж мати й дочка розмовляють грубо, з лайками та образами, кожна вважає себе розкішною за іншу, їхні повсякденні заняття – плітки, підглядання, обговорення нарядів та заздрість до тих , хто «добре влаштувався» в житті. Коли щось виходить за рамки їхнього розуміння та уявлення, воно піддається безстрашному осуду й навіть прокльону. Мати, дізнавшись про категоричну відмову сина міняти прізвище, пропонує: «І в кого він такий удався? У кого? Здається ж і батько, і я всякого малоросійського слова уникали…» Отже, ці два сатирично – комедійні персонажі – уособлення тупого й зрозумілого міщанського середовища часів М.Куліша.

Трохи окремо стоїть у п’єсі постатьУлі.Автор постійно підсміюється. Іронізує в ремарках:»Уля – як Уля». Тобто така. Як усі дівчата її кола. Вона самозакохано вдивляється в люстерко, емоційно – сентиментальна, мрійлива. Але мрії її поки що не простягаються далі «вигідної партії». Уля , як і її подруги, насторожено ставиться до української українізації, тож прагне хоч трохи змінити прізвище Розсохина, що звучало по – українськи Розсоха.

Підсумки роботи в групах.

V. Закріплення навчального матеріалу

1.Проблемні запитання.

— Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?

Орієнтовна відповідь

- Ні, він мав гарну посаду, квартиру, дружину та дітей, був забезпечений матеріально.

- Так, бо відчував себе нещасним, «другосортною людиною».

— Яку серйозну загрозу для суспільства передбачив М. Куліш? (Номерну систему прізвищ і всього іншого.) Що він хотів сказати своїм читачам? Яким був задум п’єси?

2.Інтерактивна вправа «Коло ідей»

- Визначте тему твору (зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.)

- Визначте ідеї твору.

Орієнтовна відповідь

Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (втілене в образах Мини, Мокія, дядька Тараса, тьоті Моті).

Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Головна ідея: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності.

3.«Прес».

· Що спричинило філологічний конфлікт?

· На який рівень поступово переходить суперечка?

· Що б ви відповіли на питання (Чия мова краща?)? (“Краща” для кожного рідна мова).

· Наскільки коректне, на вашу, думку, таке запитання? Поясніть. (Кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації).

· Поряд зі словом «патріотизм» часто вживають слова “націоналізм”, “шовінізм”. Що таке «манкурт»? Пояснімо їхнє лексичне значення за словником.

Учні читають визначення:

Шовініст –людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

Націоналіст –той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.

Манкурт –особа, що відмовляється від свого народу, національності.

Патріот– віддана своїй вітчизні та народу людина.

· Кого з героїв комедії можна вважати патріотом? Висловіть свою думку, аргументуйте її цитатами з п’єси. (тьотя Мотя – шовіністка; дядько Тарас – націоналіст; Мина Мазайло – манкурт).

· Що можна сказати про Мокія? Чим він зайнятий щоденно? Як називають його інші члени родини? Як він поводиться з коханою дівчиною?

Учитель. Отже, авторсміється з нього, не схвалює його поведінку. Чому? (Його боротьба за українську мову - це не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, а не змістом)

-Зробімо висновок: які риси об’єднують цих героїв? (Бездуховність, міщанство)

-Отже, які моральні проблеми суспільства висміює автор у своїй комедії? (Шовінізм, націоналізм, манкуртство, бездуховність)

3. Дослідницький практикум

Учитель.Познайомившись зі змістом твору, розкривши характери дійових осіб, спробуємо визначити основні проблеми, які автор порушив у творі.

-Згадаємо проблему русифікації в Україні на початку ХХ століття, яку в 1920 році більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою «українізацією».

П’єса написана на матеріалі , який був характерний для Харкова 1920 –х років.

Тому перша проблема комедії –мовна.

На вашому життєвому шляху зустрінуться тьоті моті, мини, рини, але не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчитися не соромитися себе, передусім свого походження та родини.

Тому друга проблема твору– вміння відстоювати свою думку.

Мокій і Мина, хоча батько і син, але в житті вони є антиподами. Вони весь час сперечаються. Треба вміти слухати один одного ,приймати спільні рішення, шукати «золоту середину».

Третьою проблемою п’єси єпроблема стосунків між батьками й дітьми.

- Які б іще проблеми можна визначити? Напишіть короткими фразами у зошитах.

1.ставлення до мови;

2. моральні проблеми;

3. батьки і діти;
4. збереження родини як духовної цінності роду.
5. почуття меншовартості українців

-Пройшло майже сто років з того часу, як Микола Куліш написав цю п’єсу . Цікаво, чи існує мовна проблема у наш час? На це питання дадуть відповідь учасники ток – шоу «Знову слово!?»

4.Ток –шоу «Знову слово!?» Або Філологічне дослідження

Учитель.Мова персонажів у п’єсі є одним із засобів їхньої характеристики. Проаналізувавши словниковий запас літературного героя можна зробити певні висновки.

Скажіть , будь ласка, що може засмічувати наше мовлення ? (суржик, російські слова, слова – паразити)

Словникова робота. Суржик– елементи двох або кількох мов, об’єднанні штучно, без додержання норм літературної вимови, нечиста мова.

Дослідження мовлення тьоті Моті

Дослідіть мовлення тьоті Моті, виявіть слова, які належать до ненормованої лексики.

(Іспортілі город, предсідателя, про мову споряться, ідійоти,газету завесті у рямці.)

5.Цікава інформація: «Правові підстави зміни імені та прізвища в Україні в ХХІ столітті».

У нашій державі з 1 січня 2004 р. діє Сімейний кодекс України, в якому є окремі статті про зміну імені фізичної особи. Ім’ята прізвище може поміняти кожен громадянин України, який не має судимостей, не перебуваєпід судом або слідством і досяг повноліття.

Узаконений дозвіл на зміну імені та прізвища виявив, що в Україні досі не перевелися мазайли за способом мислення: окремі наші співвітчизники змінили свої прізвища наКучма, Ющенко, Янукович, Тимошенко, Кличко.Отже, ім’я та прізвище потребує серйозного ставлення до себе, і про це не можна забувати, а комедія Миколи Куліша вчить нас, що безплідне або користолюбне відречення від родового імені, яким є прізвище, в народі однозначно розцінюється як зрада близьких та далеких предків і самої нації.

VІ. Підсумки уроку

Метод «Дерево рішень»

— Вважаю, що актуальність сатиричної комедії М. Куліша «Мина Мазайло» в тому…

Учням дається завдання написати відповідь на питання на листочках намальованого дерева.

Учитель пояснює, що дерево – це символ роду, родини, тому пропонує записати свою думку саме на його листочках.

Техніка "лінія цінностей"

-Дати відповідь на проблемне питання:яку роль відіграє мова в моєму житті?

- Прикро зізнатися, проте хоч і минуло 86 р. від дня написання драми, однак і зараз живуть такі "мазайли", які соромляться свого походження, своєї нації. Наші сучасники забувають про своє коріння, генетичну пам'ять.

-Я переконаний: мої ровесники вважають себе саме українським народом, а не народом України, не соромляться свого походження, усвідомлюють, що без мови, культури, історичної пам'яті – ми не народ, а просто люди, з яких легко зробити рабів.

Учитель: П'єса не втратила своєї актуальності й сьогодні. Події, що відбувалися в Україні в 20-30 роках, нагадують нам сьогодення. Приємно, що ви готові відстоювати право розвитку української мови як єдиної державної, адже саме мова об'єднує наших сучасників і всі попередні покоління у велику родину - український народ. Тож українській нації бути!

VІІ. Домашнє завдання

Скласти усний твір про те, чи може вплинути і як прізвище, ім’я людини на її долю.

Розробка уроку

Тема. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом та обов’язком в новелі «Я(Романтика)» Миколи Хвильового».

Мета: пояснити учням проблеми, порушені автором: трагічну роздвоєність особистості під впливом обставин часу, складність морального вибору між гуманістичними ідеалами та фантастичною вірою в «загірну комуну», невідповідність між метою та засобами її досягнення; розвивати навички визначення рис творчої манери письменника, аналізування прозових творів малих форм, самостійність мислення, вміння відстоювати власну думку; сприяти вихованню гуманістичних переконань.

Тип уроку. Поглиблена робота над текстом.

Хід уроку

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

Фронтальне опитування:

- Окресліть часові межі періоду «Розстріляного відродження». (1920-30-ті роки, але сюди також входять твори, написані в період Другої світової війни, наприклад «Україна в огні» О.Довженка, «Слово про рідну матір» М.Рильського).

- Які художні напрямки активно розвивались?

- У чому полягало новаторство прозаїків періоду «Розстріляного відродження»?

- Якою була концепція людини?

- Яку роль відіграв Микола Хвильовий в тогочасному літературному процесі? Прокоментуйте ідеї, які обстоював Микола Хвильовий під час літературної дискусії.

- Яка збірка стала дебютною у творчості письменника?

- Ким був Микола Хвильовий за своїми політичними переконаннями? (націонал-комуністом!)

- Як би прокоментували самогубство письменника? (Це був своєрідний виклик системі, прагнення привернути до увагу до репресій, які набирали оберти в СРСР).

3. Оголошення теми уроку.

Доля Миколи Хвильового певною мірою символізує долю всієї української інтелігенції, котра прагнула добра своєму народові й повірила, що шлях до щастя може пролягати через кров і насилля. Саме ці переживання згодом відбились у новелі письменника «Я (Романтика)», яку ми детально аналізуватимемо на цьому уроці. Ми з’ясуємо особливості жанру, композиції, форми викладу твору; визначимо коло проблем, які піднімає автор, а також головну думку.

ІІ. Основна частина.

1. Робота над змістом і формою твору.

«Я (Романтика)» за жанром є новелою. Дайте визначення цьому поняттю, а також поясність, чим новела відрізняється від оповідання.

Новела – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їх внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.

Якщо в оповіданні розповідається про одну чи кілька звичайних у своїй буденності подій та епізодів, то в новелі основу сюжету визначає якийсь незвичайний випадок із життя окремої людини, що має несподівану розв'язку. Якщо автор оповідання може дозволити собі детальний опис обставин дії, то новеліст уникає цього, показуючи героя не стільки в площині суспільній, скільки в моральній. Як правило, характер героя вже сформований, і письменник досліджує його в новелі на якомусь незвичайному переломі.

Бесіда за змістом твору:

- Про які події йде мова у творі?

- Хто є оповідачем? («Я» – оповідь від першої особи, форма – внутрішній монолог).

- Чи можемо ми стверджувати, що це реальні події? Чому?

Зачитування першого обрамлення (с.107).

→ події, зображені в тексті, пропущені крізь свідомість головного героя «Я». Це є спогади, марення, фантазії, не завжди логічно пов’язані.

- Що переживає ліричний герой? (ми бачимо героя в ситуації роздвоєння, в момент найвищого напруження, адже ситуація, в яку він потрапляє є небуденною).

- Що на вашу думку значить роздвоєння? (Роздвоєння особистості - це психічне захворювання, при якому хворий забуває своє колишнє «я» і починає відчувати себе іншою людиною. Роздвоєння є основою шизофренії).

- Що є причиною роздвоєння головного героя? Між чим він розривається? (між двома началами: на підсвідомому рівні – це людське, гуманістичне, а на свідомому – фанатичне, жорстоке, звіряче).

- Які образи відображають ці два начала?

Отже, можна говорити про те, що персонажі є відображенням розколотого «Я» ліричного героя. Спробуймо дослідити це групування персонажів, а також простежити, шлях, який проходить герой, йдучи до ідеалу.

Словникова робота:

Версальці — тут у значенні контрреволюціонери, за аналогією до зосереджених у Версалі контрреволюційних військ на чолі з А. Тьєром і М. Мак-Магоном для боротьби протии Паризької комуни 1871 р.

Синедріон — рада старійшин, вищий державний орган із політичними й судовими функціями в древній Іудеї. Тут – рада, вищий орган.

Штаб Духоніна– фразеологізм у роки громадянської війни вживали у значенні «негайно розстріляти».

«загірна комуна» – образ-символ, асоціативно почерпнутий з уявлень Григорія Сковороди про «нагірню республіку»,як місце раю на землі.

*слово доктор – багатозначне, і одне з тлумачень – фахівець високого рівня (високий лоб – ознака інтелекту). Тут, він є холоднокровним, безапеляційним, іронічним, цинічним у ставленні до синівських почуттів, постійно п’є вино (!Стан сп’яніння – підсвідоме виходить на поверхню).

** дегенерат – людина з ознаками фізичного і психічного виродження.

- Які художні деталі, на вашу думку, є знаковими у творі?

Звукові: канонада, спів татарина, тривожна мелодія телефону, гроза → постійне відчуття напруги, тривоги.

Часопросторові: розкішний будинок (портрети, шляхетний рід, лакеї), темна ніч (тьма, темні княжі покої, туман цигаркового диму), мовчазні вулиці обложеного міста, – «хиже навколо» → атмосфера гнітючості, невідповідності оспівуваних ідеалів та їх носіїв.

Кольористика: чорні вікна, чорне місто, сірі тіні, голубий сон, перламутрові ранки, лимонні бризки, зелено-лимонна дорога

Числа: прийом градації – 6

600

6000 → «тьма на моїй совісті»

Пейзаж співзвучний стану душі героя — гроза, темна ніч, «місяць ллє зелений світ» — і контрастує з ним, із жахливою дійсністю («перламутрові ранки»), хоча й перегукується з недосяжною мрією «загірної комуни»; інтер’єр «фантастичного» палацу – будинку розстріляного шляхтича, де засідає «чорний трибунал комуни» є ніби ще однією дійовою особою: «Я дивлюсь на портрети: князь хмурить брови, княжна надменна, княжата в темряві столітніх дубів»; «з кожного закутка дивиться справжня й воістину жахна смерть», а «обиватель» стверджує, що «тут засідає садизм»; «Тоді лакей приносить на підносі старі вина» тощо.)

Групування персонажів є елементом композиції. Пригадайте, які ще елементи входять в неї (сюжет, позасюжетні елементи – епіграф, авт. відступи, обрамлення; оповідач та його роль у структурі тексту).

Ми з’ясували, що за основу взято враження, спогади, переживання ліричного героя, «Я». Тому світ зображений довкола лише штрихами, яскравими деталями. Така форма викладу визначає особливості побудови композиції.

Сюжет у даній новелі є розмитим, фрагментарним, тому чітко окреслювати його складники є недоцільним. Спробуймо визначити переломний момент та розв’язку твору.

Кульмінація – рішення героя йти до кінця («я мушу бути послідовним»).

Розв’язка – вбивство матері.

Евристична бесіда:

- Вдома ви мали поміркувати над значенням назви та епіграфа новели. Пропоную почати з назви. Що вона означає?

1. Існує багато пояснень цієї дивної назви. Наприклад, літературознавець А. Колісниченко говорить: «…У творчому набутку М. Хвильового найбільш разючий приклад кентавризму (кентавристика – поєднання непоєднуваного), …бо головний герой цього твору “мертве, страшне поєднання вершника-революціонера і коня – кривавої стихії революції. Назва новели “Я (Романтика)” є своєрідним структурно-семантичним кентавром, де сплавлено в “одне” конкретне “я” і “загірне”, невизначено-абстрактне поняття «романтика». → поєднання загального та особистого; «Я» - невизначене, його можна співвіднести з будь-ким, це є відтворенням настроїв неспокійної доби громадянської війни.

2. Цитата М.Хвильового: «Я, знаєте, належу до того художнього напрямку, який сьогодні не в моді. Я…— романтик! Саме відси й іде розхристаність і зворушливешукання самого себе… Я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі вечори, ніжні осінні ранки…– все те, чим так пахне сумно-веселий край нашого строкатого життя. Іще люблю до безумства наші українські степи, де промчалась синя буря громадянської баталії…Я вірю в “загірну комуну” і вірю так божевільно, що можна вмерти! Я — мрійник… Хай живе життя! Хай живе безсмертне слово!» → світоглядна позиція ліричного героя, окреслення його ідеалів; можливо, стильове спрямування.

- Що значить присвята новели «Цвітові яблуні»?

«Цвіт яблуні» – це твір Михайла Коцюбинського, де у формі внутрішнього монологу ліричний герой, батько, який переживаючи трагедію смерті власної дитини, одночасно відчуває і муку батьківських почуттів, і роботу письменницької пам'яті. Для нього навіть момент смерті дитини стає творчим матеріалом – поза контролем свідомості, поза його волею. Він страждає, зневажає себе, але не владен будь-що змінити. Однак торжествує у цій трагедії творча, життєстверджуюча сила. Цей епіграф є ключем до розуміння стильової традиції (модернізм → імпресіонізм; особлива форма викладу; наявність елементів потоку свідомості) і водночас є образом-антитезою до назви новели, адже у творі Хвильового відсутнє каяття, натомість перемагає кривавий ідеал.

Висновок: форма твору – внутрішній монолог (фрагментарність композиції) → ліричний герой (елементи імпресіонізму, експресіонізму) → стиль: неоромантизм (загальне спрямування; світовідчуття).

Формулювання теми та ідеї:

Тема: зображення нерозв’язаного психологічного конфлікту між людяністю та фанатизмом служіння комуністичним ідеям.

Ідея: на крові не може постати гуманне суспільство, фанатизм убиває в людині людину, гармонійна світобудова виключає насильство як шлях її досягнення. Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)», як і вся література «розстріляного відродження», пройнята пафосом гуманізму.

2. Визначення стильових особливостей новели:

А) Неоромантичні риси на рівні світовідчуття (активне прагнення до ідеалу, протистояння дійсності);

Б) Імпресіоністичні:

- розповідь від першої особи (ліризація) – внутрішній монолог (форма);

- фрагментарність композиції, бо події відбуваються в свідомості головного героя;

- лаконічність;

- психологізм;

- знакові художні деталі (тло).

В) Експресіоністичні: загострена емоційність.

ІІІ. Заключна частина.

1. Підсумки уроку.

2. Домашнє завдання: прочитатистаттю з підручника про новелу (с.88-91). Дати відповідь на питання, після статті: З якою метою у новелі подано телепатичну розмову всепрощаючої матері й сина-вбивці? Доведіть, що на початку твору мати для нього – вища цінність, ніж ілюзорний ідеал «загірньої комуни». Чому мати вірить у перемогу добра над злом у душі свого сина-чекіста?

3. Оцінювання.

wym-В. Симоненко